Тема 8. Науково-технічний прогрес та природокористування 85

8.1. Маловідходні технології                                                                                                 85

8.2. Проблеми, пов’язані з використанням вторинних ресурсів                                                  87

8.3. Альтернативні джерела енергії                                                                                                 89

8.4. Види очисного обладнання та споруд                                                                         92

Тема 9. Екологічні проблеми рідного краю 95

9.1. Причини кризового екологічного стану на Україні                                                     95

9.2. Екологічний стан окремих регіонів України                                                                96

9.3. Наслідки аварії на ЧАЕС                                                                                                98

Тема 10. Забруднення навколишнього середовища і здоров’я людини 101

10.1. Зв’язок між станом навколишнього середовища та здоров’ям людини                 101

10.2. Вплив хімічних забруднювачів на здоров’я людини                                                102

10.3. Біологічний вплив радіоактивного випромінювання на здоров’я людини            104

Тема 11. Механізм управління процесом природокористування 107

11.1. Структура  державного управління природокористуванням                                   107

11.2. Управління в галузі природокористування                                                               108

11.3. Правовий, економічний механізм регулювання процесу природокористування  112

11.4. Міжнародне співробітництво в сфері охорони природи                                          114

Словник                                                                                                                                 117

Список рекомендованої літератури                                                                                     122

Додатки                                                                                                                                  124

 

 

Вступ

 

Людина  і природа невіддільні одне від одного і перебувають у тісному взаємозв’язку. Для людини, як і для суспільства в цілому, природа є життєвим середовищем і єдиним джерелом необхідних для існування ресурсів. Природа і природні ресурси – це основа, на якій живе і розвивається людське суспільство. Без природного середовища суспільство існувати не  може.

            Перетворюючий вплив людини на природу неминучий. Найбільшої сили він досяг останнім часом у період високих темпів росту всіх видів матеріального виробництва і науково-технічного прогресу.

            Це призвело до кількісної та  якісної перебудови всієї біосфери. До певного рівня біосфера здатна до саморегуляції, але існує межа, коли вона  вже не спроможна підтримувати рівновагу. Тоді починаються процеси, які призводять до екологічних катастроф, і ми з вами є свідками подібних явищ.

 Нечувані темпи зростання чисельності населення планети та його потреб призвели до використання надзвичайно великих обсягів різних природних ресурсів і утворення величезної кількості різноманітних відходів. Результатом активної людської діяльності є забруднення води, повітря і ґрунту, глобальне потепління на планеті, руйнування озонового шару атмосфери, випадання кислотних опадів, вичерпання багатьох природних ресурсів, спустелювання планети тощо. Ці зміни в довкіллі набули загрозливого характеру для подальшого існування людської цивілізації та супроводжуються екологічними кризовими явищами. В цих умовах узгодження взаємодії людського суспільства з природою потребує певних екологічних знань, які необхідні  для того, щоб не тільки зберігати, але й цілеспрямовано поліпшувати навколишнє природне середовище.

З цією метою в освітні програми вищих навчальних закладів введена дисципліна „Основи екології”, яка має сприяти підвищенню екологічної грамотності, формуванню у студентів екологічного світогляду , екологічного мислення й екологічної культури, і яка є теоретичною основою охорони природи та раціонального природокористування.

Запропонований посібник містить наукові та фактичні матеріали про екологічні проблеми, які нині стоять перед людством і,  зокрема, існують в Україні.

 

Тема 1. Сучасна екологія

 

План

1.1. Предмет вивчення, завдання сучасної екології

1.2. Структура екології

1.3. Екологічні проблеми сучасності

1.4. Еволюція антропогенної діяльності

 

Наука лише штучно розчленована на дисципліни, насправді ж це - єдина система знань і бачення світу.

 М. Ф. Реймерс

 

1.1.             Предмет вивчення,  завдання сучасної екології

 

Екологія як наука виникла і сформувалася в системі біологічних наук. Вперше термін „екологія” (грец. ойкос - місце проживання, логос - учення) ввів у науку видатний німецький біолог, природознавець, послідовник Ч. Дарвіна Е. Геккель (1866). Його визначення: „Екологія - це пізнання економіки природи, одночасне дослідження всіх взаємовідносин живого з органічними і неорганічними компонентами середовища”. Відтоді екологія розвивалась як наука про місце проживання живих організмів, переважно популяцій тварин. Як самостійна наука екологія сформувалася на початку XX ст. і впродовж довгого часу була частиною біології. Проте високі темпи зростання населення на земній кулі, бурхливий розвиток промисловості, транспорту, будівництва супроводжувалися дедалі більшими обсягами споживання природних ресурсів і обумовили великі зміни у навколишньому середовищі під впливом діяльності людини. В багатьох країнах світу загострилась екологічна ситуація, виникли регіони екологічної кризи, де якість середовища проживання не відповідала нормальним умовам функціонування живих організмів. У другій половині  XX ст. виникла необхідність дослідження середовища проживання людини. А це, у свою чергу, обумовило „екологізацію” багатьох галузей сучасної науки.

Нині екологія значно розширила предмет свого вивчення. За М. Ф. Реймерсом  екологія - це:

• частина біології (біоекологія), яка вивчає відносини (стосунки) організмів (особин, популяцій, біоценозів) між собою та навколишнім середовищем, тобто має той предмет вивчення, що його окреслив іще Е. Геккель;

• дисципліна, яка вивчає загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня. Під ієрархією розуміють розташування елементів, регіонів, систем ступінчастим рядом.

• комплексна наука, яка досліджує середовище проживання живих істот, у тому числі й людини.

• наука, що досліджує становище людини як виду, суспільства в екосфері планети, їх зв’язки з екосистемами і розмір впливу на них.

 

Завдання екології:

• дослідження закономірностей функціонування живих систем різного рівня організації, в тому числі і біосфери;

• розробка шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства та природи;

• створення наукової основи для раціональної експлуатації природних ресурсів;

• збереження середовища існування живих організмів та людини.

Методи екології:

• статистичний, який передбачає отримання, обробку, аналіз первинних статистичних матеріалів;

• балансовий метод, який дає можливість зіставляти наявність природних ресурсів із їх використанням;

• порівняльний метод, який передбачає вивчення об’єктів через порівняння з іншими;

• моніторинг - тривале спостереження та оцінка якості довкілля;

• картографічний, який дозволяє застосовувати географічну карту для опису та аналізу певних явищ.