2.Мастер диаграмм.
3.Виконати загальний алгорити форматування діаграми:
крок 2 – график;
крок 3 – вид 2;
крок 4 – 1 столб;
крок 5:
прибрати легенду;
ввести назви діаграми та осей.
4.Прибрати фон.
5.Курсор на графік.
6.М1.
7.Вставка, Линия тренда...
На екрані: діалогове вікно Линия тренда (ярлик Тип).
8.Ввести Полиномиальная Степень 2.
9.Параметры.
На екрані: діалогове вікно Линия тренда (ярлик Параметры).
10.Встановити прапорці:
Показывать уравнение на диаграмме.
Поместить на диаграмму величину R2.
11.ОК.
12.Курсор в будь-яке місце таблиці.
13.М1.
14.Прибрати виділення та рамку.
15.Перейти до форми вбудованого графіка.
На екрані: рис.7.
Рис.7
Отримане рівняння регресії має R2=0,97, що є ознакою високої достовірності отриманого рівняння регресії. За допомогою наведеної залежності можна визначати величину функції мети для будь-якого значення в межах
0,5≤р≤0,99.
Аналогічно можна побудувати графік та знайти рівняння регресії (рис.8) для відносного погіршення функції мети.
Вище був розглянутий вплив величини ймовірності , значення якої вводилось в К14 (рис.3).
Рис.8
Аналогічно, вводячи різні значення коефіцієнта варіабільності v, можна отримати результати розв’язку в залежності від v. Такі результати для =0,8 наведені на рис.9, по яким аналогічно рис.7, рис.8 побудовані графіки на рис.10, рис.11.
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
G |
1 |
V |
ФМ |
відн.погірш.ФМ |
Прод1 |
Прод2 |
Прод3 |
Прод4 |
2 |
0.00 |
1320 |
1.00 |
10.00 |
0.00 |
6.00 |
0.00 |
3 |
0.05 |
1274 |
0.97 |
9.14 |
0.00 |
6.05 |
0.00 |
4 |
0.10 |
1230 |
0.93 |
8.30 |
0.00 |
6.09 |
0.00 |
5 |
0.15 |
1187 |
0.90 |
7.50 |
0.00 |
6.14 |
0.00 |
6 |
0.20 |
1145 |
0.87 |
6.72 |
0.00 |
6.18 |
0.00 |
7 |
0.25 |
1105 |
0.84 |
6.11 |
0.00 |
5.52 |
0.58 |
8 |
0.30 |
1067 |
0.81 |
5.45 |
0.00 |
5.08 |
1.01 |
Рис.9
Рис.10
Рис.11
На увагу заслуговує той факт, що коефіцієнт достовірності R2 рівняння регресії для двох останніх графіків дорівнює 1. Це значить, що дана залежність є не ймовірнісною, а функціональною.
Ще одне корисне зауваження. За допомогою таблиці (рис.3) можна визначити потрібні ресурси при різних умовах без розв’язку задачі. Для цього в В3:Е3 потрібно ввести задані значення випуску продукції, в К14 – рівень ймовірності , в D13 – коефіцієнт варіабільності. При цьому в К19:К21 будуть вказані потрібні ресурси.
Не викликає сумнівів, що наведені вище методи розв’язку задачі стохастичного програмування в М-постановці дуже корисні для таких робітників, які відповідають за якісну підготовку даних при прийнятті оптимальних рішень.