Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота – це вид навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, які винесені на поточний контроль тощо.

Індивідуальні заняття проводяться із студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – це форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Методики активізації процесу навчання

Проблемні лекції – спрямовуються на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань за темою обмежується двома-трьома ключовими моментами, а увага студентів концентрується на матеріалі, якого немає в підручниках. Використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам друкованих матеріалів та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам ставляться питання для розвитку самостійного мислення, проте лектор відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Системні питання в ході лекції відіграють активізуючу роль, примушують студентів сконцентруватися і активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Семінари-дискусії передбачають обмін думками учасників з приводу даної теми. Вони розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично оцінювати власні погляди.

Мозкові атаки – це метод розв’язання невідкладних завдань протягом дуже обмеженого часу. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) дає можливість наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає аналіз виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Рольові ігри (інсценізації) – це форма активізації студентів, при якій вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій

Поточний контроль знань студентів, критерії оцінки.

Поточний контроль знань студентів здійснюється викладачем на кожному практичному занятті. Поточний контроль має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма поточного контролю полягає в спілкуванні викладача зі студентом на практичному занятті під час відповіді студента при розгляді окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, при якому студент повинен показати рівень своїх знань, вмінь і практичних навиків. Під час відповіді студента викладач аналізує ступінь і якість оволодіння студентом знаннями по суті, предмету, структурі, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми; знання основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання, про що можуть бути поставлені додаткові питання. Для швидкого зрізу знань у студентів всієї групи з розглянутої теми викладачем можуть застосовуватися бліц-опитування, які полягають в постановці одного-двох питань кожному студенту, не об”ємних за обсягом, відповіді на які продемонструють знання вивченого матеріалу і орієнтування в тематиці. Передбачається також проведення колоквіумів по вивченим темам. Для набуття практичних навичок в застосуванні теоретичних положень навчальним планом передбачено практичні завдання-казуси, аналіз розв”язання яких студентом надасть змогу проконтролювати рівень засвоєння теоретичного матеріалу і якість формування навиків по їх практичному застосуванню.

При здійсненні поточного контролю викладачем при кожній відповіді студента має здійснюватись оцінка знань по п”ятибальній оціночній шкалі. При цьому застосовуються наступні критерії:

1. Оцінка відмінно передбачає вільне володіння вивченим матеріалом, знання, суті, предмету, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми; знання основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання. При розв”язанні практичних завдань оцінці відмінно відповідатиме такий рівень розв”яння, при якому студент вірно використав матеріальні норми цивільного законодавства, вірно їх розтлумачив, правильно практично примінив і зробив необхідні логічні висновки по суті казусу, прослідкував взаємозв”язки вирішуваного казусу з іншими галузями права.

2. Оцінка добре передбачає володіння вивченим матеріалом, знання суті, предмету, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми; знання основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання, але при чому студентом допущено незначні помилки, які суттєво не впливають на знання суті розглянутого питання, на рівень і якість отриманих знань. При розв”язанні практичних завдань оцінці добре відповідатиме такий рівень розв”яння, при якому студент вірно використав матеріальні норми цивільного законодавства, вірно їх розтлумачив, правильно практично примінив, але в логічних висновках по суті казусу допустив незначні помилки, що істотно не вплинуло на правильність вирішення практичного завдання, або не прослідкував взаємозв”язки вирішуваного казусу з іншими галузями права, або не примінив всі норми цивільного законодавства, які мав примінити, що не вплинуло на правильність вирішення казусу.

3. Оцінка задовільно передбачає низький рівень володіння вивченим матеріалом, низький рівень знання суті, предмету, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми, основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання, при чому студентом допущено значні помилки, які суттєво впливають на знання суті розглянутого питання, на рівень і якість отриманих знань. При розв”язанні практичних завдань оцінці задовільно відповідатиме такий рівень розв”яння, при якому студент не вірно використав матеріальні норми цивільного законодавства, використав норми, які не підлягають використанню або не використав норми, які підлягають використанню, або помилково їх розтлумачив, але здійснив практичне примінення норм, що були використані, що викликало допущення суттєвих помилок в логічних висновках по суті казусу.

4. Оцінка незадовільно передбачає повне не володіння матеріалом, що підлягав вивченню, відсутність необхідних знань суті, предмету, структури, змісту обговорюваного питання в обсязі робочої програми, основних категорій, принципів, джерел цивільного права незалежно від суті питання. При розв”язанні практичних завдань оцінці незадовільно відповідатиме відсутність розв”язаного казусу, або настільки низький рівень розв”яння, який свідчить про повне незасвоєння теоретичного матеріалу і відсутність навиків по його практичному застосуванню.

Підсумкова кількість балів по кожному студенту переводиться в систему оцінювання по рекомендаціям ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ.