Тема 9: Суб’єктивна сторона злочину – 6 годин.

В процесі підготовки до практичних занять за зазначеною темою студенти повинні вивчити розділ V Загальної частини Кримінального кодексу України, текст лекцій, наукову літературу за темою. Ця тема є однією з найважливіших в розділі вчення про злочин. Здебільшого завдяки характеристики суб’єктивної сторони вдається вирішити питання про індивідуалізацію кримінальної відповідальності та покарання. Особливу увагу слід приділити питання про поняття вини, мотиву та мети, форм вини, видів умисла та необережності, змішаної (подвійної, складної) вини.

Заняття 1.

1. Поняття та значення суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Основні та додаткові ознаки, які характеризують суб’єктивну сторону складу злочину.

3. Поняття та форми вини.

4. Поняття та види умислу.

5. Зміст прямого та непрямого умислу, їх розмежування.

Завдання:

• складіть та запишіть у конспект схему юридичних ознак суб’єктивної сторони складу злочину;

• складіть та запишіть у конспект схему форм вини;

• складіть та запишіть у конспект схему інтелектуального та вольового моментів прямого умислу;

• складіть та запишіть у конспект схему інтелектуального та вольового моментів непрямого умислу;

• випишіть до конспекту приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на прямий умисел;

• випишіть до конспекту приклади кримінально-правових норм, які містять вказівку на непрямий умисел.

Задача 1. Знаходячись на дискотеці, З. посварився з раніш незнайомими йому С. та П. Після закінчення дискотеки С. та П. відвели З. у двір дому та сильно побили його, завдав декілька ударів арматурними прутами по голові. Внаслідок заподіяних травм З. помер.

Визначте форму та вид вини, з якою діяли винні?

Задача 2. Н. та П., знаходячись у квартирі Н., вживали спиртні напої. Коли напої закінчилися, Н. почав вимагати від П. пойти за додатковою порцією. На відмову П. Н. відповів побиттям в області голови, шеї, грудей. Зупинився він лише тоді, коли задзвонив телефон. Внаслідок отриманих травм П. помер.

Вирішить питання про суб’єктивну сторону злочину.

Задача 3. С., вирішивши вбити Р., забіг за ним до приміщення банку, де знаходилися ще 14 осіб, та кинув гранату. Внаслідок його дій 5 чоловік загинуло, 7 отримали тілесні ушкодження.

Вирішить питання про суб’єктивну сторону злочину.

Задача 4. Брати К. в стані сп’яніння опівночі прийшли в будинок, де проживав їхній знайомий Ч, щоб дізнатися, чи немає в квартирі їхніх друзів, з якими вони весь день пиячили. Коли Ч. відкрив двері й сказав, що нікого у нього немає, К. вдерлися до квартири, збили Ч. з ніг, зв’язали і почали бити ногами і пляшкою, наносячи удари в голову і груди. Всього було нанесено 45-50 ударів. Ч. на місці події помер..

Ознайомтеся зі ст.115 КК..

Визначте, які елементи (ознаки) суб’єктивної сторони складу злочину впливають на його кваліфікацію.

Заняття 2.

1. Поняття та види необережної форми вини.

2. Поняття та зміст злочинної самовпевненості, її відмінність від непрямого умислу.

3. Поняття та зміст злочинної необережності.

4. Казус, його відмінність від злочинної необережності.

5. Змішана (подвійна, складна) форма вини.

Завдання:

• складіть та запишіть у конспект схему інтелектуального та вольового елементів злочинної самовпевненості;

• складіть та запишіть у конспект схему відмінностей непрямого умислу від злочинної самовпевненості;

• складіть та запишіть у конспект схему інтелектуального та вольового елементів злочинної необережності;

• випишіть до конспекту декілька прикладів кримінально-правових норм, які містять вказівку на необережну форму вини, вкажіть вид необережності.

Задача 1. Г., яка працювала прибиральницею у дитячому садку, закінчив роботу та уходячи додому, забула виключити електроплитку, внаслідок чого будинок дитячого садку згорів.

Визначте форму та вид вини.

Задача 2. С., керуючи автомобілем, пересувався вулицями міста з перевищенням швидкості, розраховуючи на те, що у випадку необхідності він, як водій з 16-річним стажем, встигне загальмувати. Він не впорався з керуванням та здійснив наїзд на З.

Визначте форму та вид вини.

Задача 3. Г., яка працювала тренером з плавання в басейні „Олімпієць”, дала групі новачків – учням молодших класів – завдання і простежила, як вони зі спеціальними дощечками в руках спускалися до басейну. Потім вона на порушення встановлених правил проведення тренування новачків підійшла до колеги по роботі, випустивши з поля зору свою групу. Раптом почулися голосні крики дітей, які кликали на допомогу. Кинувшись у воду, один з тренерів підняв з дна басейну дівчинку з групи Г. Після надання першої допомоги дитину негайно було доставлено до реанімаційного відділення лікарні. Однак врятувати її не вдалося..

Ознайомтеся зі ст.137 КК.

Чи повинна Г. відповідати за смерть дівчинки?

Задача 4. М. для святкування свого дня народження купив у новому магазині 3 пляшки шампанського. На святі шампанське першим випробував син М., після чого помер.

Чи підлягає М. кримінальної відповідальності?

Заняття 3.

1. Поняття та значення мотиву злочину.

2. Поняття та значення мети злочину.

3. Поняття юридичної помилки та її правове значення.

4. Поняття та види фактичної помилки, її значення.

5. Загальна характеристика емоцій та емоційних станів.

Завдання:

• випишіть до конспекту декілька прикладів кримінально-правових норм, які містять вказівку на мотив злочину;

• випишіть до конспекту декілька прикладів кримінально-правових норм, які містять вказівку на мету злочину;

• випишіть до конспекту декілька прикладів кримінально-правових норм, які містять вказівку на емоційний стан.

Задача 1. В. із хуліганських спонукань вдарив Ш. в обличчя. Від удару Ш. впав та вдарився головою об бордюр. Від отриманої травми Ш. помер у лікарні.

Вирішить питання про форму та вид вини.

Задача 2. До робітниці Б. прийшов брат. Він, як завжди, був п’яним і як завжди вимагав грошей на спиртне та загрожував фізичною розправою. Готуючи вечерю на кухні, Б. слухала його п’яні .погрози мовчки, не обертаючись. Коли ж раптом відчула його наближення, інстинктивно різко обернулася, тримаючи кухонний ніж. Брат наразився на ніж грудьми і впав на підлогу. Б. негайно викликала швидку допомогу, однак до її прибуття від заподіяної рани серця брат помер.

Чи має Б. Нести відповідальність за смерть брата?

Задача 3. П., електрик за фахом, для охорони свого квітника огородив його сталевим дротом і ввечері підключив до електромережі. Сусід К., вмикаючи електричне освітлення на вулиці, потрапив під напругу і був смертельно травмований..

Ознайомтеся зі статтями 115 и 119 КК.

Визначте форму і вид вини у вчиненому П. злочині.

Задача 4. П., мав неприязне відношення до дільничого міліціонера. Знаючи, що останній буде повертатися додому з чергування о 22 годині, він чекав на нього у парадній його дома. О 22 годині 5 хвилин в дверях з’явилася фігура. П., вважаючи, що це дільничий, наніс декілька ударів металевим прутом по голові, рукам та ногам потерпілого. Вранці він зустрів дільничого у магазині. Тоді він узнав, що вчора в вечорі був вбитий сусід дільничого, який повернувся з відрядження.

Проаналізуйте суб’єктивну сторону злочину.

Питання для самоперевірки:

1. Ознаки суб’єктивної сторони:

А) мотив;

Б) осудність;

В) вина;

Г) мета;

Д) матеріальна шкода.

2. Які з цих понять визначають прямий і непрямий умисел, злочину самовпевненість і злочину недбалість:

а) якщо, особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховував на їх відвернення;

б) якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;

в) якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання;

г) Якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачати.

Література:

1. Бурдін В. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання. – Львів, 2006.

2. Векленко С., Фалько А. Понятие и виды заранее обдуманного умысла // Уголовное право. – 2005. - №3.

3. Вереша Р. Помилка в кримінальному праві: поняття та основні види // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - №5.

4. Вереша Р.В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України. – К., 2005.

5. Волков В.С. Мотивы преступлений. – Казань, 1982.

6. Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення у вину. – К., 1996.

7. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М., 1977.

8. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков, 1986.

9. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток, 1983.

10. Назаренко Г.В. Невменяемость: уголовно-релевантные психические состояния. – СПб., 2002.

11. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанными формами вины: учеб.пособие. – Харьков, 1984.

12. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.

13. Савченко А.В. Мотив і мотивізація злочину. – К., 2002.

14. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань, 1978.

15. Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления. – К., 1977.

16. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3.

17. Якушкин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – М., 1988.