Модульна, екзаменаційна письмова або тестова оцінки згідно 100 балами

100 балів	Європейська Оцінка	Національна	Модуль 1 27	Модуль 2 27	Модуль 3 37	Екзаменаційна тестова 60
1	2	3	4	6	5	12
90 – 100	A	5	100-27 99-26 98-25 97-24	100-27 99-26 98-25 97-24	100-37 99-36 98-35 97-34	100-60 99-59 98-58 97-57 96-56 95-55 94-54
80 – 89	B	4	89-23 88-22 87-21	89-23 88-22 87-21	89-33 88-32 87-31 86-30	89-53 88-52 87-51 86-50 85-49 86-48
65 – 79	C	4	79-20 78-19 77-18 76-17	79-20 78-19 77-18 76-17	79-29 78-28 77-27 76-26 75-25	79-47 78-46 77-45 76-44 75-43 74-42 73-41 72-40 71-39
55 – 64	D	3	64-16 63-15 62-14	64-16 63-15 62-14	64-24 63-23 62-22 61-21	64-38 63-37 62-36 61-35 60-34 59-33
50 – 54	E	3	54-13	54-13	54-20 53-19	54-32 53-31 52-30
35 – 49	FX	2	49-12 48-11 47-10 46-9	49-12 48-11 47-10 46-9	49-18 48-17 47-16 46-15 45-14	49-29 48-28 47-27 46-26 45-25 44-24 43-23 42-22 41-21
0 – 34	F	2	34-8 33-7 32-6 31-5 30-4 29-3 28-2 27-1	34-8 33-7 32-6 31-5 30-4 29-3 28-2 27-1	34-13 33-12 32-11 31-10 30-9 29-8 28-7 27-6 26-5 25-4 24-3 23-2 22-1	34-20 33-19 32-18 31-17 30-16 29-15 28-14 27-13 26-12 25-11 24-10 23-9 22-8 21-7 20-6 19-5 18-4 17-3 16-2 15-1

По-третє, Теорія держави і права сприймається як фундаментальна або методологічна (пізнавальна) наука і навчальна дисципліна. Яка володіє об’ємним і складним за змістом понятійно-категоріальним апаратом з усіх галузей юридичних знань. Поняття і категорії, розташовані у певно визначеному логічному порядку, скріплені причино-наслідковими зв’язками, загальними принципами і закономірностями, утвроюють структурно-логічні конструкції системи науков-теоретичного знання про право, державу. Це такі поняття і категорії як правовідносини, правореалізація, правопорядок, правова система, форма права, правосвідомість, структура (зміст) держави, сутність і поняття держави, правова держава, форма і типи держави, функції державної влади, механізм державної влади тощо.

Методологічний характер Теорії держави і права визначає мету, завдання, предмет (необхідниі для мотивації навчання, формування власного плану вивчення навчальної дисципліни).

Предмет науки Теорії держави і права історичний, змінюється в міру втягнення у сферу пізнання нових властивостей право-державної дійсності, а також виключення, того що стало ілюзією, помилкою. Формування Теорії держави і права як науки явище складне і суперечливе. Адже погляди на державу і право базуються як на реаліях суспільного життя, так і на їх інтерпретаціях. Ось чому, наукові прогнози, уявлення, висновки про минуле, теперішнє, майбутнє держави і права, закономірності їх розвитку, багатопланові, не завжди однозначні.

Предмет (інформація про об’єкт) навчальної дисципліни Теорія держави і права – ідеї, уявлення, конструкції, поняття, категорії, гіпотези, прогнози, які відображають сучасний рівень знань про державно-правове буття; закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, їх складових елементів і процесів; теоретичні, методологічні, історичні, логічні, цінностні, емпіричні, загальні, особливі, динамічні, статичні, елементи державно-правових явищ; специфічні закономірності і особливості функціонування правових систем і держав, наявні їм типологічні риси, які проявляються в межах різноманітних форм суспільного устрою, культур, цивілізацій; теоретичні узагальнення, висновки і рекомендації, направлені на рішення актуальних проблем розвитку права і держави, законодавства, правозавстосовчої, правоохоронної тощо діяльності.

Завданнями навчальної дисципліни Теорія держави і права є:

– формування цілісного і стійкого уявлення про державно-правову організацію суспільства;

– усвідомлення системи узагальнених знань про закономірності розвитку держави і права, їх сутність, призначення, функціонування і розвиток (закономірності – реальні стійкі зв’язки, що виражають сутність об’єкта дослідження);

– формування сталої характеристики суспільних відносин, що пов’язані з державою і правом, які прямо і безпосередньо впливають на виникнення, функціонування і розвиток держави і права, та ті, що зумовлені функціонуванням і розвитком самих держави і права;

Подолання моністичного підходу до державно-правових явищ, завдання навчальної дисципліни доповнються світоглядними завданнями:

– формування у курсантів (студентів) основоположних уявлень про право і державу як необхідних (нормативна і інституціональна) форм реалізації свободи людини і суспільства;

– подолання уявленнь суспільної і фахової правосвідомості насильницьких, потестарних трактовок держави і права, як таких що є несумісними з загальнолюдськими цінностями;

– формування у курсантів (студентів) методології пізнання держави і права на основі юридичних категорій і доктринальних принципів права;

– подолання апологетичного відношення до законодавства, засвоєння критеріїв і вироблення вмінь самостійного юридичного мислення і критичного усвідомлення законів, тлумачення юридичних текстів у дусі основоположних правових цінностей.

Мета дисципліни Теорія держави і права – вивченя загальних та специфічних закономірностей функціонування і розвитку права і держави як глобальних і цілісних інститутів та пов’язаних з ними суспільних відносин; вироблення системи наукових понять, їх визначень і принципів.

По-четверте, додержуємося методологічної позиції, що держава й право не просто доповнюють одне одного, а є сторонами одного й того самого явища – праводержава. Право, як регуля­тор відносин у суспільстві, з огляду на державу, усвідомлюється як фор­мальне втілення ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедли­вості відповідно конкретно-історичного часу у вигляді правомірної (пра­вильної) поведінки. Держава, як організатор відносин у суспільстві, з огляду на право, усвідомлюється як організація суспільства, направлена на забезпечення і реалізацію ідеалів індивідуальної свободи і суспільної справедливості, відповідно рівню матеріальних можливостей самого сус­пільства.

Праводержавні явища сприйма­ються як певні сукупності елементів-зв’язків (або закономірності). Довготри­валість (тобто підтверджена часом) деяких зв’язків дозволяє представити їх у вигляді закономірностей державно-правової організації. При цьому, держава і право здатні функціонувати, як на основі загальних (суспільних) закономірностей, так і на основі власних внутрішніх законо­мірностей. Важливо зазначити, що загальні закономір­ності розвитку держави і права в кожній країні визначаються неоднознач­но, що впливає на особливості теорії держави і права.

Право і держава досліджуються й вивчаються, з одної сторони, як елементи (явища) суспільства або його частини (зовнішня характеристика), а з ін­шої сторони – держава й право самі виступають цілісними (цілісність – певна комбінація зв’язків між елементами будь якого явища, направлена на його утримання, збереження) явищами (феномени), що мають не менш складну будову чим саме суспільство (внутрішня характе­ристика).

Цілісність права і держави як явищ, підкреслює їх складність (або складеність) з елементів (як статичних так і динамічних за своїм характе­ром). Саме за цією умовою ми можемо вести мову про право і державу як явища реальні, дійсність яких підтверджується практикою. Здатність державно-правових явищ до взаємодії (або підтримання своєї цілісності), дає можливість сформувати уявлення про основне його приз­начення.

Функціональне призначення права – регулювання суспільних відно­син, шляхом підтримки традиційних правил поведінки у суспільстві, фор­мування нових (суспільно-необхідних) правил поведінки на засадах їх фор­мальної визначеності (нормативності, передбачуваності) як умови безпеки і самозбереження життя людини у суспільному житті.

Функціональне призначення держави – органі­зація суспільних відносин шляхом формування публічних органів влади на засадах безпеки й самозбереження суспільного життя вцілому.

По-п’яте, семінарське заняття з Теорії держави і права – поглиблене вивчення й дослідження окремих тем навчальної дисципліни на основі самостійного опрацювання навчальної літератури; розширення власного арсеналу наукового пізнавального інструментарію (прийоми, підходи, засоби) та вміння його застосовувати; формування навиків пізнання правових і юридичних явищ та їх феноменів, професійної юридичної мови відповідно потребам юридичної практики.

Особлива вимога у процесі підготовки і виступі на семінарі – усвідомлене, стале засвоєння курсантами (студентами) окремих теоретичних питань державно-правового буття, судження з яких не може відбутися без вправного і вмілого застосування понять, термінів, категорій, ознак, властивостей, принципів, систем, структур, функцій, зв’язків між елементами, їх організації, взаємодії тощо, що в кінцевому результаті дає змогу виявити сутність того чи іншого явища, а з іншої сторони, відповідь наповнюється змістом, логіку якого здатні сприймати оточуючі.

Прийнятним для належної підготовки є додержання курсантом (студентом) такого порядку викладу:

– місце поняття у системі знань, яке досягається шляхом виокремлення його ознак, направлених на ідентифікацію конкретного явища з поміж інших йому подібних, виражене зовні відповідним терміном;

– практика самостійного визначення (дефініція) поняття, яке розглядається. Зазвичай підручники дають те чи інше визначення, але головним є усвідомлення його курсантом (студентом), що досягається власними зусиллями пізнання логіки зв’язків між елементами-ознаками того чи іншого явища. Не зайвими будуть зусилля курсанта (студента) самостійного формування визначення того чи іншого поняття та його оцінки;

– характеристика властивостей (родових і видових), роозкриття їх закономірностей, класифікація;

– висновок.

Виступ курсанта (студента) перед аудиторією – це не читання підготовленого тексту, а вільне володіння самостійно підготовленим матеріалом за питанням плану, який подається в усній формі до 10-15 хвилин. Відповідь прочитана за конспектом без усвідомлення змісту сказаного (що легко перевіярється додатковим запитанням) не є підставою для оцінки відповіді, або оцінка викладача не виправдає сподівань доповідача. На семінарських заняттях з навчальної дисципліни Теорія держави і права курсант (студент) має вчитися вільно володіти й оперувати поняттями, категоріями, термінами з державно-правової проблематики; виявляти зв’язки як між суспільними і юридичними явищами загалом, так і між юридичними явищами в особливості; давати в міру пізнання їм оцінку.

Рекомендованими для підготовки є такі навчальні видання:

1. Загальна теорія держави і права: (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) /За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада, 2006. – 776 с.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Хрінком Інтер, 2006. – 688 с.

4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 355 с.

5. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 9-те, зі змінами. Навчальний посібник. – Л.: Край, 2007. – 192 с.

2. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ ДЕРЖАВОЗНАВСТВА

Семінар 1. Предмет теорії держави і права

План

1. Поняття та система юридичної науки

2. Місце теорії держави і права у системі юридичних наук

3. Предмет теорії держави і права та його структура. Співвідношення держави і права

4. Функції теорії держави і права

5. Закономірності походження (виникнення) держави

Навчальна література

1. Загальна теорія держави і права: (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) /За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – С. 13 – 24, 36 – 73.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 17 – 28, 35 – 57.

Ключові поняття та терміни: відносини; учення; гносеологія; гуманітарні науки; державно-правові закономірності; зміст; еволюція; евристична функція; енциклопедія права; загальнофілософські категорії та поняття; закономірності; знання; ідеологічно-виховна функція; інститути; інтеграційна функція; категорія; концепція; методологічна функція; наука; об’єкт науки; об’єкт юридичної науки; первіснообщинний лад; понятійний апарат; правові категорії; предмет науки; предмет теорії держави і права; предмет юридичної науки; принципи; природничі науки; синтез; система теорії держави і права; система юридичної науки; система; систематизація; теорія держави і права; теорія; термін; технічні науки; узагальнююча функція; факти; філософія; форма; функції теорії держави і права; функція допомоги практиці; функція наукового передбачення; функція; цінність; школа природного права; юридична наука; юридична освіта; юридична практика; юридичні поняття; юриспруденція; явища; влада; гідравлічна (іригаційна) теорія походження держави; держава; державна влада; договірна теорія походження держави; звичаєве право; звичаї; інцест; марксистська (класова) теорія походження держави; міфи; мононорма; насильства теорія походження держави; неолітична революція; норми первісної моралі; норми-заборони; обряди; органічна теорія походження держави; патріархальна теорія походження держави; первісне суспільство; первісний лад; потестарна влада; право; праобщина; протоселянська община; публічна влада; расова теорія походження держави; релігійні норми; ритуали; родова община; соціальна диференціація; соціальні норми; суспільна влада; табу; теологічна теорія походження держави; теорія походження держави; територія; техніко-економічна теорія походження держави