Основні терміни

1. Елементи інфраструктури ринку праці – система законів та нормативних актів в сфері трудової зайнятості, регулювання оплати праці, умов праці, професійної підготовки та перенавчання, пенсійного забезпечення громадян. Крім того, це служби зайнятості та працевлаштування, об’єднання працівників, об’єднання роботодавців, кадрові служби фірм, громадські організації, фонди сприяння зайнятості.

2. Ефективний попит на ринку праці – кількість економічно доцільних робочих місць.

3. Заробітна плата ринкової рівноваги – ставка заробітної плати, при якій попит на робочу силу дорівнює її пропозиції.

4. Інфраструктура ринку праці – система державних і недержавних закладів сприяння зайнятості, кадрові служби підприємства і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечує взаємодію між попитом та пропозицією робочої сили.

5. Кон’юнктура ринку праці – співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці. Розрізняють: трудодефіцитну (якщо попит перевищує пропозицію), трудонадлишкову (якщо пропозиція перевищує попит), рівноважну (коли попит відповідає пропозиції).

6. Об’єкти ринку праці – пропозиція робочої сили, попит на робочу силу, товар, яким є робоча сила.

7. Поточна пропозиція на ринку праці – сукупність безробітних, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівників які намагаються змінити місце роботи; осіб, котрі бажають працювати у вільний від роботи або навчання час.

8. Поточний ринок праці – сукупність кількості вакантних робочих місць та кількості працівників активно зайнятих пошуком роботи.

9. Поточний попит на ринку праці – потреба працівників на заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконання разових робіт.

10. Праця – процес свідомої доцільної діяльності людей, за допомогою якої вони видозмінюють предмети природи та пристосовують їх для задоволення своїх потреб.

11. Ринок робочої сили – сукупність товарно-грошових відносин яка охоплює попит та пропозицію робочої сили, її найом в обмін на життєві засоби.

12. Ринок праці – динамічна система, в якій взаємодіють суб’єкти власності на засоби виробництва та наймані працівники, які формують обсяг, структуру та співвідношення попиту та пропозиції на робочу силу.

13. Ринок праці первинний – це та частина ринку праці, яка об’єднує “престижні” роботи, що характеризуються стабільністю зайнятості й надійністю положення працівника високим рівнем оплати праці, можливістю професійного росту тощо.

14. Ринок праці вторинний – це та частина ринку праці, яка об’єднує “непрестижні” роботи, і характеризується такими рисами; висока плинність кадрів, нестабільна зайнятість, негарантована і невисока оплата праці, безперспективність службового становища, примітивні трудомісткості технології тощо.

15. Ринок праці внутрішній – система трудових відносин і функціонування механізмів інфраструктури ринку праці, які зосереджені на рівні підприємств, фірм.

16. Ринок праці зовнішній (національний) – це ринок праці, який зорієнтований на територіальний рух робочої сили, на закінчену професійну підготовку поза межами фірми тощо.

17. Робоча сила – фізичні та духовні здібності якими володіє людина, та які використовуються їм у процесі праці при створені товарів чи надання послуг. Відрізняють кваліфіковану і некваліфіковану робочу силу.

18. Сегментація ринку праці – це подія робочих місць і працівників об’єднуючими ознаками на відносно стійкі й замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. З цих позицій ринок праці розглядається як первинний і вторинний.

19. Суб’єкти ринку праці – наймані працівники, роботодавці, держава та її органи.

20. Сукупна пропозиція на ринку праці –сукупність всіх категорій економічно активного населення, тобто всі, хто працює або бажає працювати.

21. Сукупний попит на ринку праці – кількість і структура робочих місць, що існують в економіці країни.

22. Сукупний ринок праці – сукупна пропозиція, що включає все економічно активне населення, та сукупний попит, що визначається загальною потребою економіки у найманій робочій силі.

23. Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення, який складається з багатьох компонентів, головними з яких є: здоров’я, освіта, професіоналізм, моральність, умотивованість, вміння працювати в колективі, творчій потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та інше.

24. Трудові ресурси – це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві. Кількісно вони складаються з населення в працездатному віці, крім непрацездатних інвалідів та пільгових пенсіонерів і працюючих в економіці країни осіб молодших та старших працездатного віку.

25. Ціна робочої сили – комплекс елементів, який складається з грошової та натуральної заробітної плати, витрат на соціальне страхування та соціальне забезпечення, податків в фонд оплати праці, які відносяться до складу витрат підприємця на робочу силу (за документами МОП).