- •Тема 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії
- •Загальна частина
- •Заняття № 1
- •Теоретичний матеріал
- •Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес має такі основні ознаки:
- •Змагальний процес поділяють на два види.
- •Приватно-позовний, в якому передбачено:
- •Публічно-позовний процес, що має такі ознаки:
- •Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.
- •2.Процес, у досудовому провадженні якого є елементи змагальності, а саме:
- •Кримінально-процесуальне право, що регламентує кримінально-процесуальну діяльність;
- •Засновану на законі та інших нормах процесуального права діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду;
- •Правовідносини учасників процесу.
Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес має такі основні ознаки:
• застосування переважно, а то і винятково, імперативного методу правового регулювання кримінально-процесуальних відносин;
• функції обвинувачення, захисту і вирішення кримінальної справи зосереджено в одному державному органі; • суд має право досліджувати кримінальну справу повно і всебічно, незважаючи на межі, визначені обвинувачем щодо осіб і вчинених ними діянь ("принцип неподільності обвинувачення, що випливає із завдання суду з'ясувати істину);
• суду належить право змінювати обвинувачення в значних межах;
• джерелом руху процесу є воля держави (веління закону);
• поняття обвинувачення замінюють приводи до порушення кримінальної справи;
• замість оскарження судових рішень існує ревізійний порядок їх перегляду;
• всі учасники процесу зобов'язуються прагнути встановити матеріальну істину;
• обвинувачений є не суб'єктом, а об'єктом дослідження;
• самостійних сторін немає, тож немає і потреби у змагальності процесу (процес не є судовим спором, перетворюється на безособове дослідження);
• обвинувачений має певні права, однак їх реалізація цілком залежить від державних органів, які ведуть процес;
• доказування перебуває в зародковому стані або діє система формальних доказів;
• визнання обвинуваченим своєї вини — "цариця доказів";
• до обвинуваченого застосовують тортури, підслідне затримання;
• таємність провадження;
• фіксується у письмовій формі.
Змагальний процес поділяють на два види.
Обвинувальний процес, для якого притаманними є:
• наявність кримінально-правового спору;
• наявність сторін із різними за змістом інтересами;
• залежність вироку суду від змагання сторін.
Змагання сторін є формальним, оскільки істину встановлюють не за допомогою доказів, а шляхом ордалій (випробування отрутою, вогнем тощо), судового поєдинку або поручительства.
Обвинувальний процес був за часів раннього європейського Середньовіччя і класичного феодалізму.
Позовний змагальний процес має два підвиди.
Приватно-позовний, в якому передбачено:
• пред'явлення обвинувачення приватною особою;
• формальну рівність сторін, що полягає в однакових можливостях;
• розподіл тягаря доказування між сторонами;
• збирання стороною обвинувачення тільки обвинувальних, а стороною захисту — тільки виправдувальних доказів;
• пасивність суду в доказуванні;
• закінчення процесу в разі визнання обвинуваченим (відповідачем) вини (презумпція істинності визнання).
Приватно-позовний процес існував в античних республіках Греції і Риму. В сучасному українському процесі він виявляється у справах приватного обвинувачення (див. лекцію 3 — принцип публічності);
Публічно-позовний процес, що має такі ознаки:
• здійснення функції обвинувачення постійно діючим державним органом (прокуратурою, поліцією тощо), який керується невласним розсудом, а службовим обов'язком (ех оffiсіо);
• активність публічного позивача — обвинувача;
• диспозитивність у розпорядженні предметом позову, тобто обвинуваченням;
• надання процесуальної допомоги потерпілому, а Іноді й заміна його в процесі (домінування публічних інтересів над приватними);
• рівноправність сторін протягом всього періоду провадження у справі.
Публічно-позовний процес існував у Росії за Статутом кримінального судочинства 1864 р. Елементи такого виду змагальної форми процесу впроваджують нині й в Україні.
У змагальному процесі зміст та обсяг обвинувачення визначає обвинувач. Суд розглядає справу не повно і всебічно, а тільки у визначеному обвинувачем обсязі. Це так званий "принцип подільності обвинувачення".
Питання про те, яка із історичних форм кримінального процесу виникла першою, до цього часу однозначно не вирішено.