VI.5. Податок з доходів фізичних осіб

Порядок оподатковування доходів фізичних осіб визначається Законом України № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», прийнятим Верховною Радою 22 травня 2003 р., що вступає в силу з 01.01.2004 р., за винятком окремих його статей.

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, що надаються йому територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташоване особа, що утримує цей податок відповідно до цього Закону.

Платниками податків є:

• резидент, що одержує як доходи з джерел на території України, так і іноземні доходи;

• нерезидент, що одержує доходи з джерел на території України.

Резидентом вважається фізична особа, що має місце проживання в Україні.

У випадку якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо воно має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті або економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достатнім (по не винятковим) умовою визначення місця перебування центра життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів його родини або його реєстрацій як суб'єкта підприємницької діяльності.

У випадку якщо держава, у якому фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання в жодному з держав, воно вважається резидентом, якщо знаходиться в Україні не менш 183 календарних днів (включаючи день приїзду і від'їзду) протягом або періодів податкового року.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізичну особу вважається резидентом, якщо воно є громадянином України.

Не є платником податків нерезидент, що одержує доходи з джерел на території України і має дипломатичні привілеї і иммунитеты, установлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого дано Верховною Радою України, у відношенні доходів, одержуваних їм безпосередньо від здійснення таким дипломатичним або прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Об'єктом оподатковування є загальний оподатковуваний доход, що складається з доходів, що підлягають кінцевому оподатковуванню при їхньому нарахуванні (виплаті); доходів, що підлягають оподатковуванню в складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, оподатковуваних податками за іншими правилами, визначеним Законом.

Платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного з джерел на території України від одного роботодавця у виді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в таких розмірах:

1. у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку за місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податків;

2. у розмірі 150 % суми пільги - для платника податків, що:

   • є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном) - у розрахунку на кожну дитину у віці до 18 років;

   • містить дитини - інваліда I або II групи - у розрахунку на кожну дитину у віці до 18 років;

   • має троє чи більше дітей у віці до 18 років - у розрахунку на кожну дитину;

   • є вдівцем або вдовою;

   • є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їхньою участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

   • є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем термінової служби;

   • є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

   • є особою, якій присуджена довічна стипендія як громадянинові, що випробував переслідування за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

   • у розмірі 200 відсотків суми пільги для;

   • особи, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави або Трудової Слави;

   • учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, що у той час працювало в тилу і має відповідні державні відмінності;

   • колишнім в'язнем концтаборів, гетто й інших місць примусового змісту під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою або реабілітованим;

   • особою, що було насильно вивезене з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що знаходяться в стані війни с колишньої СРСР або окупованих фашистською Німеччиною і її союзниками;

   • особою, що знаходилося на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податків як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 і округленого до найближчих 10 гривень.

На перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги: у 2004 році - у розмірі 30 відсотків, у 2005 році - у розмірі 50 відсотків, у 2006 році - у розмірі 80 відсотків, у 2007 році - у розмірі 100 відсотків суми податкової соціальної пільги.

Ставка податку складає 15 відсотків від об'єкта оподатковування.

Крім того, ставка податку буде складати 5 відсотків від об'єкта оподатковування, нарахованого податковим агентом як: відсоток на депозит (внесок) у банк або небанківську фінансову установу відповідно до закону (крім страхувальників); процентний або дисконтний доход по ощадним (депозитним) сертифікатах; в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

Ставка податку складає подвійний розмір ставки від об'єкта оподатковування, нарахованого як виграш або приз (крім у державну лотерею в грошовому вираження), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб за винятком доходів, визначених законом.

VII