5. Технічні засоби введення даних у гіс
Технічні засоби геоінформатики умовно розділяють на три групи, кожна з яких містить як і універсальні, так і специфічні тільки для неї прилади та обладнання. Для кодування даних і перш за все аналого - цифрового перетворення картографічних матеріалів використовують засоби цифрування; для обробки та перетворення даних - обчислювальну техніку, а при візуалізації даних, що полягає, головним чином, у побудові графічних зображень, застосовують автоматизовані пристрої графопобудови. Таким чином, на етапі кодування даних для заведення їх у середовище ГІС використовують цифрувачі; на етапі переробки даних - ЕОМ, на етапі візуалізації даних, зокрема при побудові карт - графопобудовники, дисплеї, відеоекрани тощо. Зрозуміло, що така схема технічного забезпечення дуже наближена, оскільки функціонування тих чи інших пристроїв не обмежується тільки переробкою даних. Засобами кодування просторових даних для введення їх в ЕОМ, починаючи з ранніх стадій розвитку геоінформатики, були цифрувачі двох типів: 1) напівавтоматичні цифрувачі (дигитайзери) з ручним обведенням та автоматичною регістрацією координат на носій даних (оптичний диск, дискети тощо) і 2) автоматичні, що фіксують елементи рисунка построково при переміщенні сканерного променя вздовж строки (сканери, скануючі пристрої).
В англомовній літературі прилади 1-го типу мають назву digitizer, а 2-го -scanner. Технології заведення даних, що базується на застосуванні цих даних, є альтернативними та конкурентними. Володіючи певними специфічними перевагами і недоліками, їх застосування в кожному конкретному випадку повинно базуватися на аналізі комплексу чинників, що дозволяє оцінити можливу ефективність, трудозатрати, вартість і точність оцифрування даних. Менш поширені пристрої, що базуються на інших принципах регістрації (наприклад, прилади автоматичного простежування ліній). Одним із перших цифрувачів був напівавтоматичний важільний Geotracer 326. Цифрувач може бути з'єднаний з будь-яким пристроєм - ЕОМ, периферією ПК (наприклад, у вигляді графічного терміналу). Більш складні системи планшетних цифрувачів із під'єднаними до них обчислювальними пристроями, що використовуються для кодування даних. Такі системи випускає ряд фірм, зокрема: BENSON, ARISTO, FERRANTI, GALILEO та ін. Модульна система цифрування ARISTOGRID CD складається з окремих елементів і має ступінчасту структуру. Шляхом розширення кожна модифікація може легко видозмінюватись у наступний ступінь. Можна скласти систему, найбільш зручну для кожного випадку застосування - від простого пристрою кодування до великої багато блокової системи з інтерактивними робочими місцями (до 20 місць). Базовий пристрій ARISTOGRID 100 може виконати цифрування оригіналів робочою площею до 1000 х 1500 мм. У базу даних заводяться дані у вигляді параметрів точок, ліній, символів, аркушів тексту. ARISTOGRID CD дозволяє зберігати картотеки даних про об'єкти, різні шари даних, аркуші картотеки і тексти. При введенні даних у БД із цифрувача для заведення деяких додаткових характеристик використовують додаткове поле кодування (tablet в англійській термінології), яке має робочу площу до 500 х 500 мм і роздільну здатність ± 0,1 мм.
Прикладом другого типу конструкції введення - сканерного, який здійснює порядкове зчитування, є сканер COMANDER 1722. Стандартний розмір листа, з якого здійснюється зчитування, складає 560 x 430мм. Сканування здійснюється за допомогою світлового променя зі швидкістю 240 тис. точок/с, точність визначення ±5 мікрон/см; стандартна роздільна здатність 50 мікрон. Середнє за насиченістю зображення стандартного формату цифрується за 7 хв (швидкість 7,2 см2/с). Переваги сканерів у тому, що швидкість і точність зчитування у них порівняно з напівавтоматичним цифрувачем набагато вища. Крім того, порядкове зчитування спрощує засилання даних зі сканерної системи в бази даних.
Однак тут можуть виникати серйозні перешкоди при необхідності внесення паралельно деяких додаткових даних у відповідні гнізда БД. Технічні засоби дуже різноманітні і дуже швидко вдосконалюються, тому тут подана лише загальна характеристика класів приладів, що використовуються в геоінформатиці.