- •1.Предмет теорії держави і права.
- •2.Методологія теорії держави і права. Методи досліджень державно-правових явищ.
- •3.Функції теорії держави і права.
- •4.Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права в ній.
- •5.Поняття суспільства, його елементи та структура.
- •6.Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •7.Походження держави. Причини виникнення держави. Особливості її виникнення у різних народів.
- •8.Історичні типи держави.
- •9.Поняття політичної системи суспільства, основні функції та елементи.
- •10.Політична та державна влада. Місце та роль держави в політичній системі суспільства.
- •11.Поняття правової держави. Ознаки правової держави.
- •12.Поняття та ознаки держави.
- •13.Сутність та соціальне призначення держави.
- •14.Поняття функцій держави. Класифікація функцій держави.
- •15.Внутрішні функції держави: поняття та зміст.
- •16.Зовнішні функції держави: поняття та зміст.
- •17.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •18.Поняття форми держави та її структура
- •20.Поняття та види форми державного устрою.
- •21.Поняття та види державно-правового режиму.
- •22.Механізм держави: поняття, структура, призначення.
- •23.Поняття органу держави. Класифікація органів держави.
- •24.Поняття державного апарату та його структура.
- •25.Основні теорії виникнення держави. Причини їх багатоманітності.
- •26.Теорія національної держави. Питання держав в концепції солідаризму.
- •27.Теорія держави загального благоденства. Шляхи розвитку сучасної держави в теорії конвергенції.
- •28.Роль держави в концепції плюралістичної демократії. Теорія елітарної демократії.
- •29.Теорія соціальної держави. Теорія етатизму.
- •30.Анархізм і держава. Теорія правової держави.
- •31.Поняття права, його сутність, цінність.
- •32.Право як нормативний регулятор суспільних відносин. Ознаки права.
- •33.Походження права. Історичні типи права.
- •34.Принципи права: поняття, види.
- •36.Основні теорії походження права.
- •37.Поняття, види основні ознаки соціальних норм.
- •38.Поняття, ознаки та класифікація норм права
- •39.Норма права та її структура.
- •40.Види диспозицій. Гіпотез і санкцій.
- •41.Поняття статті нормативно-правового акту, її зміст. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
- •42.Правотворчість: поняття, види.
- •43.Принципи та стадії правотворчості.
- •44.Поняття форми (джерела) права, їх класифікація.
- •45.Нормативно-правовий акт: загальна характеристика. Види нормативно-правових актів.
- •46.Закон та його види.
- •47. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •48.Поняття правової системи, її структура та характеристика основних елементів.
- •49.Поняття системи права та характеристика основні елементи системи права.
- •50.Критерії класифікації галузей права та їх характеристика.
- •51.Поняття і зміст системи законодавства. Система законодавства України.
- •52.Поняття та види систематизації нормативно-правових актів
- •53.Поняття реалізації права. Основні форми безпосередньої реалізації права.
- •54.Застосування норм права як особлива форма його реалізації.
- •55.Стадії застосування норм права. Вимоги правильного застосування правових норм.
- •56.Поняття та види актів застосування правових норм.
- •57.Прогалини в законодавстві та шляхи їх усунення.
- •58.Поняття, суть та необхідність тлумачення юридичних норм.
- •59.Види та способи тлумачення правових норм.
- •60.Офіційне та неофіційне тлумачення.
- •61.Поняття та основні ознаки правовідносин. Види правовідносин.
- •62.Зміст правовідносин.
- •63.Поняття та види суб’єктів права.
- •64.Поняття та види об’єктів права.
- •65.Юридичні факти та їх класифікація.
- •66.Поняття та ознаки правової поведінки.
- •67.Правова поведінка: склад і види.
- •68.Поняття, ознаки та види правомірної поведінки.
- •69.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •70.Склад правопорушень.
- •71.Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •72.Принципи та види юридичної відповідальності.
- •73.Поняття, риси та принципи законності.
- •75.Правопорядок: поняття, зміст.
- •76.Співвідношення суспільного порядку і правопорядку, суспільного порядку і державної дисципліни.
- •77.Поняття та структура правосвідомості. Професійна правосвідомість.
- •78. Правова культура її сутність та основні ознаки.
- •79.Загальна характеристика правового регулювання.
- •80.Засоби, стадії та типи правового регулювання суспільних відносин.
- •81.Механізм правового регулювання та його елементи.
- •82.Поняття юридичного процесу, природа і система процесуального права.
- •83.Матеріальне і процесуальне право. Об’єктивне і суб’єктивне право.
- •84.Публічне та приватне право. Регулятивне і охоронне право.
- •85.Романо-германська правова система та її особливості.
- •86.Структура і джерела англосаксонського права.
- •87.Мусульманське право. Сім’я традиційного і звичаєвого права
- •88.Теорія природного права, школи її виникнення.
- •89.Концепція юридичного позитивізму. Нормативіська концепція.
- •90.Соціологічна концепція.
39.Норма права та її структура.
Норми права – обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому
порядку приймається, змінюються, відмінюється та забезпечується відповідними держ. органами в межах їх компетенції.
Структури норми права. Кожна норма права складається з диспозиції, гіпотези та санкції.
Диспозиція – це частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається те чи інше правило поведінки (що повинен робити, що не повинен робити адресат норми).
Гіпотеза – це частина норми, в якій визначаються умови, за яких наступає чинність права, що встановлені в диспозиції ( Коли? Де? В якому разі?).
Санкція – це частина правової норми, що містить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правил, зафіксованого в дисципліні або умов, визначених у гіпотезі. (Що буде? Що станеться? Які наслідки?).
40.Види диспозицій. Гіпотез і санкцій.
Диспозиція – це частина правової норми, в якій у вигляді владного припису визначається те чи інше правило поведінки (що повинен робити, що не повинен робити адресат норми). Диспозиція буває: визначена(закріплює однозначне правило поведінки), не повністю визначена (вказує на загальні ознаки поведінки, суб’єкти оточують свої права та обов’язки самостійно), відносно визначені (надає можливість для уточнення прав та обов’язків суб’єктів залежно від конкретних обставин).
Гіпотеза – це частина норми, в якій визначаються умови, за яких наступає чинність права, що встановлені в диспозиції ( Коли? Де? В якому разі?).
Гіпотеза буває: визначена (вичерпно визначає ті умови, за наявності яких набуває чинності правило поведінки, що міститься у диспозиції правової норми), не повністю визначена (містить формулювання у загальній формі), відносно визначена (обмежує умови застосування норми певним колом формальних вимог). Також гіпотеза поділяється на:
- абстрактна гіпотеза – це гіпотеза, в якій умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, що дає змогу охопити та врегулювати значну кількість однорідних випадків.
- казуальна гіпотеза – визначає умови дії норми, використовуючи більш вузькі, спеціальні родові ознаки.
Санкція – це частина правової норми, що містить вказівки стосовно юридичних наслідків порушення правил, зафіксованого в дисципліні або умов, визначених у гіпотезі. (Що буде? Що станеться? Які наслідки?).
Види санкцій: - визначена (вказує на конкретний засіб впливу на правопорушника ), - відносно визначена (вказує на кілька можливих засобів впливу на правопорушника).
41.Поняття статті нормативно-правового акту, її зміст. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.
Пункти, статті — містять вихідні одиниці нормативно-правового акта — нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.
Статті можуть підрозділятися на частині, а пункти на абзаци і підпункти.
І статті, і частини, з яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статті — «ст.», а частини (абзаци) статей — «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, називаються пунктами; За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи): -- повна (пряма), -- відсильна, -- бланкетна.
Повна. У статті містяться всі необхідні елементи норми права без відсилань до інших статей.
Відсильна. У статті містяться не всі елементи норми права, але є відсилання до інших статей цього акта, де маються відсутні відомості.
Бланкетна. У статті міститься відсилання не до якогось конкретного нормативного розпорядження даного закону, а до іншого нормативному акту.