- •Методичні вказівки й завдання до лабораторних робіт
- •Загальні рекомендації
- •Практикум з програмування. Turbo pascal
- •Робота з інтегрованим середовищем розробника
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №1 структура програми. Лінійна програма. Організація введення/виведення. Стандартні функції. Базові типи даних Теоретичні відомості
- •Var перелік імен змінних та їх типів;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №2 програми розгалуженої структури Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №3 цикли з параметром Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №4 цикли з невідомим числом повторень Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №5 розв’язування задач з використанням масивів Теоретичні відомості
- •Var Ім'я : array[поч_індекс . . Кін_індекс] of Тип_даних;
- •Var Ім'я:array[поч_індекс1..Кін_індекс1,
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота №6 символьний тип даних, рядки, масиви рядків Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 організація програм, що використовують допоміжні програми Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8 використання множин Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 9 записи Теоретичні відомості
- •Var Ім’я_запису : Ім’я_типу;
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 10 обробка файлів Теоретичні відомості
- •Приклад
- •Варіанти завдань
- •Запитання для контролю та самоконтролю
- •Рекомендована література
Приклад
Дано прямокутну матрицю. Розділивши всі її елементи на число z, одержати нову матрицю.
Відомі елементи дійсної прямокутної матриці A і дійсне число z.
Якщо вихідний масив , тоді
Алгоритм
Типи даних вибираємо наступним способом: A і B - дійсні двомірні масиви розмірністю 3 х 4; z - дійсне число; i, j - цілі числа.
Текст програми:
program p5;
var i,j: integer; z: real;
A,B: array[1..4,1..3] of real;
begin
writeln('Введіть дійсне число z');
readln(z);
writeln('Введіть елементи матриці A розміром 4 на 3');
for i:=1 to 4 do
begin
for j:=1 to 3 do
read(A[i,j]);
readln
end;
for i:=1 to 4 do
for j:=1 to 3 do
B[i,j]:=A[i,j]/z;
for i:=1 to 4 do
begin
for j:=1 to 3 do
write(B[i,j]);
writeln
end;
readln
end.
Тестовий приклад:
z=2
Елементи матриці A розміром 4 х 3
2 4 6
2 6 6
4 2 4
2 2 2
Матриця В буде мати вигляд
1 2 3
1 3 3
2 1 2
1 1 1
Робочий розрахунок:
Введіть дійсне число z
3
Введіть елементи матриці A розміром 4 х 3
2 6 8
3 5 9
3 5 4
2 7 10
6.6666666667E-01 2.0000000000E+00 2.6666666667E+00
1.0000000000E+00 1.6666666667E+00 3.0000000000E+00
1.0000000000E+00 1.6666666667E+00 1.3333333333E+00
6.6666666667E-01 2.3333333333E+00 3.3333333333E+00
Варіанти завдань
Для квадратної матриці з дійсними елементами знайти скалярний добуток рядка, в якому знаходиться найбільший елемент матриці, на стовпець із найменшим елементом.
Симетрична матриця задана верхнім трикутником у вигляді одновимірного масиву. Знайти квадрат цієї матриці не перетворюючи її до квадратного виду.
Знайти круг мінімального радіусу, що є покриттям деякої множини точок площини. Координати точок зберігаються у двовимірному масиві.
Для дійсної квадратної матриці отримати , де - максимальне значення елементів k-го стовпця матриці.
Визначити, чи утворюють точки площини, координати яких зберігаються в двох масивах, опуклий багатокутник.
Визначити, чи є задана ціла квадратна матриця n-го порядку магічним квадратом, тобто такою матрицею, суми елементів у кожному рядку, стовпці та діагоналі якої однакові.
Дві послідовності містять дійсні елементи. Знайти найменше з тих чисел першої послідовності, що не належать до другої послідовності.
Отримати впорядкований по зростанню вектор максимальних елементів рядків деякої квадратної матриці.
Розмістити елементи числової послідовності в порядку зменшення частоти їхньої появи в цій послідовності.
У квадратній матриці обміняти місцями рядок з максимальним елементом і стовпець з мінімальним елементом.
Скласти програму обчислення добутку двох заданих матриць.
Натуральне число m задається масивом своїх двійкових цифр. Вивести число m у десятковому виді.
Знайти максимальний елемент у кожному рядку квадратної матриці й обміняти його з тим елементом цього ж рядка, який розміщений на головній діагоналі.
Якщо послідовність цілих чисел впорядкована за правилом , тоді залишити її без змін. Інакше встановити в послідовності протилежний порядок, тобто .
Перетворити дійсну квадратну матрицю, розмістивши елементи кожного рядка в порядку неспадання, якщо перший елемент цього рядка більший за останній, і в порядку незростання, в протилежному випадку.
Знайти суму двох “довгих” (кількість знаків більше 10) натуральних чисел в десятковій системі числення.
Для дійсних чисел одержати .
Масив X містить n елементів. Перетворити масив X, перемістивши всі від’ємні елементи в його початок, зберігаючи початкове взаємне розташування як серед від’ємних, так і серед інших елементів.
Визначити, чи є задана квадратна матриця непарного порядку симетричною відносно центрального елемента.
Для дійсних чисел одержати .
Дано дійсну квадратну матрицю непарного порядку. Знайти найбільший серед елементів, обох діагоналей і поміняти його місцями з центральним елементом.
Дано прямокутну матрицю. Обчислити скалярний добуток векторів, складених із максимальних і мінімальних елементів рядків.
Скласти програму перевірки факту, що датчик випадкових чисел генерує числа дійсно випадково. Для цього генерувати 1000 чисел із проміжку [1,7], підрахувати частоту появи кожного числа, побудувати відповідну гістограму, зробити висновки.
На площині ламана лінія задана координатами своїх вузлових точок. Визначити параметри найдовшого ланцюжка (початок, кінець, довжина).
У масиві зберігаються дійсні числа без повторень. Знайти залежність часу сортування t від кількості елементів n (n=100,200,300,400,500) для методів простого обміну, вибору, підрахування.