- •Вступ. Едитологія як наука (2 год.)
- •Основні функції змі у суспільстві
- •Сутність редагування (2 год.)
- •Історія розвитку редагування (2 год.)
- •Методологічні основи редагування (2 год.)
- •Структура об’єкта редагування (2 год.)
- •Нормативна база редагування (2 год.)
- •Помилки та їх види (2 год.)
- •Методи редагування (4 год.)
- •Інформаційні норми редагування (2 год.)
- •Соціальні норми редагування (2 год.)
- •Композиційні норми редагування (2 год.)
- •Логічні норми редагування (2 год.)
- •Лінгвістичні норми редагування (4 год.)
- •Психолінгвістичні норми редагування (2 год.)
- •Видавничі норми редагування (2 год.)
- •Поліграфічні норми редагування (2 год.)
- •Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу (2 год.)
- •Редакційні системи. Технологічні особливості комп’ютерного редагування (2 год.)
- •Системи автоматизації видавничої діяльності. Видавничі норми (2 год.)
Структура об’єкта редагування (2 год.)
Завдання 1. Питання для обговорення:
Багатоаспектність структури. Видавнича структура оригіналу.
Структура текстової частини оригіналу: лінгвістична, композиційна, інформаційна та логічна структури; а також нетекстової: ілюстрації, таблиці, формули.
Структура апарату видання та вихідних відомостей в оригіналі.
Поліграфічна структура видання.
Повідомлення як елемент потоку повідомлень.
Завдання 2. Підготувати друковані ЗМІ для проблемно-пошукових завдань:
на прикладах різновидів замітки, простежити структуру повідомлення;
з’ясувати характерні ознаки пропонованих у ЗМІ повідомлень.
Завдання 3. Скласти власну замітку (два різновиди на вибір див. Л.Р. № 4).
Модуль 2. Лабораторна робота № 1.
Нормативна база редагування (2 год.)
Завдання 1. Питання для обговорення:
Поняття редакційної норми. Загальні норми (постулати).
Конкретні норми (види та типи норм; зафіксовані й незафіксовані норми; об’єктивні та суб’єктивні; настроюванні й не настроюванні; загальні й галузеві; встановлені й невстановлені норми).
Основна суперечність нормативної бази.
Потужність, динамічність та вибір нормативної бази.
Завдання 2. Підготувати друковані ЗМІ для проблемно-пошукових завдань:
на прикладах різновидів інтерв’ю, простежити реалізацію загальних норм редагування;
з’ясувати характерні ознаки пропонованих у ЗМІ інтерв’ю, визначити, які конкретні норми редагування реалізуються у цьому жанрі журналістики.
Завдання 3. Дібрати з друкованих ЗМІ приклади усіх різновидів інтерв’ю.
Довідка:
Специфіка інтерв’ю полягає в тому, що факт, подія, явище, їх суспільно-політичне значення розкриваються через повідомлення, думку компетентного співбесідника, який володіє необхідною інформацією.
Надання її «з перших рук», через пряму мову створює відчуття більшої достовірності.
Зберігаючи риси живого спілкування журналіста із співбесідником, інтерв’ю створює ефект співучасті, чим досягається інформаційна, пізнавальна та виховна мета.
Інтерв’ю – це бесіда журналіста з компетентними людьми на суспільно значущу тему, призначена для опублікування у пресі, передачі по телебаченню або радіо. Основна жанрова характеристика інтерв’ю – діалогічний характер.
Вимоги до інтерв’ю:
злободенність,
суспільна значущість теми,
насиченість та гострота питання,
агітаційна пристрасність,
діловитість,
змістовність,
жвавість та динамічність,
цілеспрямованість.
Різновиди інтерв’ю:
Офіційні (протокольні) – це записи бесід представників центральної преси, ТВ, радіо з керівниками держав, партійними лідерами, міністрами тощо.
Інформаційні (повідомлення) – відтворюють думки авторитетної особи, спеціаліста про події, факти, явища. Вони є досить оперативними.
Портретні (інтерв’ю-зарисовки) – це такі бесіди, головною метою яких є показ людини, всебічне розкриття її особливостей, рис характеру, поглядів, думок, нахилів, смаків. Важливим є збереження специфіки мовлення співбесідника.
Проблемне інтерв’ю (публіцистичний діалог) – розгляд актуальних питань усіх сфер суспільного життя.
Критичні (сатиричні, гумористичні) інтерв’ю – піддані критиці, висміюються ті, що є винними у чомусь і хочуть приховати або викривити інформацію.
Модуль 2. Лабораторна робота № 2.