- •Анатолій Іванович
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •Глава 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела біржового права і його місце в системі права України
- •§ 1. Поняття та зміст біржового права
- •§ 2. Предмет і метод біржового права
- •§ 3. Біржові правовідносини, їх ознаки та види
- •§ 4 Система та джерела біржового права
- •§ 5. Місце біржового права в системі права України .
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Регулювання біржової діяльності
- •§ 1. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •§ 2. Державне регулювання і саморегулювання біржової діяльності
- •§ 3. Органи державного регулювання біржової діяльності
- •§ 4. Особливості регулювання біржової діяльності за кордоном
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 3. Організація біржових інститутів
- •§ 1. Еволюція біржових інститутів
- •§ 2. Створення бірж
- •§ 3. Функції біржі
- •§ 4. Видова характеристика бірж
- •§ 5. Організація біржового управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 4. Учасники та організація біржових торгів
- •§ 1. Учасники біржових торгів
- •§ 2. Біржовий товар
- •§ 3. Організація біржових торгів
- •§ 4. Порядок зняття товарів з біржових торгів
- •§ 4.1. Розв’язання спірних питань
- •§ 4.2. Загальні положення
- •§ 4.3. Завдання біржового арбітражу
- •§ 4.4. Правила розгляду спорів у біржовому арбітражі
- •§ 5. Біржова мова жестів та жаргон брокера
- •Мал.1. Зображення цифр з допомогою пальців
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 5. Біржові угоди
- •§ 1. Поняття й ознаки біржових угод
- •§ 2. Види біржових угод
- •§ 3. Аукціонні торги
- •§ 4. Порядок укладання біржових угод
- •§ 5. Реєстрація та оформлення біржових угод
- •§ 6. Розірвання угод
- •§ 7. Забезпечення виконання біржових угод
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 6. Правове регулювання діяльності товарних бірж
- •§ 1. Товарна біржа в системі ринкової економіки
- •§ 2. Правовий статус та функції товарної біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Характеристика біржових товарів
- •§ 5. Механізм торгівлі на вітчизняних товарних біржах
- •§ 6. Забезпечення виконання біржових зобов’язань
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 7. Правове регулювання діяльності фондових бірж
- •§ 1. Фондовий ринок і фондова біржа
- •§ 2. Учасники фондового ринку
- •Б іржовий реєстр
- •Інформація про продаж пакетів акцій, що належать державі, ват на Українській фондовій біржі та її філіях за 2006 рік
- •§ 3. Класифікаційна характеристика цінних паперів
- •§ 4. Процедура лістингу
- •§ 5. Котирування цінних паперів
- •§ 6. Види біржових угод
- •§ 6. Механізм укладання біржових угод
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 8. Правове регулювання діяльності валютних бірж
- •§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей
- •§ 2. Суб’єкти валютного ринку
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Механізм біржової торгівлі валютою
- •§ 5. Поняття та методи валютного регулювання
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 9. Правове регулювання діяльності бірж праці
- •§ 1. Ринок праці: поняття, зміст і функції
- •§ 2. Суб’єкти ринку праці та їх функції
- •Питання для самоконтролю:
- •Додатки
- •Додаток 2
- •Розпорядження про об’єднання лотів у пакет на біржових торгах
- •З продажу _________________________________________________
- •Біржовий контракт №_____
- •Предмет та сума контракту
- •1 1.5. Пакування: ______________________________________________________; (найменування або посилання на стандарт, ту і т.І.)
- •2.Термін та умови поставки товару
- •3.Обов”язки сторін
- •3.1 Продавець зобов’язаний:
- •3.2.Покупець зобов’язаний:
- •4.Порядок розрахунків
- •5. Відповідальність сторін
- •6.Форс-мажор
- •7.Інші умови контракту
- •9.Реквізити сторін
- •Генеральний директор
- •Що відбудуться "___"__________200_ р.
- •Список використаної літератури:
§ 3. Біржові правовідносини, їх ознаки та види
Біржова діяльність як особлива форма господарської діяльності викликає виникнення різних за змістом і суб’єктами відносин. Важливим в них є те, що обов’язковим їх учасником є біржовий інститут (біржа). Біржові відносини, як результат й умова біржової діяльності не функціонують самі по собі, вони пов’язані з управлінням, що здійснюється як власниками бірж, так і державними органами, наділеними відповідними владними повноваженнями.
Саме ці два управлінські аспекти забезпечують регулювання біржової діяльності, і перш за все, правове, в силу чого біржові відносин врегульовані нормами права стають біржовими правовідносинами.
Як і кожен інший правовий інститут біржові правовідносини мають певні особливі ознаки, що вирізняють їх з поміж інших відносин:
- особливий суб’єктний склад, як то:
◦ біржові інститути (біржі), створені виключно для біржової діяльності, що є ліцензійним видом господарської діяльності, і зареєстровані як юридичні особи;
◦ структурні підрозділи бірж, згідно біржового законодавства наділені відповідними повноваженнями щодо біржової діяльності;
◦ біржові інститути (біржі), не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії щодо “прив’язки” продавців товарів до їх можливих покупців, а також вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності;
◦ державні і недержавні органи, що забезпечують державне регулювання та саморегулювання біржової діяльності;
- поєднання майнових (формування статутного фонду, майнового капіталу тощо) та організаційних (державна реєстрація, ліцензування, державний контроль тощо) елементів при заснуванні та функціонуванні біржових інститутів.
А тому біржові правовідносини – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають, змінюються та/або припиняються в процесі утворення, функціонування та розвитку біржових інститутів, мають особливий суб’єктний склад та характерні поєднанням майнових й організаційних елементів.
Впливаючи через відповідний механізм на економічні інтереси держави та місцевого самоврядування, біржові правовідносини виконують такі функції:
- вказують на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія норм біржового права;
- закріплюють конкретну поведінку юридичних і фізичних осіб у сфері функціонування біржового ринку, якої вони повинні додержуватися;
- виступають умовою введення в дію юридичних засобів забезпечення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників біржових правовідносин.
Матеріальним змістом біржових правовідносин є поведінка суб’єктів, а юридичним – суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що встановлені біржовими правовими нормами.
Суб’єктивні права – це належна суб’єкту біржового ринку для задоволення його (тобто учасника біржових відносин) інтересів міра дозволеної (можливої) поведінки, забезпечена юридичними обов’язками іншої сторони біржових правовідносин. Саме обов’язки іншої сторони, які містяться у нормі, і є гарантією додержання прав учасника біржових відносин. Цей обов’язок може полягати в утриманні від дій, або, навпаки, у виконанні обов’язку.
Юридичний обов’язок у біржових правовідносинах – це приписана зобов’язаному суб’єкту і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якої повинний дотримуватися цей суб’єкт.
Найкраще розкривається зміст біржових правовідносин через їх класифікацію, в основі якої лежить особливість біржової діяльності.
Одним із критеріїв класифікації біржових відносин є їх характер, а тому їх поділяють на такі групи:
- відносини, що виникають безпосередньо при укладанні біржових угод;
- відносини, що виникають в процесі організації біржової діяльності (державна реєстрація, ліцензування тощо).
За характером зв’язків між учасниками правовідносин їх поділяють на:
- горизонтальні, що виникають між юридично і фактично рівноправними суб’єктами правовідносин, що свідчить про відсутність в них імперативного (владного) характеру. Ці відносини, учасники яких не знаходяться в підпорядкуванні один одного, формуються на основі укладання біржових договорів (контрактів);
- вертикальні, в яких один із учасників підлеглий іншому. Вони носять субординаційний характер, тому виникають за волевиявленням повноважного державного органу, його посадової особи, чи органу саморегулювання, або ж власника. Для вертикальних біржових правовідносин є характерним прояв адміністративного методу правового регулювання, себто – методу владних приписів, що передбачає імперативний (владний) статус однієї із сторін. Прикладом є відносини між Державною комісією цінних паперів та фондового ринку і Українською фондовою біржею.
Беручи до уваги, що біржове право містить у собі матеріальні та процесуальні норми, та залежно від об’єкта правової регламентації біржові правовідносини можуть набувати статусу матеріальних або процесуальних форм.
Матеріальні біржові правовідносини сприяють реалізації прав і обов’язків сторін правовідносин щодо набуття правового статусу суб’єктів біржового ринку. Завдяки реалізації вищезазначених прав і обов’язків має місце формування статутного фонду майнового капіталу, обсяг яких залежить від економічного стану засновників та учасників біржі.
Процесуальні біржові правовідносини складають зміст Правил біржової торгівлі та забезпечують порядок укладання та виконання біржових угод. Відповідно, процесуальні суб’єктивні права та обов’язки покликані використовувати певну юридичну форму і порядок біржової діяльності.
Залежно від сфери дії правовідносини поділяються на:
- внутрішньобіржові, що виникають в межах біржі між її структурними підрозділами;
- міжбіржові, (зовнішньобіржові), що виникають між біржами, органами державного регулювання чи саморегулювання, чи іншими юридично самостійними суб’єктами господарювання.
Крім вищезазначених систем класифікації біржових правовідносин, окремі джерела містять й дещо відмінну їх класифікацію. Так зокрема, за характером дій зобов’язаного суб’єкта, біржові правовідносини поділяють на активні, в яких зобов’язаний суб’єкт мусить вчинити певні дії, а також на пасивні, в яких він повинен утриматися від певних дій. Наприклад, біржі зобов’язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, і в той же час, утримуватися від комерційної діяльності, що забезпечує одержання прибутку.