Тема 8. Моніторинг вод

Моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Моніторинг поверхневих вод є системою, яка має за мету отримання, нагромадження і обробку даних про кількість ресурсів поверхневих вод в межах басейнів рік, якість поверхневих вод та причини їх забруднення.

Головною метою моніторингу поверхневих вод є збір інформації і координація діяльності, здійснюваної в окремих господарських адміністративних одиницях (район, населений пункт, підприємство) в галузі створення екологічної інфраструктури, яка б забезпечувала раціональне (невиснажливе) використання води і охорону поверхневих вод від забруднення в межах цілого басейну ріки.

Програма моніторингу поверхневих вод передбачає одержання наступної інформації:

1 Характеристика басейна ріки:

• географічна характеристика басейнів основних рік (геологічна будова, ландшафти, гідрологічні властивості грунтів, рослинність, кліматичні умови з детальним описом кількості та інтенсивності опадів, гідрологічний режим рік);

• соціально-екологічна характеристика (структура і розміщення угідь, використання земель у басейні ріки, характеристика і розміщення промислових та інших господарських об’єктів, щільність населення);

• розміщення і типи гідротехнічних споруд, обсяги меліоративних робіт;

• хімічні і біологічні показники якості поверхневих вод на основі існуючих результатів аналізів (досліджень).

2 Інформація про джерела забруднення:

• об’єм промислових і комунальних зворотних вод та кількість скинутих з ними у водні об’єкти забруднюючих речовин;

• розміщення зосереджених (точкових) місць скидів у річки;

• забруднення від розсіяних джерел забруднення (поверхневий стік з полів, урбанізованих територій);

• проведення аналізів вод на мережі постійних пунктів спостереження (гідрологічних створах), розміщених у місцях скиду зворотних вод у водні об’єкти (до і після скиду);

• оцінка впливу забруднюючих речовин у поверхневих водах на стан водних організмів та придатність поверхневих вод для різного цільового використання (рибогосподарських, господарсько-питних, соціально-побутових);

• визначення стратегій охорони поверхневих вод від вичерпання і забруднення, невиснажливого використання водних ресурсів.

До об’єктів моніторингу вод належать:

• поверхневі води:

• водотоки (річки, струмки);

• природні водойми (озера);

• штучні водойми (водосховища, ставки);

• канали та інші водні об’єкти;

• підземні води та джерела;

• джерела забруднення вод;

• надходження шкідливих речовин з донних відкладів (вторинне забруднення).

Результати моніторингу вод:

• первинна інформація (дані спостережень), яку одержують суб’єкти моніторингу вод;

• узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу або певної території;

• індекси і комплексні показники, одержані внаслідок узагальнення за параметрами;

• оцінки стану вод;

• прогнози стану вод і його змін;

• рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень.

Для здійснення моніторингу вод суб’єктами моніторингу розробляються програми моніторингу вод, в яких визначаються мережі пунктів спостереження, показники і режими спостережень для водних об’єктів та джерел забруднення вод, регламенти передавання, оброблення та використання інформації.

Моніторинг вод поділяється на:

• фоновий моніторинг, що здійснюється на водних об’єктах у місцях мінімального антропогенного навантаження (як правило на заповідних територіях);

• загальний моніторинг, що складається з моніторингу на державній мережі пунктів спостережень, моніторингу антропогенного впливу на водні об’єкти, моніторингу водних об’єктів у місцях їх використання;

• кризовий моніторинг, що здійснюється у зонах підвищеного ризику та у зонах впливу аварій і надзвичайних ситуацій.

Фоновий моніторинг здійснюється на заповідних територіях шляхом систематичних спостережень на водних об’єктах, які не зазнають прямого антропогенного впливу, з метою одержання інформації для оцінок і прогнозування змін стану водних об’єктів внаслідок промислової та господарської діяльності.

Загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану водних об’єктів, вироблення та прийняття рішень з ефективного використання, охорони та відтворення, водних ресурсів.

З метою визначення придатності води до використання Держводгосп України здійснює моніторинг якісного стану води водних об’єктів у районах основних водозаборів комплексного призначення, водогосподарських систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання за радіологічними і хімічними показниками.

Моніторинг дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних і радіологічних показників водних об’єктів, які використовуються для питних і культурно-побутових потреб, здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ.

Моніторинг озер і водосховищ включає моніторинг антропогенного впливу на них і спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним режимом прибережних територій. Моніторинг озер і водосховищ здійснюють Держводгосп і Мінприроди України.

Кризовий моніторинг водних об’єктів здійснюється шляхом систематичних спостережень за кількісними та якісними параметрами водних об’єктів у зонах підвищеного ризику як на державній мережі пунктів спостережень, так і на тимчасовій мережі, що встановлюється під час виникнення несанкціонованих чи аварійних забруднень і стихійного лиха з метою оповіщення та розроблення оперативних заходів щодо ліквідації їх наслідків та захисту населення, екосистем і власності.

Прогнозування стану водних об’єктів та його змін Здійснюється шляхом моделювання кількісних і якісних показників води з метою розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів для запобігання можливим негативним змінам та поліпшення існуючого стану цих об’єктів.

Прогнозування змін стану водних об’єктів здійснюють:

• Мінприроди України:

• прогнозування змін якісного стану води річок при існуючих та очікуваних скиданнях зворотних вод, виявлення на цій основі найнебезпечніших джерел забруднення вод і підготовка рекомендацій щодо їх усунення;

• прогнозування змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого господарсько-питного водопостачання у районах водозаборів;

• прогнозування тенденцій змін стану внутрішніх морських вод, а також вод територіального моря і виключної (морської) економічної зони України;

• прогнозування рівнів (витрат) води у річках та очікуваного притоку води до водосховищ, а також прогнозування очікуваних рівнів (витрат) води у річках під час проходження повеней і паводків та видачу відповідних попереджень, характеристик льодового режиму на річках та водосховищах;

• Держводгосп і Мінприроди України:

• прогнозування змін якісного і кількісного стану вод та геоморфології озер і водосховищ, виявлення на цій основі головних причин (джерел) погіршення стану цих об’єктів та розроблення рекомендацій щодо їх усунення;

• прогнозування змін рівнів та якості підземних вод, виявлення основних причин негативних змін і розроблення рекомендацій щодо їх усунення.

Спостереження за станом водного об’єкта здійснюються відповідно до загального переліку показників, до якого входять:

• показники, що характеризують кількість водних ресурсів та її зміни;

• показники якості вод і нормативів екологічної безпеки водокористування, зокрема санітарні норми, рибогосподарські нормативи;

• екологічний норматив та категорії якості води водних об’єктів, що розробляються і затверджуються в установленому порядку.

Спостереження за джерелами негативного впливу на екологічний стан водних об’єктів здійснюються відповідно до загального переліку показників, до якого входять:

• показники використання водних ресурсів, включаючи забір води та скидання зворотної води до водних об’єктів;

• показники, що використовуються під час встановлення нормативів гранично допустимого скидання;

• показник рівня токсичності зворотних вод;

• показники стану грунтових вод у межах впливу полігонів захоронения твердих побутових відходів.

Під час здійснення державного моніторингу вод визначаються переліки пріоритетних показників стану водних об’єктів та показників негативного впливу. Просторова та часова організація державного моніторингу вод, зокрема мережі пунктів спостережень та поділ цих пунктів за категоріями, розроблення регламентів і технології передачі інформації визначаються суб’єктами державного моніторингу вод.