ж номенклатура підйомно-транспортного обладнання за вантажопідйомністю, про­дуктивністю, габаритами, висотою підйому вилок не повною мірою відповідає по­требі кооперативних підприємств. Позначається на низькому рівні механізації й не­висока кваліфікація робітників, які обслуговують обладнання.

❖ Поняття системи машин ❖

Прогрес у галузі скорочення ручної праці істотно залежить від науково обґрун­тованого прогнозування механізації. Доцільно вдосконалювати існуючі засоби ме­ханізації з підпорядкуванням їхніх техніко-економічних і експлуатаційних показ­ників інтересам виконання не окремих операцій, а технологічного процесу в цілому. Від застосування поодиноких машин і епізодичних технічних рішень з ме­ханізації окремих складських операцій треба перейти до створення й упровадження системи машин, які забезпечують механізацію й автоматизацію процесів на всіх етапах технологічного циклу товаропросування.

Створення системи машин передбачає набір механізмів та обладнання різної продуктивності стосовно окремих ділянок обробки вантажів у оптових і роздрібних торговельних підприємствах. Для вирішення питання про включення в систему машин того чи іншого обладнання для використання на торговельних підприємст­вах потрібно спочатку визначити загальну технічну політику для торгівлі й проми­словості в розв'язанні взаємозв'язаних виробничих і торговельно-технологічних процесів.

Для дальшого підвищення рівня механізації робіт на оптових базах необхідно налагодити виробництво цільових транспортерів, підвісних конвеєрів з криволіній­ною трасою, підйомників безперервної дії, ручних візків з гідроприводом. На вели­ких складах з однорідним асортиментом товарів в уніфікованій упаковці або паке­тованими вантажами доцільно впроваджувати автоматичні лінії обробки вантажів з використанням системи конвеєрів і автоматичних міжстелажних штабелерів з про­грамним керуванням.

7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі

❖ Завдання управління торгово-технологічними ♦> процесами на складах

Організація виконання на складах підприємств оптової торгівлі складного ком­плексу операцій та робіт, пов'язаних з підготовкою до надходження, приймання, розміщування їх у місцях зберігання, організацією зберігання, підготовкою до від­пуску та відпуском товарів оптовим покупцям повинна

забезпечувати високу ефективність їх діяльності, що досягається управлінням ТТП на складі.

Під управлінням торгово-технологічними процесами на складі розуміють сукупність прийомів і методів, за допомогою котрих забезпечується виконання різ­номанітних складських операцій та цілеспрямований вплив на вибір раціональних форм і методів їх організації з метою підвищення ефективності використання тру­дових, паливно-енергетичних, фінансових ресурсів і високої якості обслуговування оптових покупців.

172

Основними завданнями управління торгово-технологічними процесами на складі є: • підвищення якості обслуговування оптових покупців; • застосування ра- ціональної системи управління асортиментом і товарними запасами на складах опто- вої бази; • забезпечення визначення и урахування особливостей роботи кожного складу; і оптимізація технічного забезпечення складів з метою підвищення продук- тивності праці складського персоналу, ефективного використання площ, місткостей і засобів механізації; • скорочення тривалості циклів складської обробки ванта- жів; § вчасне і кваліфіковане проведення операцій приймання товарів за кількістю та якістю та їх оприбуткування на склад; | застосування прогресивних методів збері- гання і складської переробки товарів, які б забезпечували їх збереження та безпеку праці; • створення умов для планомірного постачання роздрібної торговельної мере- жі товарами і прискорення їх обігу; • зниження витрат на виконання операцій торго- во-технологічного процесу складу.

Удосконалення управління торгово-технологічним процесом на складі пов'язане з такими організаційними заходами: • централізація управління торго- во-технологічним процесом на основі створення диспетчерської служби під- приємства; • застосування сучасних технічних засобів та технологи управління для оперативного регулювання кожної стадії торгово-технологічного процесу складу; • автоматизація обробки комерційної, економічної та іншої інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень; • автоматизація управління окремими технологічними операціями і процесами, забезпечення неперервності управління.

Для реалізації поставлених завдань використовуються різноманітні прийоми і методи управління торгово-технологічними процесами. Засоби і знаряддя праці, які застосовуються для управління торгово-технологічним процесом, називаються за- собами управління.

Основними засобами управління торгово-технологычним процесом складу є: і технологічні карти; І технологічні графіки; І мережевы методи планування та управління; • комп'ютерні системи, системи радіозв'язку, внутрішньоскладське телебачення та інші засоби оргтехніки; • сканери штрих-кодів та ін Засоби управління торгово-технологічними процесами на складах поєднуються з ефекти- вними заходами управління технологічними процесами, якими є, наприклад, оперативне планування та диспетчеризація робіт.

Оптимізація складських операцій досягається завдяки розробленню та викорис- танню технологічних карт і графіків. Технологічна карта — це документ, в якому детально регламентується послідовність і методи виконання складських операцій та перелік документів, коїрі мають складатися під час цієї роботи на основі відповід- них інструкцій та нормативних документів. Такі карти призначені для ефективного використання засобів праці та робочої сили і уникнення помилок під час виконання певних операцій. *

Технологічні карти розробляють на групи товарів з подібними характерис- тиками, котрі проходять однаковий цикл складської обробки. Складання техно- логічних карт включає визначення методів, способів і засобів укладання (ком- плектування) вантажу, переліку і змісту операцій складського опрацювання вантажу, методів і засобів транспортування, розрахунок тривалості виконання окремих операцій і загального циклу робіт, розрахунок кількості необхідних ме- ханізмів і обладнання, виконавців робіт тощо. Вони мають бути складені на весь процес складської переробки вантажів або ж на окремі його етапи (надходження

173

товарів, відвантажування товарів тощо). Технологічні карти складають також з урахуванням особливостей організації праці для окремих категорій складських працівників (водіїв підйомно-транспортного обладнання, відбірників). Застосу- вання технологічних карт дозволяє більш раціонально використовувати засоби праці, предмети праці і робочу силу, виключити помилки під час виконання від- повідних операцій.

Основою для розробки технологічних карт служать вихідні обставини, з врахуванням котрих визначається зміст роботи (перелік виконуваних опера- цій), виконавці, а також перелік документів, які складаються в процесі склад- ської переробки товарів. Крім того, в технологічній карті передбачається роз- діл «Що заборонено або не допускається», в якому сформульовані попереджен- ня виконавцям щодо можливих помилок під час виконання складських опера- цій. При визначенні змісту роботи на основі вихідних конкретних обставин ке- руються відповідними нормативними документами, інструкціями і т. п. Згідно з вимогами цих самих документів розробляється також розділ «Які документи оформляються».

Різновидом технологічних карт є карта технологічного процесу складу — документ, який регламентує цикл операцій, котрі виконуються на конкретному

Карта технологічного процесу складу визначає низку конкретних техніко- економічних показників, які характеризують необхідний рівень організації робіт на складі (загальна працеємність операцій, в т. ч. працеємність механізованих та ручних завантажувально-розвантажувальних операцій, загальна кількість операцій з розподілом на завантажувально-розвантажувальні, контрольно-облі- кові і спеціальні внутрішньоскладські). На цих показниках повинен базуватися розрахунок показників механізації завантажувально-розванажувальних робіт та коефіцієнта перевалки вантажу на складі.

Технологічні графіки — документи, які передбачають і регулюють тривалість та інтенсивність виконання складських операцій у часі.

Технологічні графіки дозволяють спланувати та організувати рівномірну роботу складу чи іншого об'єкта протягом зміни, доби, тижня, декади тощо. Це можуть бути графіки роботи вантажно-розвантажувальних механізмів, графіки подання заявок на завезення товарів зі складу, графіки прибуття покупців на склад або в зал товарних зразків для відбору товарів, графіки роботи експеди- ційного складу та ін. Технологічні графіки роботи експедиційних складів забез- печують вчасну доставку товарів у роздрібну торговельну мережу, приймання товарів, що надходять у неробочий час, і вчасне оформлення товарно-транс- портних документів.

Ефективне управління торгово-технологічним процесом на складі може забез- печуватися також завдяки оперативному плануванню і регламентуванню виконання окремих операцій на основі мережевих методів планування та управління, пов'язаних з розробкою мережевої моделі та мережевого графіка організації торго- во-технологічного процесу складу

При мережевому плануванні розробляється мережева модель, тобто схематичне графічне зображення торгово-технологічного процесу складу, яке відображає процес виконання комплексу робіт, спрямованих на досягнення ви- значеної кінцевої мети (наприклад, для складу нею може бути завантаження то- вару на транспортний засіб для завезення його клієнтові). У цій схемі весь тех-

складі.

174

но логічний цикл розбивається на окремі операції, які виконуються відповідно до логічної послідовності складської обробки 1 т визначеного товару (вантажу) в рі­зній тарі та без тари, вказується тривалість та виконавці кожної включеної до неї роботи, спосіб виконання, дільниця, де виконуються роботи. Завдяки цьому ме­режева модель набирає форми мережевого графіка, тобто графіка здійснення певних робіт з вказанням термінів виконання, визначених розрахунковим спосо­бом на основі норм виробітку, хронометражної оцінки тривалості їх виконання тощо. Мережеві графіки дозволяють скоротити тривалість технологічного про­цесу складу завдяки оптимізації його структури та усуненню дублювань окремих операцій, зменшити трудомісткість операцій і скоротити затрати ручної праці та ін. Мережеві графіки доцільно використовувати з технологічними картами, роз­робленими як для всього технологічного процесу, так і для окремих його етапів. Мережеві графіки використовуються для розробки оперативних планів роботи складів або окремих категорій працівників, в яких визначаються конкретні термі­ни виконання окремих робіт.

Якісне управління торговельними підприємствами та їх технологічними проце­сами на сучасному етапі розвитку неможливе без широкого використання комп'ю­терної техніки, яка дозволяє отримувати інформацію про комерційні процеси, опрацьовувати її в режимі, максимально наближеному до реального, та приймати і передавати відповідні рішення і рекомендації.

Сканувальна техніка (сканери штрих-кодів, локальні сканерні мережі) на складах дозволяє автоматично отримувати інформацію про надходження та відпуск товарів зі складу і використовувати її в загальній системі управління товарними за­пасами на складі. Особливістю застосування сканувальної техніки на складах опто­вої торгівлі є використання її для зчитування інформації штрихового кодування групових упаковок, сформованих на палетах, в контейнерах, пакетах.

Диспетчеризація забезпечує оперативне регулювання всього комплексу склад­ських робіт та його окремих елементів — завантажувально-розвантажувальних ро­біт, оформлення документів на оприбуткування або відпуск товарів, видавання або відвантажування товарів замовникам тощо.

❖ Організація управління операціями ❖ торгово-технологічного на складі

Головною метою управління торгово-технологічними операціями на складах підприємств гуртової торгівлі є забезпечення планомірного і безперебійного това- ропостачання роздрібних торговельних підприємств. Воно включає: управління то­варними запасами, асортиментом товарів, їх зберіганням, навантажувально- розвантажувальними операціями, товарними потоками на складах.

Управління товарними запасами передбачає їх нормування (у вигляді норма­тивів товарних запасів у сумі і днях до товарообігу), оперативний облік і контроль за станом товарних запасів (на основі чинних форм обліку і звітності), регулювання товарних запасів за рівнем та структурою за допомогою прийняття різноманітних комерційних рішень. При цьому необхідно використовувати комп'ютерну техніку і створювати сучасні системи управління товарними запасами. Методичним підґрун­тям цієї роботи є сучасна теорія управління запасами, яка володіє широким різно­маніттям економіко-математичних моделей управління однономенклатурними та багатономенклатурними запасами за критерієм мінімізації витрат на формування та утримання запасів.

175

Управління асортиментом товарів спрямоване на підтримання на складах оп- тимальної номенклатури товарів, необхідних для безперебійного постачання роз- дрібної торговельної мережі. Управління асортиментом товарів на оптових торго- вельних підприємствах є основним завданням комерційної служби (насампсрсд то- варознавців); водночас на склади покладається виконання підпорядкованих завдань щодо визначення асортименту товарів для конкретного складу, комплектування не- обхідного набору товарів з наявного асортименту, а також щодо оперативного кон- тролю за рухом кожного різновиду товарів. Основним засобом управління асорти- ментом товарів на складах є асортиментні переліки та моделі.

Управління зберіганням товарів на складах включає:

• управління власне зберіганням; • визначення місць для зберігання товарів, що надходять на склади підприємства; • їх пошук під час відпуску за замовленнями покупців. Під час організації зберігання товарів на складах потрібно враховувати різницю в тривалості зберігання окремих товарів, їх фізико-хімічні властивості та інші фактори. На цій основі необхідно розробити таку систему розміщування това- рів, котра дозволяла б швидко розмістити в місця зберігання або відшукати необ- хідні товари, вести правильний облік їх кількості, надходження, відпуску і забезпе- чувала б збереження кількості та якості товарів за умови ефективного використання складських площ та місткостей.

Управління зберіганням товарів має передбачати застосування раціональних способів укладання, які б забезпечували збереження товарів, виключали втрати, створювали зручності для контролю за їх станом і правильним відбиранням. Засто- сування різних методів управління рухом товарів на складах дозволяє не тільки впорядковувати зберігання товарів, але й прискорювати процес комплектування замовлень, значно полегшити працю складського персоналу всіх категорій, знизити простої транспортних засобів і складської техніки.

Управління зберіганням спрямоване на створення умов для раціонального ви- конання всіх операцій технологічного процесу, а для цього воно повинно забезпе- чувати: • зберігання кожного товару в коморах і камерах з температурним режи- мом, який би відповідав його фізико-хімічним та іншим особливостям; • дотри- мання певного товарного сусідства; • розміщування товарів з урахуванням часто- ти надходження і відпуску, працеємності і транспортабельності; • дотримання су- ворої черговості відпуску товарів (особливо продовольчих) залежно від терміну виготовлення, що дозволяє виключати можливість їх псування і прострочування термінів зберігання. Ефективність управління зберіганням товарів на складі вияв- ляється через збільшення коефіцієнтів використання площі та місткості складу і підвищення середнього питомого навантаження на одиницю складської потужнос- ті, що досягається технологічними й організаційними заходами. Тому в процесі управління зберіганням товарів необхідно прийняти рішення про вибір системи зберігання товарів, яка може базуватися на закріпленні за товарами постійних або змінних місць зберігання або ж на застосуванні комбінованої системи.

Водночас досвід показує/що через дефіцит складських площ і непостійність асортименту на складах доцільно використовувати систему з закріпленням змінних місць зберігання. Раціональність її полягає в тому, що вона дозволяє оперативно використовувати звіпьнені місця для новоприбулої продукції. Вада цієї системи полягає в складності управління процесом розміщування товарів, яке потребує застосування комп'ютерної техніки і розробки певних прийомів управпіння цим процесом.

Найбільш прийнятним методом розміщування товарів є змішаний, при якому для товарів, які завжди є на складі, закріплюються постійні місця зберігання, а для іншої частини товарів виділяються змінні (тимчасово вільні) місця зберігання

176

Важливою умовою оптимального зберігання, у т. ч. укладання товарів на збері- гання, є складання економічно і технічно обгрунтованих карт (схем) розміщуван- ня товарів на складах із закріпленням за товарами певних груп, підгруп і на- йменувань постійних місць зберігання. При закріпленні постійних місць зберігання за товарами з'являється можливість створити таку систему розміщення запасів то- варів на складі, котра веде до скорочення транспортних витрат. Стабільність у роз- ташуванні товарів допомагає персоналові складу швидко розміщувати новоприбулу партію, а також чітко відібрати товари при виконанні замовлень гуртових покупців. Розробка карт розміщування товарів на складах не тільки має велике значення для управління зберіганням товарів, а і є однією з найважливіших умов раціонального управління потоками товарів.

Під товарним потоком на складі розуміють рух товарів від моменту надхо- дження до відпуску проданого товару гуртовому покупцеві. Товарний потік включає систему взаємопов'язаних, послідовно виконуваних операцій з това- ром. На складах здійснюється кількісне та якісне перетворення товарних пото- ків. Процес, зв'язаний з перетворенням товарних потоків, подіяють на три взає- модіючі частини:

• формування вхідного товарного потоку (заявки, замовлення);

• освоєння вхідного товарного потоку (операції технологічного процесу);

• формування вихідного товарного потоку (виписування документів на від- вантаження, відбір, відвантаження).

Управління товарними потоками спрямовується на скорочення загального часу виконання операцій торгово-технологічного процесу складу та регулювання швид- кості й циклічності руху транспортних засобів. Управління товарними потоками здійснюється через розробку схеми технологічного планування складу і визначення при цьому раціональних маршрутів руху товарів під час надходження, відбору та відпуску їх покупцям. Наявність карт розміщення товарів на складах, а також адре- сація новоприбулих товарів дозволяють оперативно відібрати потрібні товари на складі, визначити зручні маршрути, які забезпечували б мінімальний вантажообіг. З цією метою застосовується стандартна інформаційно-знакова система, за допомо- гою котрої позначаються шляхи руху транспортних засобів, а також розмітка сте- лажів і штабелів тощо.

Управління навантажувально-розвантажувальними і транспортними операціями на складі спрямоване на скорочення тривалості виконання даного циклу робіт завдяки вибору оптимальної структури етапів опрацювання вантажів, уникнення простоїв підйомно-транспортних механізмів, забезпечення ритмічної роботи складів і полегшення роботи складського персоналу всіх категорій. Воно передбачає максимальне полегшення праці вантажників і водіїв складської техні- ки за рахунок правильного вибору засобів механізації і відповідної підготовки пе-

Управління навантажувально-розвантажувальними операціями може здійс- нюватися диспетчерською службою оптового підприємства, у підпорядкуванні котрої перебуває парк підйомно-транспортного обладнання. Це дозволяє централізувати оперативний контроль і координацію управління всіма опе- раціями складського опрацювання вантажів і забезпечити узгоджену роботу під- розділів оптових підприємств, оперативно регулювати операції з заванта- жування і розвантажування транспортних засобів, вибирати найраціональніші шляхи переміщування товарів, а також забезпечувати ритмічність роботи всіх підрозділів оптового торговельного підприємства.

рсоналу.

177

Ефективність управління навантажувально-розвантажувальними операціями значною мірою залежить від рівня технологічного оснащення диспетчерської служби (промислове телебачення, диспетчерський зв'язок, пневмопошта, те- лефонний зв'язок).

Вищою формою організації складського технологічного процесу на оптовому торговельному підприємстві є автоматизована система управління (АСУ) складсь- кими операціями, яка орієнтована на створення потокової системи внутрішньоск- ладської переробки вантажів. Автоматизація управління технологічними процесами на складах на основі комп'ютерної техніки пов'язана з необхідністю вирішення за- вдань щодо оптимізації процесів розміщування товарів на складах, формування за- мовлень на відбір, контролю відбору та відвантажування товарів у роздрібну торго- вельну мережу та ін., що є предметом складської логістики (або логістики складського опрацювання товарів).

Для створення такої системи необхідними є високий рівень комплексної механізації складських операцій, зосередження управління технологічними процесами переробки вантажів у єдиному центрі, використання системи кон- веєрів та автоматичних міжстелажних навантажувачів для внутрішньосклад- ського переміщування вантажів та застосування комп'ютерної техніки. Осно- вою для автоматичного укладання та вибору товарів із застосуванням дистан- ційних систем програмного управління служить укладання товарів у комірках ящикових або прохідних стелажів і на полицях гравітаційних стелажів та вико- ристання автоматизованих кранів-штабелерів. Найефективнішими є автома- тизовані системи на складах з вузькою номенклатурою високооборотних това- рів. Завданням складської логістики є оптимізація всього комплексу операцій, які виконуються під час руху товарних потоків через склади в загальній систе- мі товаропросування.

Складська логістика спрямована на оптимізацію операцій закупівель, до- ставки закуплених товарів, процесів розвантажування товарів, їх приймання за кількістю та якістю, розміщування товарів, операцій забезпечення умов збері- гання, контролю якості товарів, управління запасами, обробки замовлень, обслу- говування замовників, організації процесів комплектування та пакування товарів, організації відвантажування та завезення товарів перевізникам або замовникам, планування і диспетчеризації робіт, маршрутизації перевезень вантажів у межах і поза складами, обліку оприбуткування, витрачання і наявності товарів та конт- ролю цих операцій, ведення претензійної роботи, використання складських приміщень та споруд, вибору і використання обладнання та оргтехніки, підгото- вки та використання кадрів, формування та використання інформаційних систем тощо.

Застосування комп'ютерної техніки для вирішення оптимізаційних завдань у межах автоматизації управління технологічним процесом складу пов'язане з: • роз- робкою технологічної схеми переробки вантажів з використанням механізмів авто- матичної дії та комп'ютерної техніки; • побудовою інформаційної моделі складу, в котрій кожному місцю зберігання відповідав би певний запис у пам'яті комп'ю- тера; • вирішенням проблеми раціонального розміщування товарів на складах; • розробкою програми управління операціями складування товарів; • забезпеченням надійної системи зв'язків комп'ютера з механізмами автоматичної дії; • розробкою технології комплексного опрацювання інформації, яка б забезпечувала виконання програм автоматичного обліку з одночасним розв'язанням завдань автоматичного управління складськими операціями.

178

Функціональний розподіл праці передбачає закріплення конкретних функцій за окремими категоріями працівників складу. Згідно з цією ознакою на складі можуть виділятися категорії керівних працівників (завідувачі складами, старші комірники), робітників (відбірники, сортувальники, пакувальники, вантажники, водії механізмів), службовців (експедитори, агенти) та ін.

Основою для розподілу праці складських працівників за товарною озна- кою є спеціалізація їх на роботі з визначеною групою товарів. Відповідно до такого розподілу організовуються спеціалізовані товарні склади, секції або відділи.

Розподіл праці за технологічною ознакою пов'язаний зі спеціалізацією працівників на виконанні однотипних видів робіт, що відрізняються техноло- гією їх здійснення (за цією ознакою розрізняють, наприклад, працю пакува- льника, комплектувальника, відбірника, фасувальника та ін.); на великих складах застосовується також т. зв. повний, або поопераційний, розподіл праці.

Правильна організація праці на складі має забезпечити здійснення комплексу операцій основного технологічного процесу та достатній рівень продуктивності праці кожного складського працівника. Тому на складах потрібно проводити аналіз усталеної системи організації праці на основі дослідження існуючого технологічно- го процесу руху товарів та пов'язаного з ним документально-інформаційного пото- ку, які, власне, і визначають обсяги та трудомісткість робіт на кожному конкретно-

❖ Організація праці на складі ❖

Управління торгово-технологічними процесами на складах тісно пов'язане з організацією праці на складах. Розвиток складського господарства, зростання рі- вня його технічного оснащення та масштабів обумовлюють ускладнення трудо- вого процесу, зміну характеру праці, її дальший розподіл, виникнення нових професій та спеціальностей, зміни вимог щодо рівня кваліфікації працівників, організації та оснащення робочих місць. Тому питання вдосконалення складсь- ких технологій не можуть розглядатися відокремлено від організації праці склад- ського персоналу.

Організація праці на складі значною мірою залежить від структури апарату складу і функцій його працівників. Склад є основним структурним підрозділом оп- тового торговельного підприємства і функціонує під загальним керівництвом тор- гового (комерційного) відділу цього підприємства.

Структура апарату і чисельність його працівників залежить від виду складу, йо- го товаро- та вантажообігу, асортименту товарів, виду і складності складських опе- рацій; при цьому структура персоналу складу включає працівників різних катего- рій, виділення яких обумовлене розподілом праці за функціональною, товарною та/або технологічною ознакою, а також за кваліфікацією працівників. Персонал складу, як правило, включає працівників таких категорій: • завідувач складу; • за- відувачі товарних секцій, відділів або старші комірники; • комірники; • відбірники; • комплектувальники; • пакувальники; • сортувальники; • водії підйомно-транс- портних механізмів; • вантажники. В організації і проведенні робіт з приймання і зберігання товарів беруть участь товарознавці, а в разі організації на складі фасува- льних робіт — фасувальники. На експедиційних складах до роботи складу залуча- ються також експедитори і вагарі.

179

му складі. Матеріали такого аналізу служать підґрунтям для розробки комплексу заходів з наукової організації праці на складі.

Наукова організація праці складських працівників — це планомірне здій­снення комплексу організаційних, технологічних, психологічних, естетичних І саштарно-гігієнічних заходів щодо вдосконалення методів праці і поліпшення її умов, що ґрунтуються на досягненнях науки, техніки і передового досвіду і за­безпечують найбільш доцільне використання робочого часу на здійснення складських операцій.

Основними напрямками наукової організації праці на складах є:

• розробка та вдосконалення форм розподілу і кооперації праці складських пра­цівників;

• покращання організації та обслуговування робочих місць;

• вивчення і розповсюдження передових прийомів і методів праці;

• удосконалення нормування праці;

• підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

• створення сприятливих умов праці;

" > охорона праці і додержання техніки безпеки.

Необхідною умовою наукової організації праці є додержання норм і правил з охорони праці і техніки безпеки. З цією метою на складах повинні проводитися відповідні інструктажі та перевірки знань працівників. Відповідальність за стан охорони праці, додержання вимог техніки безпеки та протипожежної профілактики на складі.несе завідувач складу.

7.8: ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ЗА РУХОМ ТОВАРІВ НА СКЛАДІ

І

❖ Загальні засади організації обліку ♦> руху товарів на складах

Одним у показників ефективної організації роботи складу є забезпечення пов­ного збереження кількості та якості всіх товарів, які надходять на склад, зберіга­ються там і відпускаються оптовим покупцям. Тому основними завданнями складського обліку товарів є правильне і вчасне документальне відображення операцій і забезпечення достовірності даних щодо надходження, зберігання та відпускання товарів, а також контроль за збереженням товарів у місцях зберіган­ня і на всіх етапах їх руху. При цьому облік товарів-і їх руху на складі надає ко­мерційній службі підприємства інформацію для оцінки якості виконання договір­них умов з оптових закупівель та оптового продажу товарів і прийняття відповідних комерційних рішень. Організація та безпосереднє ведення обліку то­варів на складі та в бухгалтерії підприємства здійснюються під керівництвом го­ловного бухгалтера підприємства.

Для забезпечення раціональної організації обліку товарів необхідно: встановити чітку систему документообігу і суворий порядок оформлення опе­рацій з руху матеріальних цінностей;

: > проводити в установленому порядку інвентаризації та вибіркові перевірки на­явності товарів і вчасно відображати в бухгалтерському обліку результати цих ін­вентаризацій та перевірок;

180

• дотримуватись норм та правил організації зберігання товарно-матеріальних цінностей;

• застосовувати засоби механізації та автоматизації обліково-обчислювальних робіт з використанням програм складського обліку.

Необхідними передумовами забезпечення збереження товарно-матеріаль- них цінностей на складах є:

• наявність належно обладнаного складу (приміщень) або спеціально об- лаштованих майданчиків для товарів «відкритого зберігання», проведення від- повідної спеціалізації складів;

• розміщування товарів у відповідних товарних секціях (відділах), а всере- дині них — у розрізі окремих груп, типо- (сорто-)розмірів (у штабелях, стелажах, на полицях та ін.) з застосуванням таких способів і прийомів, щоб забезпечити можливість швидкого їх приймання, відпуску і перевірки наявності товарів; при цьому до місць зберігання кожного виду товару повинні прикріплюватися ярлики з інформацією про даний товар;

• забезпечення місць зберігання товарів необхідними ваговимірювальними засобами (вагами, вимірювальними приладами, мірною тарою), забезпечення їх регулярного повіряння та таврування;

• визначення кола осіб, відповідальних за правильне та вчасне виконання й оформлення цих операцій (завідувач складу, комірники, експедитори тощо) та за збереження довірених їм товарно-матеріальних цінностей на основі укладан- ня з ними в установленому порядку письмових договорів про матеріальну від- повідальність;

• визначення переліку посадових осіб, яким надається право підписувати документи на отримання та відпуск зі складу товарів, а також видавати дозволи (перепустки) на вивезення зі складу матеріальних цінностей.

Усі операції, пов'язані з прийманням, зберіганням та відпусканням товарів зі складу, повинні оформлятися первинними документами, форма та зміст яких від­повідають вимогам чинного в Україні законодавства і забезпечують облік товарів як у кількісному, так і у вартісному виразі. Форми первинних документів для за­стосування їх на складах конкретного підприємства визначаються й установлю­ються адміністрацією підприємства з урахуванням застосовуваної системи облі­кової документації для реєстрації господарських операцій. При цьому важливо, щоб всі товари, які надходять на склад, були вчасно оприбутковані, натомість жо­ден товар не має залишити склад, якщо замість нього не залишається документів про його відпуск, підписаних матеріально відповідальними особами, які видали та отримали товар.

Товари, які надходять на склад від постачальників, приймаються на осно­ві товаросупровідних документів, передбачених умовами постачання товарів і діючими правилами перевезень вантажів, — накладною, товарно-транспорт­ною накладною, транспортною залізничною накладною, рахунком, рахунком- фактурою та ін.

Під час приймання товарів на склад матеріально відповідальна особа складу може заповнювати накладну, в якій відображаються такі дані: номер і дата випису­вання накладної; назви постачальника і покупця; назва і короткий опис товару, його кількість (в одиницях), ціна і загальна сума (з ПДВ). Накладна має бути підписана матеріально відповідальними особами, які здали й отримали товари, і завірена пе­чатками підприємств — постачальника і покупця. Кількість примірників накладної

l8l

залежить від умов отримання товарів покупцем, місця передачі товарів, статусу по­стачальника та ін.

Для оприбуткування товарів, які надходять на склад, матеріально відповідальна особа зобов'язана поставити підпис і скріпити його штампом на супровідному до­кументі — товарно-транспортній накладній, рахунку-фактурі, рахунку та інших до­кументах, які засвідчують кількість або якість отриманих товарів. Під час при­ймання товарів на склад необхідно перевірити також наявність у комплекті документів на товари сертифіката відповідності (якості, походження тощо).

Облік первинних документів, які засвідчують отримання товарів на склад, мате­ріально відповідальні особи можуть вести в Журналі обліку надходження товарів. У цьому журналі (довільної форми) відображаються дані щодо назви прихідного документа, його дати і номера, короткої характеристики документа, дати його ре­єстрації та інформація про отримані товари.

Для оформлення операцій приймання товарів на складах можуть заповнюватися також акти приймання-здавання товарів на зберігання, акти про виявлення розбіж­ностей за кількістю (якістю) під час приймання товарів, прихідні ордери та ін.

Облік руху товарів на складах у розрізі кожного окремого найменування здій­снюється матеріально відповідальними особами у картках обліку товарів, які за­повнюються на підставі первинних документів у день завершення операції отри­мання або відпуску товарів. При застосуванні партійного способу зберігання на складах оформляють партійні карти. Такі документи складаються на кожну пар­тію товарів для контролю за надходженням та відпуском за кількістю, масою, га­тунками, вартістю товарів, отриманих як окрема партія за єдиним транспортним документом.

Відпускання товарів зі складу здійснюється на основі укладених договорів, на­рядів, довіреностей та інших відповідних документів, які підтверджують право да­ної особи отримувати товари, і оформляється вимогами-накладними, накладними для відпуску товарів іншим організаціям, лімітно-забірними картами тощо. Тради­ційно комплект товаросупровідних документів, які оформляються під час відпуску товарів зі складу, включає рахунок-фактуру (рахунок), відвантажувальну специфі­кацію, комплект пакувальних листів на всі тарні місця, сертифікат якості або сер­тифікат відповідності, транспортну залізничну накладну (товарно-транспортну на­кладну) тощо. Для вивезення товарів з території складу (підприємства) виписується відповідна перепустка; в окремих випадках її може заміщувати один із екземплярів видаткового документа.

Узагальнені підсумки руху товарів на складі протягом певного календарного періоду наводяться в товарному звіті (звіті матеріально відповідальної особи про рух товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання), який подається в бухгал­терію і містить записи по кожному прибутковому та видатковому документу і за­лишках товарів на початок та кінець звітного періоду. Усі документи повинні бути належно оформлені і мати відповідні підписи.

Повнота і правильність ведення первинних документів перевіряються працівни­ками бухгалтерії підприємства способом проведення вибіркових перевірок наявно­сті товарів та інвентаризацій. Результати звіряння підтверджуються підписами ма­теріально відповідальної особи та працівників бухгалтерії.

У разі комп'ютерної обробки даних первинних документів та карток обліку то­варів на складі в комп'ютері створюється спеціальна картотека, на підставі якої ре­єструються та аналізуються дані про залишки, надходження та відпуск товарів зі складу і заповнюється відповідна статистична звітність.

182

Л Ч 1- Що розуміють під торгово-технологічним процесом складу? Які

фактори впливають на його раціональну організацію?

2. Якими є завдання організації процесів приймання товарів на складах торговельних підприємств? Охарактеризуйте порядок орга- нізації приймання товарів за кількістю та якістю на складах.

3. Які вимоги висуваються щодо організації розміщування товарів на складах? Що розуміють під умовами зберігання? технікою збері- гання? Охарактеризуйте умови застосування окремих способів укла- дання товарів на зберігання, їх переваги і вади.

4. Наведіть перелік комплексу операцій з відбору та відпуску то- варів зі складу оптового торговельного підприємства. Що служить підставою для відпуску товарів зі складу? Якими методами і якими способами може проводитися відбір товарів для відпуску їх зі складу?

5. Якими є основні напрями управління торгово-технологічними процесами на складах оптових баз? Які основні засоби управління то- ргово-технологічним процесом складу доцільно застосовувати?

6. У чому полягає сутність напрямів наукової організації праці на складах торговельних підприємств?

7. Які первинні документи оформляються на складах торговель- них підприємств з метою організації оперативного обліку та контро- лю руху товарів на складах?

Jgg

5¾

и

Шж

т

питання для самопідготовки

гг