Вихідні і згладжені значення дослідного ряду

0	25	23	24
1	20	23	25
2	25	28	28
3	40	32	35
4	30	43	41
5	60	47	46
6	50	53	52
7	50	57	66
8	70	73	70
9	100	83	82
10	80	97	96
11	110	103	106
12	120	117	114
13	120	127	127
14	140	137	140

Лінійне згладжування є достатньо грубою процедурою, що визначає загальний вид тренду. Для більш точного визначення форми згладженої кривої може бути застосоване нелінійне згладжування або метод ковзаючою середньої з ваговими коефіцієнтами. В цьому методі ординатам точок, які входять у ковзаючу групу надають вагові значення в залежності від їх відстані від середини інтервалу згладжування. При цьому обирається крива дво- або третього порядку і її ордината, яка відповідає центру інтервалу згладжування приймається де згладжене значення рівня. Розрахунок параметрів згладжуваної кривої відбувається за методом найменших квадратів (МНК), але ордината центральної точки є деяка зважена середня, що отримана із всіх ординат точок згладжуючої групи.

Одним з найважливіших завдань аналізу експериментальних даних є виявлення закономірності зміни даних, тобто їх загальної тенденції. Найпростішим методом є згладжування.

Згладжування – це мінімізація випадкових відхилень точок ряду від деякої гладкої кривої майбутнього тренду досліджуваного процесу.

Метод згладжування полягає у заміні початкового ряду даних на такий ряд, у якого зменшено рівень коливань значень.

Розглянемо два методи згладжування даних: за 3 точками і за 5 точками.