2. Види виробничого освітлення

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу штучним, що створюється електричними джерелами світла; суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтаpi та отвори в дахах i перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називаються освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосовування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту i є обов'язковим для вcix виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його необхідно, влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись 100 oci6; в проходах; на сходових клітках; у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 працівників.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

Класифікація виробничого освітлення приведена на рис. 3.1.

3. Природне освітлення

3.1. НОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Природне освітлення, як правило, передбачається у вcix приміщеннях з постійним перебуванням людей. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, що визначені відповідними "Будівельними нормами та правилами" (СНиП ІІ-4-79).

						Види виробничого освітлення
									За джерелом світла
		Природне									Суміщене										Штучне
							За функціональним призначенням
	Бокове									Робоче													Загальне
	Верхнє									Аварійне													Місцеве
	Комбіноване									Евакуаційне													Комбіноване
	Одностороннє									Охоронне													Рівномірне
	Двостороннє									Чергове											Локалізоване

Рис. 3.1. Класифікація видів виробничого освітлення

Оскільки природне освітлення змінюється не лише протягом доби, а навіть протягом короткого проміжку часу, для нормування та розрахунку природного освітлення приміщень, використовують відносний показник – коефіцієнт природного освітлення (КПО):

(3.3)

де Е_вн – освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим).

Е_зов – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

На рис. 3.2 схематично зображено внутрішню освітленість (Е_вн) умовної точки М всередині приміщення та зовнішню освітленість (Е_зов).

а б

Рис. 3.2. Схематичне зображення внутрішньої Е_ен (а) та зовнішньої Е_зов (б) освітленості

Нормовані значення КПО визначаються відповідно до СНиП ІІ-4-79. 3 метою врахування особливостей світлового клімату в різних географічних пунктах вся територія колишнього СРСР зонована на 5 поясів світлового клімату (СНиП ІІ-4-79, чинний на сьогодні в Україні, затверджений ще в 1979 році i переглядався в 1985 році).

Нормоване значення КПО (е_н) для будівель, що розміщенні в I, ІІ, IV та V поясах світлового клімату, визначається за формулою:

, (3.4)

де – значення КПО за табл. 3.1;

т – коефіцієнт світлового клімату;

С – коефіцієнт сонячності клімату (табл. 3.3).

Територія Кримського півострова належить до V поясу світлового клімату, а решта території України — до IV (рис. 3.3). Коефіцієнт т для IV та V поясів світлового клімату становить відповідно 0,9 та 0,8.

Таблиця 3.1

Характе- ристика зорових робіт	Най- мен- ший розмір об’єк-та, мм	Розряд зорової роботи	Підроз-ряд зо- рової роботи	Штучне освітлення		Природне освіт- лення		Суміщене освітлення
				Освітленість, лк		КПО, %
				при комбінованому освітленні	при загальному освітленні	при вер-хньому чи комбінованому освітленні	при боковому освітленні	при верх- ньому чи ком- бінованому освітленні	при боковому освітленні
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Норми штучного (для люмінесцентних ламп) та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з СНиП ІІ-4-79)

Продовження таблиці 3.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Найвищої точності	Менше 0,15	І	а б в г	5000 4000 2500 1500	1500 1250 750 400	10	3,5	6	2
Дуже високої точності	0,15 –0,3	ІІ	а б в г	4000 3000 2000 1000	1250 750 500 300	7	2,5	4,2	1,5
Високої точності	0,3 – 0,5	ІІІ	а б в г	2000 1000 750 400	500 300 300 200	5	2	3	1,2
Середньої точності	0,5 – 1	ІV	а б в г	750 500 400 300	300 200 200 150	4	1,5	2,4	0,9
Малої точності	1 – 5	V	а б в г	300 200 – –	200 150 150 100	3	1,0	1,8	0,6
Груба	Більше 5	VІ	–	–	150	2	0,5	1,2	0,3
Робота з самосвіт- ними ма- теріалами	Більше 0,5	VІІ	–	–	200	3	1	1,8	0,6
Загальне спостере- ження за ходом ви- робничо- го проце- су: – постійне спостережен- ня; – періодичне при постійному перебуванні людей в приміщенні; – періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні	–	VІІІ	а б В	– – –	75 50 30	1 0,7 0,5	0,3 0,2 0,1	0,7 0,5 0,3	0,2 0,2 0,1

Т а б л и ц я 3.2

Характеристика під розрядів зорових робіт (розряди І – V) у таблиці 3.1

Підрозряд зорової роботи	Контраст об’єкта розпізнавання з фоном	Характеристика фону
а	Малий	Темний
б	Малий Середній	Середній Темний
в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний
г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній

Т а б л и ц я 3.3

Пояс світлового клімату	Коефіцієнт сонячності клімату, С
	при світлових отворах, що зорієнтовані за сторонами світу (азимут, град.)							при зенітних ліхтарях
	в зовнішніх стінах будівель			в прямокутних та трапецевидних ліхтарях			у ліхтарях типу “Шед”
	136-225	226-315 46-135	316-45	69-113 249-293	24-68; 204-248; 114-158;294-338	159-203 339-23	316-45
IV а) північніше 50° півн. ш. б)50° півн.ш. і південніше V а) північніше 50° півн. ш. б)50° півн.ш. і південніше	0,75 0,7 0,65 0,6	0,8 0,75 0,7 0,65	1 0,95 0,9 0,85	0,85 0,8 0,75 0,7	0,9 0,85 0,8 0,75	0,95 0,9 0,85 0,8	1 0,95 0,9 0,85	0,9 0,85 0,75 0,65

Значення коефіцієнта сонячності клімату для IV та V поясів світлового клімату

Рис. 3.3. Зонування території України за поясами світлового клімату

При односторонньому боковому природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, що розташована на віддалі 1 м від стіни, яка знаходиться якнайдалі від світлових отворів (вікон), на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення з умовною робочою поверхнею (або поверхнею підлоги).

У виробничих та громадських будівлях не вдається забезпечити достатнє за нормами природне освітлення. В такому випадку необіхдно проектувати суміщене освітлення, що може бути спричинене: вибрані за умовами технології та організації виробництва або об’ємно- планувальні рішення будівель не дозволяють забезпечити достатнє за нормами природне освітлення при- міщень; підвищеними вимогами стосовно якості та постійності освітлення на робочих місцях, які неможливо задовільнити лише при одному природному освітленні; за умовами вибору раціональних рішень громадських будівель та допоміжних приміщень промислових підприємств приміщення повинні мати велику глибину.

Відповідно до СНиП ІІ-4-79 застосування суміщеного освітлення не допускається в жилих кімнатах та кухнях жилих будівель, приміщеннях для перебування дітей, навчальних та навчально-виробничих приміщеннях, школах та інших навчальних закладах.

При одночасному використанні природного та штучного освітлення до останнього пред'являються вимоги щодо кольоровості, інтенсивності та способів включення i регулювання.