Тема 12. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління і формування стратегічної поведінки персоналу

ПЛАН

1. Характеристика системи соціально-психологічного забезпечення стратегічного управління.

2. Аналіз "поля сил" як основа для подолання опору змінам.

3. Управління змінами і формування стратегічної поведінки.

4. Система мотивації в стратегічному управлінні.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ: ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА, СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА, КЕРІВНИК-СТРАТЕГ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК, ОПІР ЗМІНАМ, ОПІР СИСТЕМИ, ПРИМУШУВАННЯ, АДАПТАЦІЯ, “СТАРТОВИЙ МАЙДАНЧИК”, СТРАТЕГІЧНА ПОВЕДІНКА, “ПОЛЕ ЗМІН”

Методичні рекомендації до вивчення теми.

На прийняття будь-якої стратегії впливають соціально-психологічні процеси, що відбуваються на підприємстві і відбивають інтереси, потреби, схильності та уподобання працівників і пов’язаних з підприємством осіб та організацій. Соціальна психологія доводить необхідність урахування цих чинників у процесі будь-якої діяльності, особливо якщо її зміни стосуються всіх учасників.

Велике значення для розробки та реалізації стратегії має соціально-психологічне забезпечення, що передбачає відповідну організацію системи соціально-психологічного супроводження стратегічного управління. Важливість цього явища полягає в тому, що воно створює відповідну організаційну культуру, робочий морально-психологічний клімат, який сприяє всім стратегічним процесам на підприємстві, або в разі нехтування ним – заважає.

Поєднання соціально-психологічних процесів із суто організаційно-адміністративними явищами являє собою складне явище – організаційний розвиток. Це можливе лише при керівнику-стратегу, який має стратегічне мислення, здатному зрозуміти проблеми та можливості розвитку, а потім перевести заходи розв’язання проблеми та можливостей у плани, що можна адресувати іншим фахівцям фірми для виконання.

Засобами досягнення організаційного розвитку є методи організаційного аналізу та проектування, методи соціальної психології, що дають змогу змінювати поведінку членів організації. З метою ефективного впровадження змін треба використовувати модель “силового поля”, як основу для подолання опору змінам. Розрізняють індивідуальний, груповий опір змінам та опір системі.

Значну увагу треба приділяти тактиці впровадження змін, яка може мати три форми: примушування, переконання, залучення. Джерела і ланки влади, що забезпечують організаційним змінам стартовий імпульс і безперервність, мають назву “стартовий майданчик”.

Найважливішою умовою впровадження стратегічних змін є зацікавленість усіх категорій персоналу в досягненні стратегічних орієнтирів. Для цього потрібна система мотивації певного типу. Адекватну вимогам стратегічного управління систему мотивації можна створити, якщо провести її дослідження в різних напрямках і прийняти на цій основі відповідне рішення.

Мотивація сприяє формуванню поведінки індивіда, групи або організації загалом. В основі її є так звана “концепція навчання поведінці”. Формування стратегічної поведінки пов’язано с типом організаційної культури, що склалася та формується на підприємстві.