Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мельник І.Н .Лекції 3-4-5 зробити конспект.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
75.54 Кб
Скачать
  • 2) Форми методичної роботи працівників днз:

  • а) консультування;

  • б) самоосвіта;

  • в) курси підвищення кваліфікації;

  • г) атестація;

  • д) перспективний педагогічний досвід.

  • Схема методичної роботи з педагогічними працівниками ДНЗ:

  • Рада закладу

  • Педагогічна рада

  • Форми організації методичної роботи з педагогічними працівниками:

  • Колективні форми:

  • Методичні об'єднання

  • Проблемні, практичні семінари

  • Методичні наради

  • Дискусії

  • Консультації

  • Педагогічні виставки

  • Педагогічні ради

  • Оперативно-методичні наради

  • Школа передового педагогічного досвіду

  • Школа молодого вихователя

  • Творчі, динамічні, ініціативні групи

  • Ярмарок фахових сподівань

  • Педагогічні читання

  • Круглі столи, «педагогічні посиденьки»

  • Методичні виставки, панорама методичних новинок

  • Тижні педагогічної майстерності

  • Індивідуальні форми:

  • Творчий звіт вихователя

  • Співбесіда з вихователями

  • Самоосвіта вихователя

  • Звіт про курсову перепідготовку

  • Взаємовідвідування занять та режимних моментів

  • Робота з молодими кадрами (наставництво)

  • Відкриті заходи

  • Доповідь, виступ

  • Конкурси:

  • «Вихователь року»

  • «Ярмарок фахових сподівань»

  • А) Консультація – це порада фахівця щодо вирішення певного питання, це вид індивідуальної, науково – методичної роботи з кадрами.

  • Консультування – це процес надання поради чи допомоги.

  • При консультації вихователь – методист або вихователь який надає консультацію може використовувати такі методи:

  • 1.Проблемне викладання матеріалу( формується проблема і вказуються шляхи її вирішення.)

  • 2.Частково – пошуковий, - вихователь висуває гіпотези, складає плани діяльності, самостійно вирішує проблему, орієнтуючись на поради методиста або вихователя , який консультує.

  • 3.Еврістичні бесіди – даються роз’яснення по різних науково – методичних проблемах.

  • 4.Метод дискусії – за формою і змістом близька до бесіди, вона також передбачає вибір важливої теми, що потребує всебічного обговорення, підготовки запитань для вихователя, та по завершенні підсумків та висновку, однак на відміну від бесіди у дискусії необхідна боротьба думок, постановка суперечливих запитань, кількість і зміст яких неможливо передбачити заздалегідь, тому використання дискусії як методу потребує у вихователя – методиста професійної компетентності, педагогічної майстерності, культури, такту, уміння швидко орієнтуватись в обставинах, вислідковувати хід думок і настрій співбесідника.

  • Б) Самоосвіта – самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб ДНЗ, з різних джерел – додатково з тих, що здобуті в базових навчальних закладах. Її можна визначити як систему і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять, як процес самоосвіта тісно пов’язана із самовихованням за Ольховською, Хілько, Кириленко.

Форми самоосвіти:

  • робота в бібліотеках з книгами, періодичними виданнями, монографіями, каталогами;

  • участь у роботі тренінгів, конференцій, науково – методичних семінарів;

  • отримання консультацій від спеціалістів вищої категорії;

  • вивчення і творче застосування передового досвіду та інноваційних технологій;

  • ведення власної картотеки з обраної проблеми;

  • робота з банком діагностичних і корекційно – розвивальних програм у районних чи міських методичних центрах.

  • Принципи самоосвіти:

  • систематичність і послідовність;

  • зв'язок з практикою;

  • взаємозв’язок наукових і методичних знань вихователя;

  • комплексне вивчення психолого – педагогічних, науково – методичних проблем, лінгводидактичних засад навчання дошкільників;

  • відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересів та нахилів.

  • Для системності роботи педагогів над обраними темами на початку навчального року складається індивідуальний план самоосвіти, який може мати таку форму:

  • - тема;

  • - література;

  • - термін;

  • - форма звіту.

  • В) Наступною формою методичної роботи є курси підвищення кваліфікації – одна з форм індивідуальної методичної роботи працівника ДНЗ, це спеціально організовані заходи для розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок працівників певної спеціальності, вони передбачають ознайомлення та засвоєння нових технологій із сучасних методів організації освітнього процесу.

Основною метою курсів підвищення кваліфікації педагога ДНЗ є:

  • поглиблення та розширення знань із психології, теорії і методики дошкільної освіти;

  • ознайомлення з досягненнями педагогічної науки;

  • вивчення нормативних програмних та методично – інструктивних документів;

  • створення умов для досягнення високого рівня професіоналізму, набуття навичок творчої діяльності.

Формами організації навчання на курсах підвищення кваліфікації є:

  • лекції

  • семінарські

  • практичні

  • самостійні роботи

  • Педагогічна практика – одна із найкращих форм здобуття педагогічної майстерності педагогів ДНЗ. Оскільки вона забезпечує ознайомлення їх з новими формами і методами роботи з дітьми. Вони діляться власним досвідом і знаходять однодумців, ознайомлюються з досвідом інших педагогів.

  • Г) Для стимулювання діяльності педагогів щодо підвищення їхньої кваліфікації методичної майстерності починаючи з 1972 року було запроваджено атестацію.

  • Ще одна з форм науково – методичної роботи.

  • Атестація педагогів – комплексна перевірка, що здійснюється спеціальною атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагога, що дає їм змогу претендувати на присвоєння більш високого кваліфікаційного рівня. Вона передбачає визначення відповідності педагогічних працівників посаді, яку вони обіймають. Проводиться відповідно до закону України «Про освіту» та закону «Про дошкільну освіту». Є дійовим стимулом підвищення педагогічної майстерності. Традиційно атестація проводиться 1 раз на 5 років, можливо проводити атестацію за бажанням педагога.

  • Атестація педагогів на сучасному етапі передбачає:

  • системність;

  • цілісність експертних оцінок;

  • відкритість;

  • колегіальність;

  • комплексне оцінювання педагога;

  • єдність вимог - їхню суть сформульовано у кваліфікаційних характеристиках, затверджених Міністерством Освіти і Науки Молоді та Спорту України, регіональними органами управління освітою( типове положення про атестацію педагогічних працівників України.)

  • До складу атестаційної комісії входять:

  • - завідувач, як голова;

  • - вихователь – методист;

  • - непарна кількість інших працівників.

  • На початку навчального року педагоги, які підлягають атестації разом з вихователями – методистами складають індивідуальні плани проходження атестації.

  • Індивідуальний план включає:

  • місяць року;

  • опрацювання методичної літератури;

  • самоосвіта педагога;

  • практичні напрацювання;

  • консультації для педагога;

  • участь у семінарських та науково – методичних засіданнях;

  • участь у педагогічних радах;

  • участь у заходах щодо роботи з батьками.

  • 3) ІКТ – технології пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Це широко вживаний термін, який включає в себе всі технології, що пов’язані і використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

  • На сучасному етапі актуалізується питання поєднання традиційних методів розвитку, виховання, навчання і сучасних інформаційних технологій у тому числі комп’ютерних.

  • Використання комп’ютерів у процесі навчання є досить привабливим для педагогів, він забезпечує реалізацію нетрадиційних форм і методів навчання. Зазначимо, що будь - яка педагогічна технологія це інформаційна технологія оскільки основу технологічного процесу навчання складає надання, отримання і перетворення інформації. Більш вдалим терміном для технологічного навчання, в якому використовується комп’ютер є комп’ютерні технології. Комп’ютерне технологічне навчання – це процес підготовки і передачі інформації тому, кого навчають за допомогою комп’ютера.

  • Комп’ютер в освітньому процесі може використовуватися на таких рівнях ДНЗ:

  • керівником ДНЗ для ведення документації з фінансово – господарської, навчально – методичної, організаційної, виховної діяльності. На рівні ДНЗ.

  • на рівні вихователів групи – в роботі вихователя під час складання перспективного, календарного планів, індивідуальної роботи, при написанні конспектів, при веденні документації групи та при розробці презентації на заняттях.

  • Функції, які виконує комп’ютер:

  • І. На рівні ДНЗ:

  • - джерело навчальної інформації;

  • - база даних документації ДНЗ;

  • - по фінансуванню ДНЗ;

  • - збереження документів, щодо організації ДНЗ.

  • ІІ. На рівні групи:

  • - джерело навчальної інформації в групі;

  • - наочний посібник, коли готуються презентації;

  • - засіб діагностики і контролю;

  • - у функції комп’ютера як інструмента входять:

  • 1) засіб підготовки текстів, їх зберігання, конспектів;

  • 2) графічний редактор;

  • 3) засіб підготовки виступів на семінарах та методичних об’єднаннях;

  • 4) обчислювальна машина для ведення фінансових аспектів у групі.

  • У своїй роботі вихователь може використовувати різні програмні продукти:

  • - заготовлені програми навчання і виховання дітей ( казки, ігри, музика і т.д.)

  • - Microsoft Office, який включає, в себе текстовий редактор Word, систему бази даних Excel, PowerPoint.

  • Переваги використання ІКТ у ДНЗ:

  • Можливість збереження великого об’єму інформації щодо планування та організації освітнього процесу в ДНЗ;

  • Інтенсифікація самостійної роботи вихователя;

  • Розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет;

  • Урізноманітнення форм роботи з дітьми.

  • Недоліки та прийоми застосування ІКТ:

  • недостатнє матеріальне забезпечення комп’ютерами ДНЗ;

  • у вихователя не вистачає часу на підготовку заняття з використання комп’ютера чи його програм;

  • недостатня готовність вихователя у роботі з комп’ютером;

  • у робочому графіку вихователів не відведено часу для вивчення мережі Інтернет;

  • у розкладі ДНЗ не передбачено часу для використання комп’ютерів у освітньому процесі дітей;

  • існує ймовірність того, що захопившись застосуванням ІКТ педагог перейде від розвивального навчання до наочно – ілюстративного;

  • при недостатній мотивації діти часто будуть відволікатись на угри, музику, особливості роботи з ПК але не на пізнання якогось явища;

  • Застосування сучасних ІКТ у освітньому процесі - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу, тому при плануванні та організації освітнього процесу в ДНЗ не можливо обійти використання ПК та програмних продуктів.