3.2 Класифікація функцій державного управління

Класифікація функцій управління. Найбільш об'єктивною і методологічно обґрунтованою класифікаційною ознакою є цільова спрямованість функцій держав­ного управління та характер виконуваних завдань. При цьому розрізняють основні, загальні та допоміжні функції державного управління.

3.2.1 Основні функції державного управління

Основні функції - функції, що породжуються основними завданнями дер­жавного управління; спрямовані на зміцнення конституційно встановлених суспільних відносин, державного устрою, визначають базові принципи функціонування державного механізму, забезпечують захист прав і сво­бод громадян та стабільність міжнародного становища держави;

Серед основних функцій державного управління слід виокремити такі:

• політико-адміністративні, що забезпечують функціонування дер­жавного механізму та стабільність конституційно встановлених суспіль­них відносин (оборона країни, національна безпека, охорона кордонів, зовнішня політика, забезпечення правопорядку, політика в інформаційній сфері);

• економічні, котрі уособлюють господарсько-організаційну діяльність держави (забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяє ефективному функціонуванню ринкової економіки; загальна координація економічної політики; захист та заохочення конкуренції; регулювання грошового обігу та діяльності комерційних банків; контроль за оплатою праці; контроль за рівнем інфляції та зайнятості);

• соціальні, що покликані реалізовувати державну соціальну політику (захист трудових прав громадян; захист прав споживачів; соціальний захист безробітних; охорона праці та безпечної життєдіяльності; охорона дитинства, мате­ринства, батьківства; забезпечення прав корінного населення та соціальних меншин). Пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечен­ня життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народо­населення, формування середнього класу, недопущення надмірної ди­ференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення, забез­печення всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здо­ров'я населення;

• гуманітарні - спрямовані на забезпечення функ­ціонування та розвитку духовно-інтелектуальної сфери: освіти, науки і культури (розвиток культури і мистецтва, театру і кінематографії, музей­ної справи, образотворчого мистецтва, книговидання; збереження культурної спадщини України; упорядкування та якісний розвиток мережі культурно-освітніх закладів; упровадження новітніх технологій у сфері освіти; розширення та вдосконалення форм здобуття освіти; розвиток інформаційного простору; активізація пропаганди здорового способу життя, створення умов для належного фізичного виховання людини та її відпочинку).

3.2.2 Загальні функції державного управління

Загальні функції випливають із загальних завдань управління і є типовими для всього управлінського процесу;

До загальних функцій державного управління можна віднести такі:

• стратегічне планування - це процес вироблення довгостроко­вої стратегії розвитку відповідної галузі, що фокусується на довго­строковій перспективі діяльності органу виконавчої влади у пев­ному секторі державного управління, з визначенням цілей, ресурсів і засобів, за допомогою яких ці цілі можуть бути досягнуті, та очікуваних результатів цієї діяльності;

• функцію прийняття управлінських рішень - акт цілеспрямованого впливу на об'єкт управління, що характеризує конкретну управлінську ситуа­цію, підготовлений на основі варіантного аналізу і прийнятої у встановле­ному порядку оцінки, що має директивне значення, який містить постанов­ку цілей і обґрунтування засобів їх реалізації та організовує практичну діяльність суб'єктів і об'єктів управління, спрямовану на досягнення вка­заних цілей;

• функцію організації діяльності - процес ство­рення управлінської структури, що дає можливість працівникам ефективно взаємодіяти для досягнення мети організації; охоплює такі взаємопов'язані елементи: мету, цілі, завдання; групування видів діяльності у відповідних підрозділах згідно з метою організації; делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів у ієрархії управління; створення організаційного клімату; проектування системи комунікацій; побудова єдиної організаційної системи;

• мотивацію - рушійна сила, що ґрунтується на задоволенні певних потреб, примушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей;

• контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети, що складається зі встановлення критеріїв, визначення фактично досягнутих результатів і запровадження корективів у тому випадку, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених критеріїв. Контроль, як функція державного управління, дає змогу порівняти фактичний стан у тій чи іншій галузі чи сфері державного управління з вимогами, поставле­ними перед нею; виявити недоліки та помилки в роботі та запобігти їм, оцінити відповідність інших управлінських функцій поставленим цілям (завданням).