Рекомендована література

1. Баренбойм Л. Музыкальная педагогика и исполнительство. Об основных тенденциях музыкальной педагогики XX века. - Л., 1974.

2. Баренбойм Л. Путь к музицированию. - М, - Л., 1973.

3. Из истории музыкального воспитания / Сост. О. А. Апраксина. Розділ “Музыкальное воспитание за рубежом”. - М., 1990.

4. Лагутин А. Основы педагогики музыкальной школы. Гл. 6 - М.,

1985.

5. Леонтьева О. Карл Орф. - М., 1984.

6. Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника, - М., 1966.

7. Нейгауз Г. К чему я стремился как музыкант-педагог. Размышле­ния, воспоминания, избранные статьи. - М., 1983.

8. Хурсина Ж. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерва­тории. - К,, 1990.

• Виконавські засоби виразності (інтерпретація): динаміка і її за­лежність від стилю; артикуляційні прийоми; виконавська організа­ція часу (темп, агогіка); фразування як засіб виявлення музичного мислення; темброве забарвлення; педалізація, яка обґрунтовується вимогами стилю, жанру, фактури; аплікатура як допоміжний засіб виразності, що спирається на вимоги стилю і зручності.

7.1. Текстологічні засоби виразності

(авторська музична мова)

1. Мелодія - основа музичної мови, яка вимагає:

• виявлення її жанрової природи;

• визначення структури (розподіл на речення, фрази, мотиви);

• усвідомлення інтонаційних і ритмічних особливостей (наприклад, широка інтерваліка або поступовий рух, насиченість синкопами, пунктирами або спокійна ритміка) “Спробуйте на початковому етапі розучування виявити мелодичний сюжет, намилуватися ним, висвітлити всі кути й закутки” (Перельман).

• розуміння змістовного навантаження мотивів, співвідношення кульмінацій.

2. Гармонія може грати різноманітні ролі - фону, фарби, формо­утворення (каданси).

Типи супроводу:

• акордовий • фігураційний

• арпеджований • поліфонізований

• альбертієві баси • остинатний...

3. Метр (розмір) і ритм - боротьба і є дність того, що організує порядок (метр) і того, що руйнує метр, що вносить в рух музики жва­вість і різноманітність (ритм); залежність від них характеру музики і жанрової виразності.

4. Фактура, її роль у виявленні стилю, характеру, образності. Аналіз фактури необхідний для планування роботи над окремими її пластами і елементами.

Типи фактури:

• гомофонно-гармонічна, • фігураційна,

• поліфонічна, • монодична,

• акордова (і хорального складу), • токатна.

2. Артикуляція (відновлення штрихів із різним ступенем з ’вяз- ності й роздільності) - засіб для вираження того чи іншого характеру музики, виявлення жанрових особливостей, фразування, мотивної бу­дови, інтонаційної виразності.

3. Темп,ритм (художнє його втілення), агогіка (тобто управління часом) - залежать від стилю, жанру, фактури, змісту. Для організації часу необхідно визначити одиницю пульсації (восьма, чверть або по­ловинна), характер метричного руху, а також своєрідність ритму і його емоційну виразність.

4. Фразування (музичний синтаксис) здійснюється, стає чутним і зрозумілим за допомогою прийомів артикуляції, динаміки, педалізації, аплікатури; а роль розділових знаків виконують цезури, ліги, зміна або зняття педалі.

5. Темброве забарвлення (прийоми туше, звуковидобування) - найбільш суб’єктивний засіб виразності, тому що спирається на уявне інструментування і вимагає створення ілюзії тембрів за допомогою за­собів динаміки, артикуляції, педалізації.

6. Педалізація сприяє фактуроутворенню, звуковій різноманіт­ності, виразності фразування, зв’язності музичної тканини; вона зале­жить від вимог стилю, жанру, фактури.

7. Аплікатура сприяє зручності гри і виразності виконання. Це допоміжний засіб, який забезпечує зручність, свободу гри і реалізацію художніх намірів ("Аплікатура - це все!”, - Шопен; “Погана апліка­тура - недорікувата, гарна - красномовна ”, - Перельман). В одних випадках вимагає дотримання правил, в інших - вміння робити обґрун­товані винятки (наприклад, через специфіку апарату' учня). Не терпить переучування!

Висновок: свідоме оперування всіма способами музичної вираз­ності і є інтерпретація, яка повинна спиратися на розуміння епохи, стилю композитора, змісту твору і власні відчуття виконавця. У виборі виконавських засобів виразності дуже важливе почуття міри й худож­ній смак виконавця.

Рекомендована література

1. Алексеев А. Методика обучения игре на фортепиано. Гл. IV. - М.,

1971,1978.

2. Браудо И. Артикуляция. - Л., 1961.

3. Козлов П., Степанов А. Анализ музыкальных произведений. Ч. 1, гл. II, §§ 1,2,3.-М., 1960.

4. Мазелъ Л. Строение музыкальных произведений. Гл. І, III, IV, V. - М., 1986.

5. Музыкальная форма / Под ред. Ю. 'Полина. Гл. І-ІУ. - М., 1974.

6. Нейгауз Г. Об искусстве фортепианной игры. Гл. І, II, III, добавле­ние к гл. IV. - М., 1967, 1973, 2005.

7. Очерки по методике обучения игре на фортепиано. Вып. 2. Ст.: Виноградова О. “Значение аппликатуры для воспитания ис­полнительских навыков у учащихся-гшанистов”; Кокушкин В. “О педализации”. - М., 1965.

8. Тюлин Ю. Учение о музыкальной фактуре. Гл. I §§1-5, Гл. II §§1-7.-М., 1976.

Інші засоби навчання

Нотний матеріал, виконавські приклади.

Самостійні завдання

• Підготовка і надання прикладів текстологічних і виконавських за­собів виразності з власного виконавського репертуару.

* Усний аналіз всіх засобів виразності у творах з дитячого репер­туару.

Контрольні запитання на закріплення матеріалу

1. Характеристика текстологічних і виконавських засобів вираз­ності.

2. Що визначає виразність мелодії?

3. Роль гармонії у фортепіанній фактурі і типи супроводу.

4. Роль метру і ритму в музиці.

5. Типи фактурних викладень.

6. Ознаки поділу форми твору на менші побудови.

7. Прийоми формоутворення.

8. Що означає вибір виконавських засобів виразності?

9. Призначення динаміки крупного плану.

10. Роль дрібної динамік;:!.

11. Що таке артикуляція? Її визначення та роль.

12. У чому полягає виконавська організація часу?

13. Від чого залежить виконавська реалізація фразування?

14. Від чого залежать темброві барви на фортепіано та їх виконавське втілення?

15. Роль педалізації у фортепіанному виконанні.

16. Роль аплікатури у фортепіанній грі.