- •Міністерство освіти і науки україни
- •Донецьк - 2010
- •Розділ 1. Розвиток інформаційного суспільства, мова html
- •Тема 1. Розвиток інформаційного суспільства
- •1.1. Інформація та її роль у глобалізованому світі
- •1.2. Теорії інформаційного суспільства
- •1.3. Побудування інформаційного суспільства в Україні
- •1.4. Мови розмітки – тенденції розвитку
- •1.5. Міжнародні установи, що регулюють розробку і впровадження сучасних засобів подання інформації
- •Тема 2. Мова розмітки гіпертексту html
- •2.1. Структура html - документа
- •2.2. Форматування даних на сторінці
- •2.3. Створення гіперпосилань
- •2.4. Escape - послідовності
- •2.5. Горизонтальні лінії
- •Тема 3. Створення списків, таблиць
- •3.1. Списки
- •3.2. Таблиці
- •3.3. Фрейми
- •Тема 4. Робота з зображеннями
- •3.1. Використання зображень на web - сторінці
- •4.2. Гіперпосилання у вигляді зображення, створення мапи посилань
- •4.3. Біглий рядок
- •Тема 5. Каскадні листи стилів css
- •5.1. Призначення, синтаксис css
- •5.2. Застосування таблиць стилів css
- •Тема 6. Створення форм
- •6.1.Форми
- •6.2. Засоби розробки сценаріїв опрацювання інформації форми
- •Тест за змістовим модулем 1 «Розвиток інформаційного суспільства, мова html»
- •Розділ 2. Мова сценаріїв JavaScript
- •Тема 7. Основи мови JavaScript
- •7.1. Мова JavaScript: основні поняття
- •7.2. Організація розгалужених обчислювальних процесів
- •If (умова) {блок операторів 1}
- •7.3. Організація циклічних обчислювальних процесів
- •While (умова) { оператори_циклу }
- •Do { оператори_циклу } while (умова)
- •7.4. Функції
- •Тема 8. Опрацювання форм
- •8.1. Об’єкти браузера
- •8.2. Обробка подій
- •8.3. Робота з текстовими полями
- •8.4 Використання перемикачів у сценаріях
- •8.5. Застосування списків
- •8.6. Робота з прапорцями
- •Тест за змістовим модулем 2 «Мова сценаріїв JavaScript»
- •Розділ 3. Розширювана мова розмітки xml, обробка xml – документів
- •Тема 9. Створення xml – документів, опис шаблону документа
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Структура xml - документа
- •9.3. Опис шаблону документа dtd
- •9.4. Перевірка правильності xml - документів
- •9.5. Демонстрація xml – документів з використанням
- •Тема 10. Простори імен, xml - схеми
- •10.1. Простори імен xml
- •10.2. Розробка xml - схеми
- •10.3. Визначення умов на значення елементів і атрибутів
- •Тема 11. Мова xPath, мова xslt
- •11.1. Мова xPath
- •11.2. Розширювана мова стилів для перетворень xslt
- •Тема 12. Мова xQuery
- •12.1. Призначення мови xQuery, xQuery – процесор Saxon
- •12.2. Формування запитів xQuery
- •12.3. Конструктори, арифметичні операції та функції
- •12.4. Умовний оператор if
- •If (умова) then
- •Тема 13. Xml – аналізатори і перетворення інформації
- •13.2. Об’єктна модель документа, dom - аналізатори
- •13.3. Застосування об’єктної моделі dom
- •Об’єкт ixmldomNamedNodeMap – невпорядкована колекція вузлів, обраних за ім’ям
- •Тема 14. Застосування xml – технологій на практиці
- •14.1. Використання xml податковою адміністрацією України
- •14.2. Мова xbrl - Extensible Business Report Language
- •14.3. Мова ebXml - Electronic Business xml
- •14.4. Мова cXml - Commerce xml
- •Тест за змістовим модулем 3 «Розширювана мова розмітки xml, обробка xml – документів»
- •Теми рефератів
- •Глосарій
- •Література
- •Основні засади розвитку інформаційного суспільства в україні на 2007 - 2015 роки
- •I. Загальні положення
- •II. Завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в україні
- •III. Національна політика розвитку інформаційного суспільства в україні
- •IV. Організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в україні
- •V. Очікувані результати
- •Множина кольорів у html
Тема 8. Опрацювання форм
8.1. Об’єкти браузера
У мові JavaScript визначені об’єкти, які називаються об’єктами браузера. Кожний об’єкт відповідає певному елементу Web – сторінки: вікну, документу, зображенню, посиланню тощо. Кожний конкретний об’єкт належить до певного типу – класу об’єктів. Усі об’єкти певного класу характеризується однаковим переліком властивостей, які в першу чергу визначають зовнішній вигляд об’єктів. Управляти об’єктами можна за допомогою методів браузера. Об’єкти браузера утворюють ієрархічну структуру, на верхньому рівні якої розташовано об’єкт window.
Об’єкт window є власно вікном браузера, він є батьківським об’єктом по відношенню до всіх інших об’єктів. Безпосередньо підпорядкованими об’єктами по відношенню до об’єкту window є такі об’єкти:
document – власно HTML – документ,
frame – фрейм,
location – URL – адреса документа,
history – відомості про web – сторінки, що відображалися або відображуються у браузері, та ін.
Об’єктові document підпорядковані об’єкти, що належать до класу об’єктів:
form – форми,
image – зображення,
link – посилання тощо.
Формі в свою чергу підпорядковані такі об’єкти:
text - текстове поле,
textarea – багаторядкове текстове поле,
radio – перемикач,
checkbox – прапорець,
button – командна кнопка довільного призначення,
reset - командна кнопка відміни та ін.
До елементів можна звернутися за іменем з визначенням місця об’єкту в ієрархії об’єктів починаючи з найвищого рівня. Рівні ієрархії відокремлюються один від одного крапкою.
Наприклад, якщо у документі створено форму з ім’ям frmMain і в ній розташовано текстове поле txtNum, то для звернення до текстового поля потрібно визначити:
window.document. frmMain.txtNum
Оскільки об’єкт window є вершиною ієрархії об’єктів і всі об’єкти йому підпорядковані, то його можна не вказувати. Таким чином, припустимим є таке звернення:
document.frmMain.txtNum
До елементів об’єкту history звернення відбувається за індексом. Наприклад, history[0] – поточна сторінка, history[-1] – попередня сторінка, history[1] – наступна сторінка.
Для застосування методу до об’єкту потрібно ввести ім’я об’єкту і, після крапки, ім’я методу. Наприклад, до об’єкту window можна застосувати методи:
open – створення нового вікна браузера;
close – зачинення вікна браузера;
alert – виведення вікна, у якому міститься повідомлення для користувача;
prompt – виведення вікна введення;
confirm – виведення діалогового вікна підтвердження операції, у якому містяться кнопки OK і Cancel.
Для застосування методу можна визначити window.alert. Оскільки об’єкт window можна не визначати, раніше для використання методу визначалось просто alert().
Для об’єкта document існує метод write – запис інформації в документ. Цей метод також раніше використовувався document.write().
Для роботи зі значеннями властивостей об’єктів потрібно також після імені об’єкту поставити крапку і ввести назву властивості.
Наприклад, такий запис
var y = document.frmMain.txtNum.value;
означає, що змінній y привласнюється значення, що введено у текстове поле txtNum, яке знаходиться в формі frmMain.