Генеральна мета - Забезпечення стійкого функціонування підприємства

Забезпечення виробничої стійкості

Забезпечення фінансової стійкості

Забезпечення організаційно-управлінської стійкості

Забезпечення соціальної стійкості

Забезпечення ринкової стійкості

Забезпечення інноваційно-інвестиційної стійкості

Забезпечення екологічної стійкості

Рис. 4.2. Дерево цілей забезпечення стійкого функціонування підприємства

Вивчення праць Р. Акоффа, С. Біра, Г.П. Щедровицького, А.А. Богданова дозволило розглядати підприємство як організацію, функціональність і морфологія якого повинні бути організовані таким чином, щоб забезпечити реалізацію його базового призначення (більш детально див. теми №1, №2).

Ряд вітчизняних науковців при класифікації складових економічної стійкості підприємства в якості групової ознаки беруть функціональну узгодженість взаємодії елементів загальної системи [27, с. 84-85]. Вони зазначають, що стабільна робота підприємства досягається шляхом забезпечення оптимальних кількісних співвідношень між елементами загальної системи, які дозволяють гармонійно розвиватись. При цьому необхідно забезпечити максимально узгоджену взаємодію всіх елементів. За даною ознакою виділяють такі складові економічної стійкості підприємства, як: фінансова, виробнича, інвестиційна, кадрова, управлінська, маркетингова.

Якщо в основу класифікації складових економічної стійкості підприємства покласти вид діяльності, то можна виділити виробничу складову (кадрова та матеріальна) і фінансово-економічну (фінансова та комерційна).

Слід зазначити, що проблема стійкості малих підприємств на відміну від інших суб’єктів економічної діяльності має свої особливості, які проявляються структурою організації виробництва, джерелами формування фінансових ресурсів, структурою активів, оцінкою результатів їх діяльності. Зазначені особливості визначаються місцем підприємств малого бізнесу у суспільному розподілі праці.

Дослідження видів класифікації економічної стійкості підприємства показали, що методологія забезпечення стійкого функціонування підприємницької структури базується на об’єктивних оцінках стану функціонування підприємства, виявленні „вузьких місць” підприємницької діяльності, що дозволить вирішити основну задачу забезпечення стійкого функціонування підприємств малого бізнесу, мінімізувати кількість кризових явищ в їх діяльності за умови росту та розширення виробничо-фінансової діяльності. Вона повинна базуватись на принципах системно-діяльністного підходу і включати такі етапи: концептуальні положення; процес забезпечення стійкого функціонування; моніторинг показників результативності трудової діяльності; механізм забезпечення ефективного управління; формалізацію критерію оцінки стійкості функціонування підприємства; систему індикаторів оцінки стійкості функціонування малих підприємств; методи і моделі оцінки функціонування в умовах невизначеності; сценарії заходів щодо забезпечення стійкого функціонування малих підприємств з урахуванням чиннику виникнення підприємницького ризику. Але, в першу чергу, необхідно з’ясувати сутність невизначеності як економічної категорії.