7.1. Тематика типів задач

• винесених на поточний та підсумковий контроль:

ВК: Вхідний контроль (знання основ хімії за шкільною програмою);

Тип 1: Атомно-молекулярне вчення, основні закони хімії. Розрахунки за рівняннями хімічних реакцій;

Тип 2: Класи неорганічних сполук, графічні формули сполук;

Тип 3: Розрахунки, пов’язані із способами вираження концентрації речовини в розчині;

• для самостійного розв’язування, винесених на підсумковий контроль:

Тип 5: Будова атомів. Періодичний закон;

8. Література

Основна:

1. Корчинський А.Г. Хімія. – Вінниця: Поділля-2000, 2002. – 525 с.

2. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: „Перун”. -1998. -480 с.

3. Глінка М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1982. – 680 с.

4. Григор’єва В.В., Самійленко В.М. - Загальна хімія: К.: Вища школа, 1991. – 431 с.

5. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. Л.: Химия. -1985. -270 с.

6. Ф.А. Деркач. Лабораторний практикум з неорганічної хімії. Київ.1978

7. Методичні рекомендації з курсу „Загальна та неорганічна хімія” для студентів географічного факультету. 2010. Чернівці.

Додаткова:

8. Ф.М. Боднарюк, Загальна та неорганічна хімія, част. І, – Рівне: НУВГП, 2006. – 241с.

9. В.С. Телегус, О.І. Бодак, О.С Заречнюк, В.В. Кінжибало. Основи загальної хімії. – Львів: Світ, 2000. – 424 с.

10. Н. Ахметов. Общая и неорганическая химия – М: Химия, 1988. – 640 с.

11. Угай Я.А. Общая химия. М., 1984. – 440 с.

12. Березан О. Збірник задач з хімії. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 320 с

9. Структура модулів дисципліни ”хімія” для студентів

3 Курсу загальноуніверситетської кафедри будівництва і архітектури

Контрольні роботи із теорії (КРТ)	Бали	Контрольні роботи по задачах та лабораторних роботах (КЗЛ)	Бали	Індивідуальні завдання ІНДЗ	Бали
Модуль-1
МКР-1 (Лекції №№ 1-5)	20	КРЛ-1	10	Задачі	15
Всього за модуль 1 – 30 балів				ІНДЗ	15 балів
Модуль-2
МКР-2 (Лекції №№ 6-8)	20	КРЛ-5	10	Реферат	15
		КРЛ-6	10
Всього за модуль 2 – 40 балів				ІНДЗ	15 балів
Модуль-контроль (іспит) – 30 балів
Всього балів за 2 модуля + модуль-контроль – 100 балів				ІНДЗ	30 балів

10. Інструктивно-методичні матеріали

10.1. Інструктивно-методичні матеріали до вивчення теоретичного курсу загальної та неорганічної хімії студентами 3 курсу загальноуніверситетської кафедри будівництва і архітектури.

1. Опанування основами предмету включає різні види діяльності – прослуховування лекцій, участь в обговоренні теоретичного матеріалу на лабораторних заняттях, виконання самих лабораторних занять. Проте головним чинником засвоєння предмету є самостійна робота студента: вивчення теоретичного матеріалу, написання модульних контрольних робіт, розв’язування типів задач.

2. Вивчення теоретичного матеріалу є основою здобуття знань з предмету, адже ні відірване від глибокого теоретичного аналізу виконання лабораторних робіт, ні розв’язування задач, ні написання реферату тощо, не гарантує належного рівня знань без ґрунтовної теоретичної підготовки. Для належного опанування теоретичного матеріалу вже з першого курсу, вивчаючи всі предмети, слід відповідально до цього відноситись – настирливо працювати, в першу чергу, над книгою.

3. Студент повинен працювати так, щоби поточна і підсумкова оцінка його навчання була на рівні „добре-відмінно” (за національною шкалою). Це передбачає опрацьовування не тільки власноруч написаного чи навіть друкованого варіанту конспекту лекцій (що, загалом, є підставою для оцінки „задовільно”). Правилом роботи успішного студента повинно бути опрацьовування (окрім конспекту лекцій) також і основного підручника, а також перегляд інших джерел (додаткова література), стосовно того чи іншого питання програми.

4. Помічено, що найґрунтовніші знання набувають ті студенти, які свій робочий день вибудовують таким чином, що в день, коли лекція прослухана і законспектована (але не пізніше дня перед наступною лекцією), присвячують 10-15 хвилин на перегляд свого конспекту – це сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Окрім того, ви приходите на наступну лекцію (часто вона є продовженням теми минулої) достатньо підготовленими (пригадуєте основні терміни, визначення, закони, викладені минулої лекції), що безумовно сприяє належному розумінню нової лекції.

5. Готуючись до того чи іншого виду випробувань (семінарські заняття, контрольні роботи тощо) слід спочатку уважно познайомитись з відповідним пунктом (чи пунктами) програми. Потім почитати свій конспект (з раніше зробленими доповненнями) чи його друкований варіант. При цьому звернути особливу увагу на формулювання законів, правил чи інших визначень. Для певності можна спробувати із заплющеними очима повторити відповідне формулювання – до тієї пори, поки воно твердо не запам’яталось. Опрацьовуючи матеріал, слід особливу увагу звернути на висновки, які випливають з тих чи інших закономірностей.

6. Системою модульного контролю передбачена (наприклад, в контрольній роботі) відповідь на одне з питань програми у формі „відтворення” (це дає, як правило, менше 50% запланованих за всю роботу балів). Тобто фактично простим запам’ятовуванням матеріалу з конспекту чи книги позитивної оцінки не здобути. Тому особливо важливим є уміння дати відповідь на „творче” питання (адже прямої відповіді на нього ні в конспекті, ні в підручнику немає), коли розум мобілізує відомості , що випливають з сукупності знань даної теми. Це дає можливість „зрозуміти” запитання і на основі аналізу зв’язків „причина-наслідок” вийти на правильну відповідь. Студент повинен знати, що використовувати зв’язки „причина-наслідок” його будуть навчати як на лекціях, так і на семінарах чи консультаціях з тим, щоби ці уміння стали звичним, по можливості для всіх студентів, способом мислення.