Тема 8 Свідомість План

1. Проблема виникнення свідомості.

2. Поняття відображення. Свідомість як вища форма відображення.

3. Свідомість як суб’єктивний образ об’єктивної дійсності та як функція головного мозку.

4. Структура свідомості. Моделювання свідомості.

Література

Філософія: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Осічнюка – К.: Атіка, 2003. – С. 29–67.

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. Учебник. – М.: Проспект, 2000. – С. 254–283.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики. 2002. – С. 337–378.

Філософія: Підручник / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. – К.: Либідь, 2002. – С. 144–162.

Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Академія, 2001 – С. 317–335.

Сморж Л.О. Філософія: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – С. 187–223.

Петрушенко В.Л. Філософія: Підручник. – Львів: Магноліяплюс. – 2006. – С. 277–300.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002 – С. 53–126.

Теория философии // Звездкина Э.Ф и др. – М.: Филол. о-во «СЛОВО»; изд-во Эксмо. 2004. – С. 209–278.

Ключові поняття: психіка, відображення, ідеальне, свідомість, гілозоїзм, інформація.

Приклад тестового завдання:

Свідомість властива:

1. усім живим істотам;

2. усій природі;

3. тільки особистості;

4. усім людям.

При розгляді першого питання доречно зупинитись на основних підходах до пояснення виникнення свідомості: ідеалістичному (свідомість як надматеріальна, незалежна від матерії), дуалістичному (свідомість і матерія як самостійні, вічні, незалежні субстанції), матеріалістичному (свідомість як властивість високоорганізованої матерії). У межах цих підходів слід висвітлити позиції різних філософських шкіл (психоаналіз, структуралізм, феноменологія, екзистенціалізм, марксизм). Аналіз другого питання можна розпочати з визначення відображення, яке передбачає існування у матерії властивості відтворення взаємодії. Відображення – це здатність матеріальних явищ, предметів у процесі взаємодії відтворювати у своїх структурах особливості інших явищ, предметів. Основними типами відображення є: 1) неорганічне (на рівні механічної взаємодії не закріплюється, із часом зникає; на фізичному рівні зміни закріплюються; на хімічному виникають істотні зміни – атоми речовини у процесах реакції змінюються і відрізняються від таких же атомів у вільному стані, найвищий рівень – колоїдні системи); 2) органічне (перехід від неживої до живої природи здійснюється на молекулярному рівні – у молекулах ДНК, РНК відтворюється уся основна інформація. Основними формами відображення є подразливість, виникнення нервової системи та спеціалізація клітин, відчуття, виникнення центральної нервової системи, психіка); 3) соціальне (виникає сигнальне відображення дійсності у вигляді ідеальних образів відчуття, сприймань. Ці образи й сигнали складають першу сигнальну систему, у людини виробляється речова, друга сигнальна система). Відображення становить процес, результатом якого є інформаційне відображення властивостей взаємодіючих об’єктів.

Для з’ясування третього питання студентам необхідно ознайомитись із поняттям ідеального (матеріальне, яке пересаджене в голову людини і перетворене в ній). Ідеальне – сутнісна характеристика свідомості, особлива властивість суб’єктивності, що проявляється у відносній незалежності від матеріального. У дослідженні зв’язку свідомості й мозку з’явився інформаційно-кібернетичний підхід, який відтворює інформаційні процеси, що відбуваються в голові людини через матеріальні, логічні, фізичні моделі та алгоритми. У процесі вивчення психолого-фізичного підходу слід зупинитись на 4-х біологічних особливостях людини (прямий скелет, рухомі руки, тривимірний кольоровий зір і мозок – 14 млн. клітин, кожна з яких має 8 тисяч контактів з іншими клітинами). Розгляд питання доречно завершити аналізом чинників становлення свідомості (праця, спілкування в колективі, членоподільна мова).

Студенти мають засвоїти, що в структурі свідомості виділяють рівневу структуру (свідоме, несвідоме, підсвідоме) та компоненту (знання як когнітивна сфера; цінності, інтереси – мотиваційна сфера; програми – нормативно-проектна сфера). Завершуючи розгляд четвертого питання, слід зупинитись на розгляді досягнень у галузі кібернетичного моделювання свідомості.