1.6. Об’єкт і предмет психології.

Психологія є філософською наукою, яка формує узагальнене знання про ПСИХІЧНУ РЕАЛЬНІСТЬ, яка і є ОБ’ЄКТОМ психології. Психічна реальність має ту специфіку, що одночасно є і об’єктивною і суб’єктивною. Об’єктивність психічної реальності у тому, що вона існує як природне явище незалежно від волі тих чи інших суб’єктів. Суб’єктивність психічної реальності полягає в тому, що для її існування потрібен суб’єкт як її носій, при цьому зміст і особливості самої психічної реальності залежать від особливостей її носія, тобто суб’єкта психіки. Щодо ПРЕДМЕТУ психологічної науки, він мінявся на протязі її історії. Предметом психології були: душа, свідомість, несвідоме, поведінка, діяльність, спілкування та інші психічні явища. ПРЕДМЕТОМ сучасної психології є ПСИХІКА або точніше, – психологія вивчає механізми закономірності і факти психіки як СУБ’ЄКТИВНОГО ОБРАЗУ об’єктивного світу, на основі якого здійснюється регуляція поведінки живої істоти в тому числі і людини. Про те, які з живих істот вважаються наділеними психікою, мова трохи пізніше.

1.7. Природа психіки.

Як уже було сказано, природа психіки є умовно рефлекторною. Практичний зміст цього твердження полягає у тому, що для саморозвитку, самовиховання, набуття нових форм поведінки потрібні тренування, повтори, вправи, щоб сформувався новий умовний часовий зв’язок, щоб закріпилась бажана реакція.

Сучасні наукові уявлення про природу психіки відсилають нас до наукових відкриттів у фізиці і психофізиці. Вони стосуються фізики вакууму і торсійних полів, як носіїв інформації. Завдяки цим напрацюванням виникає підстава твердити, що психіка і свідомість мають польову природу і є інформаційно-енергетичними субстанціями і можуть бути описані через властивості торсійних полів, що утворюються обертальним моментом системи спінів електронів і теоретичними викладами фізики вакууму.

Навколо цих відкриттів іще точиться наукова дискусія, тому більш детальне пояснення наведених вище тверджень є недоцільним.

1.8. Визначення психіки.

Існує не одне визначення психіки. Наведемо декілька.

Найбільш загальне – психіка – це суб’єктивний образ об’єктивного світу, на основі якого відбувається регуляція поведінки. Це сукупність суб’єктивних переживань і елементів внутрішнього досвіду суб’єкта.

Психіка – це закодована засобами мозку, картина світу.

Психіка – це властивість високоорганізованої матерії відображати своїми станами оточуючий об’єктивний світ у його зв’язках і відношеннях.

Психіка – це сутність, в якій розмаїтість зовнішнього світу зводиться до своєї єдності, це віртуальне стиснення природи, це відображення об’єктивного світу у його зв’язках і відношеннях.

Психіка – це системне утворення. Як система психіка наділена наступними властивостями:

1. адаптивність – здатність змінюватись, пристосовуватись до умов;

2. компенсаторність – здатність забезпечувати необхідний стан, результат діяльності різними засобами;

3. оптимальність – створення таких режимів діяльності, при яких досягається результат з найменшими витратами;

4. результативність або ефективність – здатність відповідати вимогам, умовам, досягати мети.

Крім цих властивостей, психіка наділена здатністю до саморозвитку, самопрограмування і самоорганізації.