Семінарське заняття 4. Україна в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови План

1. Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни.

2. Напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Встановлення фашистського окупаційного режиму на території України.

3. Рух опору на окупованій території.

4. Визволення України. Внесок українського народу у розгром фашистської Німеччини та її сателітів.

5. Особливості повоєнної відбудови, адміністративно-територіальні зміни та суспільно-політичне життя.

Основні поняття: фашизм, план „Барбароса”, план “Ост”, превентивна війна, депортація, оборонні бої, окупація, територіальне розчленування України, радянський рух опору, ОУН-УПА,  тотальний геноцид, відбудова.                       

Література: [4, 7, 8, 10, 11, 13, 19,]

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючись до першого питання потрібно мати на увазі, що українські землі були роз’єднані і перебували у складі чотирьох держав. Тому варто визначити сутність українського питання у вузькому та широкому значенні й ту роль, яку воно відігравало в системі міжнародної геополітики; підтвердити фактами як європейські держави, зокрема, Німеччина та СРСР, розігрували “українську карту” у своїх загарбницьких планах; зупинитися на проголошенні Карпатської України та розкрити причини її загибелі. Слід наголосити на ролі “українського питання” в німецько-радянському зближенні, проаналізувати таємний протокол договору про ненапад між СРСР та Німеччиною щодо статусу західноукраїнських земель. Потрібно розуміти, що пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього – це акт свавільного поділу Європи на сфери “впливу”, шлях до розв’язування війни. Пакт водночас став точкою відліку для “збирання” українських земель в одній державі, хоча СРСР і розглядав його як засіб противаги планам Німеччини щодо створення “Великої України”. На конкретних прикладах слід висвітлити процес входження західноукраїнських земель до складу УРСР та СРСР, а також розкрити наслідки радянізації, що її проводив СРСР на цих територіях.

Відповідь на друге питання доцільно розпочати з характеристики місця України у фашистських планах “Ост” і “Барбароса”, висвітлити напад гітлерівської Німеччини на СРСР, зупинитися на причинах швидкого відступу та невдач Червоної Армії на першому етапі війні в боях на території України, розкрити героїчну оборону Києва, Одеси, Севастополя, Харкова та інших міст. Потрібно пам’ятати, що незважаючи на мужність, патріотизм, героїзм воїнів та всенародний опір окупантам, вся територія України була загарбана завойовниками в липні 1942р.

Логіка розгляду окупаційного режиму, що встановився на території України, вимагає пояснення причин розчленування українських земель на зони окупації між фашистською Німеччиною та країнами сателітами. Потрібно охарактеризувати “новий порядок”, який вводився гітлерівцями на окупованих територіях, навести приклади пограбування України, нещадної експлуатації її трудових і матеріальних ресурсів та експансивних зазіхань на її територію. В цьому контексті слід навести приклади фашистської політики тотального терору, геноциду та масового винищення мирного населення. Необхідно пам’ятати, що населення України під час окупації скоротилося на 13, 6 млн. чол. (за іншими даними на 14, 5 млн. чол.)

При висвітленні третього питання потрібно звернути увагу на різні форми протесту та збройної боротьби, що розгорнулися на території України. При характеристиці радянського партизанського руху слід розкрити етапи його становлення, показати роль Українського штабу партизанського руху, створеного у червні 1942 р., в активізації масової боротьби в тилу ворога, назвати визначних представників партизанського руху, навести приклади боротьби радянських партизан з фашистськими окупантами. Варто також відзначити внесок працівників тилу в перемогу над ворогом.

Другим важливим чинником руху опору стала збройна боротьба формувань ОУН-УПА (Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія), що розгорнулася в західноукраїнських землях в 1941-1944 рр. Варто зупинитися на характеристиці ОУН, розкрити сутність інтегрального націоналізму покладеного в основу її діяльності та проаналізувати причини розколу ОУН на течії: ОУН-М та ОУН-Б. Студент має розуміти, що діяльність ОУН була спрямована на відродження української державності. В своїй діяльності вона спиралась на збройні загони УПА. Слід пам’ятати, що потрапивши у вир радянсько-німецького протистояння, стратегічна мета формувань ОУН-УПА була спрямована на дотримання ролі “третьої сили”, що захищає інтереси українського народу. Така позиція зумовила боротьбу на три фронти: проти фашистських окупантів, радянської влади та польських формувань Армії Крайової.

При розгляді четвертого питання потрібно приділити увагу висвітленню найважливіших воєнних операцій з визволення України від німецько-фашистських загарбників, що стало можливим після перемоги Червоної Армії під Сталінградом та на Курській дузі. Потрібно зупинитися на визволенні Донбасу, Харкова, Києва, проведенні Корсунь-Шевченківської (“другий Сталінград”), Рівненсько-Луцької, Нікопольско-Криворізької, Одеської, Львівсько-Сандомирської та Карпато-Ужгородської воєнних операцій результатом чого стало повне звільнення України від фашистських окупантів (28 жовтня 1944 р.). Потрібно пам’ятати, що значний тягар в перемозі над фашизмом поніс саме український народ. Своєю героїчною боротьбою на фронтах війни, в тилу ворога та завдяки трудовому подвигу він наближав час перемоги над фашизмом.

Мужністю та героїзмом відзначився особовий склад підрозділів Київського та Дніпропетровського аеропортів. Відзнаку «За оборону Одеси» отримав особовий склад Одеського аеропорту. Це єдиний підрозділ Аерофлоту, який нагороджено бойовою медаллю.

Значний вклад в розгром фашистських загарбників внесли студенти та співробітники Київського та Харківського авіаційних інститутів та працівники авіапрому України. У відповіді потрібно висвітлити внесок українських авіаконструкторів у створення нових авіаційних технологій та нової техніки. Завершуючи відповідь на питання потрібно назвати ветеранів Київського авіаційного інституту, які біли відзначені нагородами в роки Другої світової війни.

Підготовка відповіді до п’ятого питання має розпочатись з аналізу збитків, які поніс український народ в ході війни та особливостях процесу відбудови народного господарства. В Україні залишились неушкодженими лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств. Об’єктивні труднощі ускладнились голодом 1946-1947 рр., функціонуванням командно-адміністративної системи, відмовою сталінського керівництва від економічної допомоги згідно з “планом Маршалла”, курсом на першочергову відбудову важкої промисловості (перевага віддавалась галузям воєнно-промислового комплексу). Економіка України відбудовувалась не як самостійний комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи, в якій економіка України швидко втрачала роль одноосібного лідера, поступаючись новим індустріальним центрам, що виникли за Уралом. Не слід забувати про залишковий принцип відбудови сільського господарства (не більше 7 % загального обсягу асигнувань), про посилення командного тиску на село: кампанія в справі ліквідації порушень колгоспного статуту (1946 р.), репресії (1948 р.), політика укрупнення колгоспів (1950 р.). Однак український народ виявив зразки трудового подвигу, який можна порівняти з подвигом ратним. Незважаючи на масовий трудовий героїзм народу, досягти довоєнного рівня народного господарства вдалося лише в п’ятій п’ятирічці (1951-1955 рр.), в той час, як в країнах Заходу ці показники були досягнуті на кінець 40-х – початок 50-х років. Відбудова народного господарства не поліпшила рівня життя та побуту населення. При аналізі процесів відбудови народного господарства доцільно зупинитися їх соціально-економічних наслідках.

Слід пам’ятати, що відбудова народного господарства проходила в умовах посилення тотального ідеологічного тиску на населення. Варто навести конкретні приклади боротьби сталінізму з українською інтелігенцію, “націоналізмом”, “космополітизмом”, генетиками та кібернетиками, внаслідок чого були відновлені репресії та поглибилася культурна ізоляція країни.

Внесок українського народу у розгром фашистських загарбників відіграло вирішальне значення виходу України на міжнародну арену. Вона стала співзасновницею ООН, входила на правах постійного члена до її найвищого органу – Ради безпеки ООН, стала членом багатьох міжнародних організацій. Однак Україна не мала повної самостійності у проведенні зовнішньополітичного курсу. Поясніть причини такого становища.

При розгляді питання доцільно розкрити міжнародні домовленості, за якими був остаточно визначений державний кордон України (останнім актом стало включення Кримської області до складу УРСР, 1954 р.) та висвітлити наслідки територіальних та демографічних змін. Слід пам’ятати, що розмежування кордонів супроводжувалося масовими насильницькими депортаціями мирного населення. В цьому контексті доцільно визначити етапи вимушеної міграції українського населення в межах УРСР і Польщі та наслідках операції “Вісла” (1947 р.).

У висновку слід підкреслити, що український народ вистояв у страшній війні, пройшов важкі випробування в повоєнний час, виявляючи зразки мужності, героїзму та любові до своєї землі.

 

Семінарське заняття 5.

Україна в повоєнний період та в умовах наростання кризи тоталітарного ладу (1945-1991 рр.)

План. 

1.      Характер суспільно-політичного життя в Україні   (1956-1964 рр.)

2.      Соціально-економічний розвиток України (1964-1985 рр.)

3.      Україна в період перебудовчих процесів в СРСР (1985-1991 рр.)

Основні поняття: десталінізація, “відлига”, шістдесятники, раднаргоспи, системна криза, дисидентський рух, перебудова.

Література: [4, 6, 11, 13, 19, 20, 21] 

Методичні рекомендації до семінарського заняття 

Визначаючи перше питання, варто звернути увагу на загальну суспільно-політичну ситуацію, яка склалася в Україні на середину 50-тих рр. Проаналізуйте чинники, які зумовили необхідність проведення реформ у суспільно-політичній сфері. Розкрийте суть та значення доповіді М.С.Хрущова „Про подолання культу особи та його наслідків” на ХХ з’їзді КПРС. Чому вважається, що ця подія започаткувала період „відлиги”? На підтримку яких політичних сил спирався перший секретар ЦК КПРС, взявши курс на демократизацію суспільства? Вкажіть, які практичні кроки здійснювалися у рамках нової політики. Акцентуйте увагу на активізації реабілітаційного процесу та його значення для суспільно-політичного життя в Україні. З’ясуйте, чому не вдалося втілити в життя всі позитиви, задекларовані партійним керівництвом. Які політичні сили були зацікавлені у гальмуванні реформ? Вкажіть, які чинники прискорили завершення політичної кар’єри М.Хрущова. Розкрийте неоднозначність тлумачення роль та значення постаті М.Хрущова у суспільно-політичному житті України.

Далі радимо охарактеризувати зміни, що відбулися в економіці СРСР та України у хрущовський період. Покажіть їх зв’язок із суспільно-політичними процесами. Зверніть увагу на обґрунтованість „економічних експериментів” М.Хрущова та їх суперечливий характер. Покажіть, наскільки ефективними виявилися зміни в економічній політиці у цей період. Вкажіть особливості реформування господарського управління промисловістю і сільським господарством в окреслений період. Підводячи підсумок, акцентуйте увагу на причинах та наслідках незавершеності економічних реформ періоду „відлиги”.

Висвітлюючи друге питання, потрібно з’ясувати, чому зміна в партійному керівництві спричинила згортання процесів лібералізації і початок періоду неосталінізму. Яким чином ці зміни вплинули на ситуацію в Україні? Проаналізуйте причини посилення політичних репресій, згортання процесу реабілітації, посилення русифікації та зміцнення центральної влади в Україні. Розкрийте причини та особливості зростання тоталітаризму в адміністративно-державному управлінні. Дайте оцінку діяльності вищих партійних керівників в Україні (П.Шелест, В.Щербицький). Покажіть місце дисидентського та правозахисного руху у житті України в умовах посилення політичного тиску. Зокрема, варто звернути увагу на передумови виникнення руху „шестидесятників”, його організаторів та найбільш активних учасників (Л.Танюк, А.Горська, І.Драч та ін.). Проаналізуйте основні форми діяльності нового покоління української інтелігенції, що виступала за оновлення тодішнього суспільства.

Охарактеризуйте історичну зумовленість виникнення дисидентського руху в Україні, вкажіть його основні центри та форми діяльності. Розгляньте основні напрямки дисидентського руху (самостійницький, національно-культурницький, правозахисний, релігійний), завдання та способи їх вирішення. Назвіть та проаналізуйте основні форми спротиву дисидентства тоталітарному ладу. Поясніть, яке місце займала Українська Гельсінська група у розвитку дисидентського руху республіки і Союзу. Поясніть, яку роль відіграв дисидентський рух у суспільно-політичному житті республіки; чому він не став масовим?

Потрібно проаналізувати стан народногосподарського комплексу країни за часів керівництва Л.Брежнєва. Зверніть увагу на поступове наростання кризових явищ в економіці, невідповідність масштабів та якісних показників планового виробництва зростаючим потребам суспільства. Розкрийте ресурсно-витратний характер промислового виробництва у даний період. Покажіть, чим зумовлена косигінська реформа, яких сфер вона торкнулася і які мала наслідки для України. Чому позитивні моменти не були повністю використані? Розгляньте основні причини системного уповільнення темпів економічного розвитку. Покажіть, чому даний період називають періодом „застою”. Охарактеризуйте особливості соціальної політики уряду у цей період. Розкрийте механізм гальмування розвитку суспільства, його складові елементи.

Зверніть увагу на загострення економічної ситуації в країні, посилення тіньової економіки у народному господарстві СРСР та України до середини 80- рр.

Розглядаючи  третє питання, варто акцентувати увагу на наростанні кризових явищ, зміцненні монополії КПРС, а також поступовому розгортанні національно-демократичних процесів в Україні. Розкрийте причини перебудовчих процесів в СРСР та Україні. Зверніть увагу на загальний стан соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у житті країни і покажіть, які явища та тенденції сприяли створенню належних умов для активізації демократичних процесів в політиці та економіці. Яке значення для подальшого розвитку країни мало посилення процесів гласності, плюралізму та демократизації? Проаналізуйте, наскільки ефективними були намагання провести реформи згори, без докорінної зміни підвалин суспільно-політичного устрою. Чому вважають, що розпочаті М.Горбачовим реформи пішли по не передбачуваному шляху і виявилися більш глибокими, ніж передбачалося спочатку? Охарактеризуйте суспільно-політичні та соціально-економічні процеси періоду перебудови в Україні. Зверніть увагу на те, яке значення мали перебудовчі процеси для оновлення політичного життя в Україні. Зокрема, покажіть суспільно-політичну ситуацію, яка склалася в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. Охарактеризуйте основні напрямки діяльності перших політичних рухів та партій в Україні, процес становлення Народного Руху України та його вплив на демократизацію суспільства. Проаналізуйте закономірності реформування виборчої системи, особливості проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради України і формування парламентської опозиції „Народної Ради” розгляньте основні етапи становлення багатопартійної системи.

Завершуючи вивчення даного питання, висловіть свої міркування щодо формування в Україні нової політичної системи. При розгляді даного питання радимо проаналізувати, що стало поштовхом епохального кроку в історії нашої держави – прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Опрацюйте основні положення Декларації та зробіть висновок про їх значення для подальшого розвитку української державності. Який вплив мали серпневі події 1991 року в Москві на політичні процеси в Україні? Покажіть роль вітчизняної інтелігенції та студентства у розвитку демократизації суспільства, відродженні національних традицій. Розкрийте історичну значимість Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження незалежності України. Проаналізуйте результати виборів першого президента пострадянської України Л.Кравчука, їх вплив на становлення президентсько-парламентського устрою.