2. Класифікація виробничих акустичних коливань
2.1. Класифікація шумів
2.1.1. За характером спектра шуми слід поділяти на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
2.1.2. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
2.1.3. Непостійні шуми поділяються на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
2.2. Класифікація ультразвуку
2.2.1. За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
2.2.2. За спектром ультразвук поділяють на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
2.3. Класифікація інфразвуку
2.3.1. За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Табл..2 Рівні різних звуків в залежності від джерела шуму та відстані
Джерело шуму |
Відстань, м |
Рівень шуму, дБ |
Кімната |
- |
35 |
Мова середньої гучності |
1 |
60 |
Металорізальні верстати |
На робочому місці |
95-106 |
Дизельний вантажний автомобіль |
7 |
90 |
Пневмоперфоратор |
1 |
100 |
Реактивний двигун |
25 |
140 |
Постріл із артилерійської зброї |
2 |
160-170 |
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Якщо вібруюча система здійснює гармонійні коливання (2), то для її опису використовують наступні характеристики:
амплітуду вібропереміщення, тобто найбільше відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги, Хт, м;
коливальну швидкість, або віброшвидкість, am, м/с;
прискорення коливань, або віброприскорення, Vm, м/с2;
період коливань, Т, сек;
частоту коливань, f, гц.
Якщо вібрації мають несинусоїдальний характер, то їх можна представити у вигляді суми синусоїдальних(гармонійних) складових за допомогою розкладання в ряд Фур'є.
Значення віброшвидкості і віброприскорення для різних джерел змінюються в дуже широких межах, тому, як і для шуму, зручніше користуватися їх логарифмічними характеристиками. Так, логарифмічний рівень віброшвидкості (чи просто рівень віброшвидкості) визначається по формулі:
(13)
де Lv – рівень віброшвидкості, дБ;
V – коливальна швидкість, м/с;
V0 – порогове значення коливальної швидкості, стандартизоване значення (V0 = 5∙10-8 м/с).
Аналогічно логарифмічний рівень віброприскорення може бути визначений таким чином:
,
(14)
де La – рівень віброприскорення, дБ;
а – прискорення коливань, м/с2;
а0 – порогове значення прискорення коливань, стандартизоване значення (а0 = 3×10-4 м2 /с).
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________