- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Тема 20. Диференційна діагностика бронхітів у дітей.
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Зміст теми.
- •Класифікація за мкб-10
- •Класифікація за мкб-10:
- •Література.
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри педіатрії №4
Завідувач кафедри
академік НАМН України,
професор В.Г. Майданник ___________
(підпис)
“______” _____________ 2011 р.
Методичні рекомендації для студентів
Навчальна дисципліна |
Педіатрія, дитячі інфекції |
Модуль №1
|
Педіатрія |
Змістовий модуль №4
|
Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах. |
Тема заняття |
Диференційна діагностика бронхітів у дітей. |
Курс |
6 |
Факультет |
Медичний №3 |
Київ 2011
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ОСНОВНИХ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ.
Тема 20. Диференційна діагностика бронхітів у дітей.
Актуальність теми:
Гострий бронхіт є однією з найважливіших проблем сучасної педіатрії, оскільки до теперішнього часу його поширеність посідає одне з перших місць в структурі дитячої захворюваності. За статистичними даними, поширеність гострого бронхіту у дітей різних вікових груп коливається в межах від 6,2 до 25% (В.К. Таточенко, 2001; В.Г.Майданник, 2003; Fleming, Elliot, 2007). Заслуговує на увагу те, що останнім часом суттєво збільшується поширеність рецидивуючого (11-38%) та обструктивного бронхіту, особливо серед дітей, які часто хворіють (Ю.К.Больбот, 1996; Ю.Г. Антипкін, 2001; В.Ф. Лапшин, 2002; Loftis, 2006).
Клінічна симптоматологія гострого бронхіту і бронхіоліту є досить дослідженою, але в деяких випадках виникають труднощі при диференціальній діагностиці. За сучасних умов вирішування проблеми точної діагностики бронхіту набуває важливого медико-соціального значення, що пов’язано, по-перше, зі значною поширеністю вказаної патології в дитячому віці, а, по-друге, з неоднозначністю прогнозу при даних захворюваннях. Відомо, що рецидивуючий бронхіт у частини дітей при тривалому перебігу може трансформуватись в бронхіальну астму або хронічний бронхіт (Р.Г.Артамонов, 1988; А.В.Богданова, 1990; А.М.Зосімов, 1993; А.Ф.Мозалевський, 1994; А.В.Малахов, 1997; Ю.Г.Антипкін та спіавт., 2003), а первинний хронічний бронхіт, який сформувався у ранньому віці, приблизно у п’ятої частини хворих має тяжкий прогредієнтний плин та призводить до інвалідизації вже в дитячому віці (Е.П.Антонова, 1996; П.П.Захаров, Н.Н.Розинова, 2001; С.Ю.Каганов, 2003).
2. Конкретні цілі:
визначати різні клінічні варіанти та ускладнення бронхіту у дітей;
визначати тактику ведення дитини, хворої на бронхіт;
демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання;
планувати обстеження хворої на бронхіт дитини та інтерпретувати отримані результати;
проводити диференційну діагностику, ставити клінічний діагноз бронхіту у дітей.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. Нормальна анатомія
2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія
4. Пропедевтика педіатрії |
Описувати будову дихальної системи організму людини. Знати та визначати особливості будови органів дихання у дітей різного віку. Визначити особливості функціонування дихальної системи у дітей. Знати особливості будови та функціонування дихальної системи у дітей раннього віку. Вміти обстежувати дітей із бронхолегеневою патологією. |