1. Фізіологічні основи методик ефективного тренування дівчат
Жіночий організм має основну біологічну особливість, складною за свою нейрогуморальною регуляцією - менструального циклу, циклічність якого впливає на весь організм і, зокрема, на його працездатність.
При плануванні тренувальних занять дівчат, крім усіх необхідних умов, ураховується й ОМЦ (овуляційний менструальний цикл). Урахування фаз ОМЦ дає додаткову можливість правильно розподіляти фізичні навантаження, сприяє виховання фізичних якостей, це багато в чому залежить від циклічності жіночих статевих гормонів (естрогенів і гормону жовтого тіла). Ці гормони при їхньому збереженні й умілій побудові тренувального процесу можуть також сприяти підвищенню працездатності, як і введення екзогенно - анаболічних стероїдів.
Під менструальним циклом розуміють один із проявів складного біологічного процесу в організмі дівчини, що виражається в закономірних циклічних змінах функції статевої системи з одночасними циклічними коливаннями функціонального стану жіночого організму: нервової, серцево-судинної, ендокринної та ін. систем.
У менструальній фазі працездатність трохи падає, часто з'являється підвищена дратівливість, неврівноваженість, швидка стомлюваність, це необхідно враховувати викладачам фізичного виховання при організації й проведенні навчально-тренувальних занять, більш уважно диференціюючи побудову занять.
У багатьох роботах про тренувальні заняття дівчат висвітлюються питання допуску до занять фізичними вправами в період менструації. Ряд авторів вважають правильним повне припинення навчально-тренувальних занять (1). Їм не рекомендується під час МФ розучувати нові вправи, при роботі необхідно підсилити «страховку».
Якщо простежити більш докладно результати досліджень у галузі вивчення працездатності в результаті фази МЦ за даними літератури, то багато авторів (6) указують на залежність фізичної працездатності від фаз МЦ, характеру виконуваної роботи, ступеня фізичної готовності.
При дослідженні реакції серцево-судинної й рухової систем до й після фізичних навантажень виявлена відсутність значних зрушень у дихальній системі. (5). Спостерігалося поступове частішання пульсу після навантаження протягом постовуляторної фази, що досягло найбільших величин під час менструальної фази. Під час менструації відзначалося також подовження відновлюваного періоду.
Систематичні заняття спортом у цілому позитивно позначаються на стані статевої системи дівчини. Отримані результати досліджень узгоджуються з даними ряду авторів (наприклад, І.В.Муравов (1969), які вважають, що вплив фізичних навантажень на організм із добре розвиненими пристосувальними механізмами показує рівномірне розширення рухових і вегетативних реакцій. Функціональні системи такого організму після навантажень працюють по-новому, на більш високому рівні, а організм має гарні пристосувальні механізми.
І нарешті, з огляду на підвищену частоту порушень статевої системи в дівчини, необхідно проводити профілактичні огляди студенток із залученням лікаря-гінеколога не рідше ніж 2 рази на рік й при цьому строго реєструвати й відзначити характер становлення МФ.
Для оцінки різних сторін підготовленості студенток у системі тренуючих впливів, розроблено багато тестів (3,5). На практиці найбільш часто використовуються ті з них, які не вимагають складної апаратури і спеціальних медичних знань. Це аналіз і візуальні спостереження, зміни маси тіла, визначення ЧСС, часті подихи, зміни температури й ін.
Застосування ж комплексного обстеження студенток дозволяє вірогідно оцінити зміни функціонального стану їхнього організму під впливом тренувальних занять і здійснювати контроль за навчально-тренувальним процесом студенток.