2. Сучасні культурно-історичні регіони України.
Слобожанщина - (південь Сумської області, Харківська, Луганська, північ Донецької області).
Середня Наддніпрянщина – південь Київської області, Черкаська, Полтавська, північно-східна частина Дніпропетровської області, північно-східна частина Кіровоградської області.
Поділля – Хмельницька область, Вінницька область, північна частина Одеської області.
Полісся – північна частина Сумської, Чернігівська область, північ Київської області, Житомирська область.
Волинь – Рівненська і Волинська область.
Галичина – Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська області.
Прикарпаття, Покуття
Буковина – Чернівецька область.
Закарпаття – Закарпатська область.
Південь – південна частина Донецької області, Запорізька область, Херсонська область, Миколаївська область, південь Кіровоградської області, південь Одеської області, А.Р.К.
Українські горяни: гуцули, лемки, бойки.
Українське Полісся: поліщуки, пінчуки, литвини.
3. Антропологічні типи українців
Антропологія - наука про походження, розвиток, закономірності будови тіла й фізіологічної організації людей, людських рас та поширення їх
Наукові дослідження в цій галузі почалися у 19 ст. Це були праці Коперніцького та Павла Чубинського. Ваговий внесок в українську антропологію зробив вчений Федір Вовк.
У 30-х роках наукові антропологічні центри на Україні були ліквідовані, а вчені-антропологи репресовані. Лише в кінці 50-х років XX ст., завдяки наполегливості Максима Рильського і багатьох інших вчених при Інституті Мистецтва, фольклору та етнографії була створена група антропологів. У 1956 - 63 рр. нею була організована антропологічна експедиція під керівництвом Василя Дяченка. У 1965 р. вийшла монографія Василя Дяченка "Антропологічний склад українського народу".
Сучасні антропологічні типи українців мають 7 типів:
1) Дунайський тип - переважає в рівнинній Галичині, Західному Поділлі (крім північних районів та Тернопільщини). Довге, відносно вузьке обличчя з довгим, прямим тонким носом. Цей тип складає 10% населення України.
2) Поліський тип - поширений у Житомирській і Рівненській областях. Дуже низьке і широке обличчя (головний покажчик - 85,5), максимально розвинуте надбрів'я, масивне чоло. Такий тип не зафіксований ніде в Європі, крім України. Зріст поліщуків середній, очі дещо темніші, ніж в інших регіонах, а колір волосся світліший. Цей тип складає 10% населення України.
3) Верхньодніпровський тип зафіксований тільки у Чернігівській області. Ці люди мають дуже світлі очі (60%), найнижчий в Україні головний покажчик - 80. Цей тип складає 0,5%.
4) Центральноукраїнський тип становлять українці Київщини, які є генетичними спадкоємцями аборигенного населення; зберігають виразні європеоїдні риси. Високий зріст, середній покажчик голови, середньою висотою перенісся. Цей тип складає 60% українців.
5) Нижньодніпровсько-прутськиий тип характеризується довгоголовістю, незначним виступанням нижньої частини обличчя, незвичайним поєднанням різкопрофільованого обличчя з низьким носом. Це люди високого зросту, темнопігментовані, з низьким покажчиком голови. Є 2 варіанти цього типу:
нижньодніпровський (походить з півдня Київської Русі),
припрутськцй (українське населення Молдови)
6) Динарський тип поширений у східній частині Карпат, Буковині і частково Гуцульщині (крім західних гуцулів, що належать до карпатського типу). Характеризується однаковою кількістю світло і темнооких, 70% темноволосих, світловолосих - 2%. Цей тип складає 4 -5% всіх українців.
7) Карпатський тип дуже схожий до динарського, але резус від'ємність крові вказує на їх генетичний зв'язок з народами Балканського півострова, Кавказу, Північної Індії.
Порівняння антропологічних рис деяких народів.
Головний покажчик в українців-80-8 3,5; болгар-78, росіян-7 5,9.
Українці мають два типи зубів: південний грацильний та середньоєвропейський. Для українців характерний 4-х горбковий нижній кутній зуб. Відсутні лопатоподібні різці. У росіян - середньоєвропейський і північно-фінський тип зубів, 6-ти горбковий нижній кутній зуб. 6% носіїв лопатоподібних різців, що є спадком монголоїдної раси.
3. Українці високі - 1709 мм, мають довгі ноги - 54,6 см, росіяни - низького зросту -1615 мм, короткі ноги - 50, 9см.
4. Азійські народи мають у крові групу "В", індоєвропейські - "А". 90% українців мають групу крові "А", "АВ" "О", дуже мало "В". 80% росіян і монголів мають групу крові "В".
Причини розбіжностей слід шукати у глибині віків, звернувши увагу на такі факти:
1) Наукою встановлено, що всяка крапля іншоетнічної крові через кілька десятків поколінь розходиться по жилах всього народу. Кожна сучасна людина лише на часовій глибині 20 поколінь (близько 500 років) теоритично має 1.048.576 предків.
2) Українці дуже неохоче вступали в шлюб з представниками інших етносів. Щоб поєднати свою долю з чужинцем, український дівчині потрібно було побачити спільність його норм моралі з українськими звичаями, правопорядками.
Так для українців сильною перешкодою злиттю з кочівниками (татарами, монголами, печенігами) була абсолютна нехіть і ненависть до руйнівників, грабіжників, гвалтівників і про це є чимало свідчень у літописах.