11. Мировой океан и международное право.. Правовой режим морских прибрежньїх пространств / Отв. ред.: Мовчан А.П., Янков А.; Редкол.: Бараболя П.Д., Виноградов С.В.. Даниленко Г.М., Кунц О.. Миронова С.В.. Симонидерс Я., Скалова Л.В., Сперанекая Л.В.. Шинкарецкая Г.Г. - М.: Наука, 1987. - 228 с.

12. Мировой океан и международное право. Защт а н сохранение морской средьі Отв. ред.: Мовчан А.П., Янков А.; Редкол.: Виноградов С.В.. Даниленко Г'.М., Лукашук Л.. Мяронова С.В., Скалова Л.В., Шинкарецкая Г.Г. - М.: Наука, 1990. - 248 с.

13. Морское право. Учебник для морских академий / Ермаков В.В. - М.: Трансцор; 1994. - 213 с.

14. Морское право. Учебное пособие / Ермолаев в.Г., Сиваков о.В. - м., 2001. - 255 с

15. Морское право. Учебное пособие / Гуцуляк В.Н. - М.: РосКонсульт, 2000. - 368 с,

16. Морское право. Учебник / Джавад Ю.Х., Жудро А.К., Самойлович П.Д.; Под ред.: Жудро А.К. - М.: Транспорт, 1964. - 317 с.

17. Морское право. Учебник / Волков А.А.; Под ред.: Жудро А.К. - М.: Пищ. пром-сп 1969.-246 с.

18. Морское право. Учебник / Джавад ю.Х., Жудро а.К. - м.: Транспорт, 1974. - 383 с.

~ 19. Овлащенко А .В. Международное морское право и формирование морской политики Европейского Союза: проблемьі взаимодействия / Овлащенко А.В. // Российский ежегодник международного права. 2007 / Гл. ред.: Галенская Л.Н. - С.-Пб.: Россия - Нева, 2008. - С. 145-155.

20. Проблеми разграничения морских пространств в современном международном морском праве. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Унса Квами Густав - М., 1989. - 194 с.

21. Публичное морское право: российская доктрина: Монография / Ермаков В.В - Владивосток: Изд-во Мор. гос. ун-та, 2010. - 222 с.

22. Современное международное морское право и практика его применения Украішой: Г.А. Анцелевич, А.Ф. Вьюоцкий и др. / Рук. авторского коллектива А.А. Щипцов. - Киев: Наукова думка, 1995.

23. Современное международное морское право и перспективи его ри житня. Монография / Шемякин А.Н. - Одесса: ОНМА, 2003. -316с.

Каракаш И.И., Короткий Т.Р. Региональное сотрудничество государств в области охраньї морской среди. - Одеса, 2001

20. .

Глава 1. Загальна характеристика взаємодії

суспільства і природи. Поняття і предмет екодоітчного права

1.1. Основні концепції взаємодії людства і природи.

і. 2. Ко н і <; (> і г ці я <: т < і. л о г о р о з в и т ку.

1.3. Глобальні закони природи як основа, екологічного законодавства..

І .'І. Поняття порівняльного екологічного права.

і, І. Упродовж всієї своєї історії людське суспільство розви­вається в оточуючому його природному середовиші та взаємодіє з природним базисом. Людство використовує природні ресурси, змінює природне середовище відповідно до своїх потреб. Вплив людської цивілізації на природу обумовлюється розвитком ма­теріального виробництва, науки і техніки, громадських потреб, а також характером суспільних відносин.

Вплив людини на природу н обмежені уявлення про її фунда­ментальні .закономірності призводять до того, що людина в досяг­ненні миттєвих цілей із забезпечення функціонування свого біоло­гічного організму, втручаючись у природу, знищує її як головну умову свого існування. Брак знань про природні процеси веде до того, що найбільш віддалені наслідки тих дій, які спрямовані на .досягнення поставленого результату, виявляються зовсім інши­ми. часом і зовсім протилежними тому, що було необхідним. Це призводить до екологічних криз і катастроф (наочний приклад глобальне потепління), і

При цьому через наростання ступеня дії суспільства на при­роду відбувається розширення рамок географічного середовища і прискорення деяких природних процесів: накопичуються нові властивості, що дедалі більш віддаляють її від природного стану. Водночас, якщо позбавити сучасне географічне середовище його властивостей, створених працею багатьох поколінь, і поставити сучасне суспільство у вихідні природні умови, то воно не зможе існувати: людина геохімічно перетворила сип, і цей процес вже є незворотннм.

Протягом усього свого існування людина намагається виз­начити своє міеце у природі, усвідомити значення природи як

їлософської категорії, просторового базису і необхідної умови

кування людства- Історично склалися такі осі ц'ро природу і право: Доля, Скарб, Довкілля, Реї: Івідповідно, у ставленні людини до природи мол­

паю етапи: 1) біогенний — адаптаційний, присвоюючим; 2) тех- ({огсниий — частково перетворюючий; 3) ноогенш й — систомно- !|(ч)Є'ГВ0рЮЮЧНЙ.

• Всі вони тією чи іншою мірою визначають основні тенденції розвитку законодавства.

і У стародавніх суспільствах з недостатнім розвитком науки й економіки природа безпосередньо впливала на життя суспільс­тва . Природа сприймалася як божественне провидіння. Для пра­на було характерне таке саме сприйняття. У ньому відбивалися ./інше ті питання, які стосувалися внутрішніх проблем існування суспільства. Зміст правових норм, регулюючих іфиродокористу- і.гшня, визначався потребами окремих індивідуумі];, і їх груп, нап- иклад, у використанні пасовищ або водних джерел, а не іпторс- ;-гли охорони довкілля. Запобігти ного деградації вдавалося лише а рахунок недостатнього розвитку господарства і використання р а д 111 гі н н н х те х і і о л о гі й. Однак уже в ті часи є приклади природоохоронних законів. Ппродовж китайської історії правителі Китаю завжди дуже уваж- і о ставилися до розробки, використання природних ресурсів і І'правління в цих сферах. .Розвиток екологічних ідей у стародав­ньому Китаї почався на базі ідей про захист жїівпх природних ресурсів. Діяльність з охорони довкілля в Китаї включала в себе два основні напрями: створення спеціальних <ір -аніи і системи чиновників з питань охорони довкілля.

ова і уявлення урс, Біосфера, сливо виділити

У період, передуючий першій китайській династії Ся (XXI ст. до н.е. — XVI ст. до н.е.), за часів трьох ідеальних государів, був створений орган, що відав питаннями охоро­ни оточуючого середовища. Згідно з '--Ритуалом Чжоу - в єно ху імператора Шуия існували спеціальні --чиновники юп--, а,о компетенції яких входили екологічні питання. У період динас тії Чжоу (XI ст. до н.е. — 256 р. до н.е.) управління природ­ними ресурсами здійснювалося спеціальною структурою Сигу Фе, розділеною на окремі департаменти (юй, хеи) Основним їхнім завданням було створення спеціальних обгороджуван

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 11

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 14

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 19

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 22

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 23

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 24

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 25

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 26

1. Поняття принципів міжнародного екологічного права.

2.Система принципів міжнародного екологічного права.

3.Зміст та сутність принципів, що закріплюють пріорітети прав людини на сприятливе навколишнє середовище і сталий розвиток.

4. Зміст та сутність принципів, щопроголошують суверенітет держав на використання природних ресурсів.

5. Зміст та сутність принципів, що характеризують відповідальність і обов'язки, у сфері охорони Навколишнього середоща.

6. Зміст та сутність принципів, зорієнтованих на запобігання забрудненню навколишнього середовища і іншим шкідливим діям на природу.

7. Зміст та сутність принципів міжнародної співпраці, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

8.Зміст, та сутність принципів, що забезпечують право на інформацію.

9.Принципи, що встановлюють зобов'язання, охорони навколишнього середовища у випадках збройних конфліктів.

Ч. І. Поняття принципів права є однією з актуальних, проблем аненін юридичної науки. 1 це не випадково, дскілвкн. саме в жнцинах права найяскравіше відбита його суть у всьому різне­нії ггі складових, сторін і закономірностей.

метою встановлення нового, справедливого глобального парт- ■петва шляхом створення нових рівнів співпраці лиж державами, ютовими секторами суспільства і людьми, на Конференції ООН навколишнього середовища і розвитку (1992, Ріо-де-Жанейро) •..ці прийнята «Декларація Ріо» — основоположний політичний ч;умент, що містить генеральні принципи і зобов'язання із изає- аії держав в екологічній і економічній сферах, які сприяють плогічно сталому розвитку¹. Ці принципи утворюють основу для і .плітку міжнародно-правової охорони навколишнього природногоНАБУТТЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ГАРАНШ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ В УКРАЇНІ

Програма спецкурс

у

ШШШІШІШІІІЯЇІ

ЗМІСТ СПЕЦКУРСУ

Т о м а 1. Загальнотеоретичні та законодавчі положення .про набуття, реалізацію і гарантії прав фізичних та. юридичних осіб

1. Загальнотеоретичні вчення про природні та позитивні права людини, об'єктивні та суб'єктивні права, особи.

2. Загальні та спеціальні засоби набуття суб'єктивних прав фізичними та юридичними особами за чинним законодавством.

3. Поняття, засоби та правомірні межі реалізації суб'єктивних прав фізичними та юридичними особами.

4. Гарантії суб'єктивних прав фізичних та юридичних осіб, види гарантії! прав та їх застосування при реалізації прав.

5. Особливості закріплення земельних прав громадян у кон­ституційному, кодифікаційному та поточному законодавстві Ук­раїни та їх гарантованість.

Т е м а 2. Набуття та реалізація, громадянами права власності на землю за земельним законодавством

1. Землі державної та комунальної власності як джерела на­буття і поширення права власності громадян на земельні ділян­ки .

2 . Правові підстави набуття права власності на землю грома­дянами за чинним Земельним кодексом та особливості їх засто­сування.

3. Умови та порядок безоплатної приватизації діля­нок громадянами як засоби ренлкшци асміїлміоі реформи.

   4. Законодавчі норми їх-аоплатши ш-рютчі громадянам зомель них ділянок громадянами як засоби реалізації земельної реформи.

   5. ЗАКОНОДАВЧІ НОРМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ ГРОМАДЯНАМ ЗЕМ. ДІЛЯНОК тА порядок ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ В натурІ (на місцевості)

6. Умови набуття прав на земельну ділянку за давністю кори­стування та особливості застосування набувальної давності.

'

Т е м а З,

Набуття земельних ділянок юридичними та фізичними особами: у користування

1. Повноваження органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо падання земельних ділянок юри­дичним особам у постійне користування.

2. Правова природа «остійного землекористування та порядок надання: земельних ділянок у постійне користування юридичним осооам.

3. Правове регулювання оренди землі як основного виду тим­часового користування земельними ділянками.

4. Правове регулювання оренди земельних ділянок юридични­ми та фізичними особами для окремих нидій господарської та п і д п р иємниц ь к о ї д і я л ь н ості.

5. Концесійне землекористування як особливий вид тимчасо­вого користування: земельними ділянка мй.

'Тем а 4, Особливості набуття прав

на. земельні ділянки при перереході прав на будівлі та споруди!!!

Т е м а 5. Придбання земельних ділянок да підставі ^ щшілмш-ііравових угод

1. Правові засади реформування земельних відносин та утво рення ринку землі,

2. Загальні вимога законодавства щодо продажу земельних діля­нок державної та комунальної власності.

3. Умови та порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.

4. Порядок продажу земельних ділянок державної та кому­нальної власності іноземним державам та юридичним особам

■• 5. Вимоги законодавства щодо покупців земель сільськогоспо­дарського призначе пня.

■ 6. Набуття права власності, на земельні, ділянки па підставі інших цивільно-правових угод (міни, дарування, довічного утри­мання тощо).

'7. Умови та порядок застави земельних ділянок. .8, Законодавчі вимоги до змісту угод про перехід права влас­ності на земельні, ділянки.

Т е м а 6. Умови та порядок продажу земельних ділянок на. конкурсних засадах !!!!

Т е м я 7. Виникнення .прав на земельку ділянку та їх юридичне оформлення

1. Законодавче визначення моменту вшгакнення прав на зе­мельну ділянку та його .юридичне значення,

2. Виникнення права власності та права користування земель ною ділянкою. !

3. Державний акт про право власності та право постійного ко­ристування земельною ділянкою, його фррма та зміст,

4. Юридичне оформлення оренди земельної ділянки і суттєві то додаткові умови договору оренди землі.

5. Основні вимога до змісту та оформлення договорів кунівлі- продажу та інших цивільно-правових угод щодо набуття земель­них ділянок.

6. Реєстрація земельних ділянок та Документів на них та її юридичне значення. ;

Т е м а 8. Загальні умов» та спеціальні підстави припинення' .прав на землю

І Поняття припинення прав та його |'юридичт наслідки.

2. Загальні умови та спеціальні підстави припинення права власності на земельну ділянку за чинніш законодавством.

3. Умови та підстави припинення права користування земель­ною ділянкою.

4. Правові засади добровільної відмови від права власності та права постійного користування земельного ділянкою.

5. Законодавчі підстави примусового припинення прав на зе­мельну ділянку.

Те м а 9. Особливості застосування окремих підстав

Припинення прав на землю

2. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій вона не може належати на праві власності.

3. Припинення права власності на земельну ділянку в порядку її викупу для суспільних потреб.

4. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів сус­пільної необхідності.

5. Умови та порядок конфіскації земельної ділянки за чин­ним законодавствам.

6. Порядок вилучення земельних ділянок із постійного корис­тування.

7. Фактичні та правові ознаки особливо цінних земель і поря­док їх вилучення та викупу за чинним законодавством.

8. Порядок погодження та вирішення питань, пов'язаних з ви­лученням та викупом земельних ділянок.