![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні відомості про матриці.
- •2. Лінійні операції над матрицями.
- •3. Добуток матриць.
- •4. Визначники та їх обчислення.
- •5. Основні властивості визначників.
- •1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Основні відомості.
- •2. Формули Крамера.
- •1. Обернена матриця
- •2. Матричний метод розв'язування системи рівнянь.
- •1. Ранг матриці.
- •2. Теорема Кронекера-Капеллі.
- •1. Метод Жордана-Гаусса.
- •2. Знаходження оберненої матриці методом Гаусса.
- •3. Однорідні системи рівнянь.
- •1. Основні відомості про вектори.
- •2. Лінійні операції над векторами.
- •3. Кут між векторами. Проекція вектора на вісь. Координати вектора.
- •4. Скалярний добуток.
- •3. Розкладання вектора за базисом.
- •1. Рівняння прямої.
- •2. Взаємне розміщення двох прямих.
- •1. Границя послідовності.
- •3. Властивості границь.
- •4. Нескінченно малі й нескінченно великі.
- •1. Перша чудова границя.
- •2. Друга чудова границя.
- •3. Обчислення границь.
- •1. Неперервність ф.
- •2. Т. Розриву.
- •3. Асимптоти.
- •2. Основні правила диференціювання.
- •3. Таблиця похідних.
- •4. Похідні вищих порядків.
- •1. Похідна неявної ф.
- •3. Якщо не змінює свого знака в околі т. , то задана ф. Не має локального екстремуму в т. .
- •3) То потрібне додаткове дослідження.
- •4. Найбільше і найменше значення ф. На відрізку.
- •1. Опуклість і вгнутість графіка ф.
- •2. Т. Перегину. Необхідні і достатні умови т. Перегину.
- •1. Основні поняття.
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла.
- •3. Таблиця інтегралів.
- •4. Безпосереднє інтегрування.
- •2. Інтегрування частинами.
- •1. Поняття функції 2-ох, 3-ох, багатьох змінних. Область визначення і множина значень.
- •2. Поняття графіка функцій двох змінних.
- •3. Поняття частиного приросту функції, повного приросту функції.
- •4. Поняття частиних похідних 1-го, 2-го порядку і техніка їх знаходження.
- •1. Поняття екстремуму функції 2-ох змінних.
- •2. Найбільше і найменше значення функції в замкненій області.
- •3. Умовний екстремум.
- •1. Оз похідної за напрямом та її знаходження.
- •2. Поняття градієнта функції та його знаходження.
- •3. Зв'язок між похідною за напрямом і градієнтом функції.
- •1. Основні поняття теорії здр.
- •3. Лінійні однорідні рівняння з постійними коефіцієнтами.
- •1. Якщо корені характ. Рів. (7) дійсні і різні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •2. Якщо корені характ. Рів. (7) дійсні і рівні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •3. Якщо корені характ. Рів. (7) комплексні ( ), то загальний розв'язок рів. (6) має вигляд
- •1. Основні поняття теорії рядів.
- •2. Властивості числових рядів.
- •3. Необхідна ознака збіжності числового ряду.
- •4. Достатні ознаки збіжності числових рядів.
- •5. Степеневі ряди.
- •6. Область збіжності степеневого ряду.
- •7. Розклад деяких функцій в ряд Тейлора.
- •8. Наближені обчислення з допомогою рядів.
4. Скалярний добуток.
ОЗ 12 Скалярним добутком векторів і називається число, що дорівнює добутку довжин цих векторів на косинус кута між ними:
Властивості скалярного добутку.
1.
(комутативний закон).
2.
(асоціативний закон).
3.
(дистрибутивний закон).
4.
5.
Якщо
то
6.
7.
тоді й тільки тоді, коли
або
(умова перпендикулярності векторів).
Тема: Векторні простори.
План.
1. Поняття -вимірного вектора. Векторні простори.
2. Розмірність, базис векторного простору.
3. Розкладання вектора за базисом.
1. Поняття -вимірного вектора. Векторні простори.
ОЗ
13
-вимірним
вектором наз. упорядковану сукупність
чисел
і позначають вектор рядком
.
Числа
наз. координатами вектора.
Два
-вимірни
вектори
і
наз. рівними, якщо їхні відповідні
координати рівні
ОЗ 14 Сумою двох -вимірних векторів називають вектор, координати якого дорівнюють сумі відповідних координат векторів доданків, тобто
ОЗ
15 Добутком
дійсного числа
на вектор
наз. вектор
,
компоненти якого дорівнюють добуткам
числа
на відповідні компоненти вектора
:
ОЗ
16 Множину
-вимірних
векторів із дійсними координатами, в
якій визначено операції додавання
векторів та множення числа на вектор,
що мають властивості 1--8, наз. векторним
простором. позначатимемо його
.
Векторні
простори
можна розглядати як множину векторів
на прямій
(множину дійсних чисел);
– множина векторів на площині;
– множина векторів у тривимірному
просторі.
2. Розмірність і базис векторного простору.
Нехай
задано
векторів векторного простору
.
ОЗ
17 Вектор
наз. лінійною комбінацією векторів
,
якщо для деяких дійсних чисел
справджується рівність
Лінійну комбінацію, всі коефіцієнти якої дорівнюють нулю, наз. тривіальною. В противному разі лінійну комбінацію наз. нетривіальною.
ОЗ 18 Систему векторів векторного простору наз. лінійно залежною, якщо існують такі числа , не всі одночасно рівні нулю, що виконується рівність
У противному разі вектори наз. лінійно незалежними.
Теорема 2 Система векторів лінійно залежна тоді й лише тоді, коли хоча б один із них є лінійною комбінацією інших.
ОЗ 19 Базисом векторного простору наз. довільну систему лінійно незалежних векторів.
Два неколінеарні вектори площини утворюють базис у множині векторів цієї площини.
Векторний
простір
називають
-вимірним,
якщо в ньому існує сисетма
лінійно незалежних векторів, а будь-які
з
векторів є лінійно залежними. Число
наз. розмірністю простору
.
Інакше кажучи, розмірність простору --
це максимальне число лінійно незалежних
векторів, що містяться в ньому.
3. Розкладання вектора за базисом.
Теорема 3 (про розклад вектора за базисом) Будь-який вектор векторного простору можна подати, й причому єдиним способом, у вигляді лінійної комбінації векторів базису.
Нехай
задано довільний базис
простору
.
Виберемо довільний вектор
.
Тоді
Останню рівність наз. розкладом вектора в базисі , а числа – координатами вектора в цьому базисі.
Тема: Рівняння прямої. Взаємне розміщення двох прямих.
План.
1. Рівняння прямої.
2. Взаємне розміщення двох прямих.