7. Знижка при авансовій оплаті товару

8. Знижка декорт надається виходячи з фактурної вартості товару за оплату його у стислий термін. Наприклад, прописана у рахунку - фактурі умов, «3/5 нетто 30» означає, що оплату потрібно здійснити не пізніше 30 днів з моменту отримання товару, якщо оплата здійснена до 5 днів, надається знижка у розмірі 3%.

9. Дисконтні знижки - це різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами його постачання. Чим довше термін постачання, тим більша знижка і менша ціна товару.

10. Сезонні знижки - надаються за купівлю несезонного товару в період сезонного розпродажу. У міжсезонні періоди падає попит на такі товари, сезонні знижки дозволяють підприємствам підтримувати постійний рівень реалізації. Розмір сезонних знижок доходить до 50-80%.

11. Знижка за першу партію товару - надається як правило на новий товар, коли ще не визначено який буде попит. Така знижка надається з метою зацікавити продавців нових товарів.

12. Спеціальна (персоніфікована) знижка надається так званим «обранцям». Це певна категорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. Така знижка є досить ефективною для зацікавлення покупців у придбанні пробних, елітних, ексклюзивних товарів

13. Експортні знижки - надаються іноземним партнерам, які реалізують вітчизняні товари за кордоном.

14. Особисті знижки (довірчі) – надаються постійним клієнтам підприємства.

15. Закриті знижки - надаються на продукцію, що виробляється у замкнених формуваннях. Наприклад, у внутрішніх фірмових поставках, внутрішніх торговельних у групуваннях.

16. Залікові знижки - надаються як своєрідний товарообмінний залік вартості товару, тобто зниження ціни на новий товар за умови повернення старого. Найчастіше такі знижки використо­вуються при реалізації автомобілів.

17. Непомітні знижки - це форма надання додаткових безкоштовних послуг покупцю. Наприклад, надання пільгових кредитів, безкоштовне встановлення, підключення, обслуговування техніки тощо.

Крім базової ціни (як уже зазначалося), існують різні варіанти знижок-надбавок, які враховують особливості поставки товару споживачу та інші умови контракту. Характеристики деяких з таких цін за міжнародною класифікацією наведено в таблиці.

Характеристики цін залежно від умов контракту
Назва ціни	Міжнародна назва	Сутність ціни
Франко - склад постачальника	Ex works	Усі витрати на доставку товару сплачує споживач
Франко – вагон (станція відправлення)	FOR (free on rail), ful load	Ціна передбачає витрати на доставку товару від товаровиробника до залізничної станції та завантаження у вагон
Франко - кордон	Deliver at frontier	Ціна передбачає оплату всіх витрат на транспортування товару до кордону (при міжнародних поставках)
Франко - порт відправлення (франко - уздовж судна)	FAS – free alonqside ship	Ціна передбачає оплату постачальником доставки товару до порту з вивантаженням на причалі перед судном
Франко - судно (порт відправлення)	FOB - free on board	Порівняно з попередньою передбачає додаткову оплату постачальником витрат на завантаження товару на судно
Франко - судно - порт призначення	CAF - cost and freight	Ціна передбачає оплату постачальником доставки до порту призначення
Франко - судно - порт призначення та страхування	GIF - cost, insurance, freight	Ціна передбачає вартість товару, його страхування на випадок псування чи втрати, а також фрахт судна
Франко - порт призначення	Ex quaq	Передбачає оплату постачальником усіх витрат до порту призначення разом з вартістю розвантаження
Франко - склад споживача	Delivered dutipaid	Передбачає оплату постачальником усіх витрат на доставку продукції споживачу

У даному випадку термін «франко» означає, яким чином розподіляються витрати на доставку товару споживачу між постачальником і споживачем.

У загальному випадку надбавки чи знижки до базової ціни можуть встановлюватися, виходячи з таких підстав.

Підстави для встановлення надбавок:

• високий рівень якості;

• високий імідж;

• комплектація на вимогу замовника;

• високий рівень передпродажного і післяпродажного сервісу;

• прискорений термін постачання;

• відстрочення оплати;

• форма оплати;

• віддаленість регіону постачання від регіону виготовлення;

• виготовлення товару на замовлення за специфічними вимогами споживача;

• обсяг партії постачання відрізняється від звичайного та ін.

Підстави для встановлення знижок:

• великі партії закупки товару;

• форма оплати;

• постійний клієнт (кінцевий споживач чи посередник);

• передоплата товару;

• стимулювання споживачів (покупців), наприклад, при виведенні нового товару на ринок чи освоєнні нового ринку;

• розпродаж товару (наприклад, сезонний чи залишків на складах);

• залучення бажаного клієнта (наприклад, відомої фірми, що потім можна обігрувати у рекламі «... серед наших клієнтів є такі відомі фірми, як ...») та ін.

Остаточна ціна повинна враховувати вимоги чинного законодавства, що регламентує процеси ціноутворення, зокрема: включення до ціни ПДВ та акцизного збору – якщо товар підакцизний, не перевищувати верхній рівень цін (якщо для даного товару вони регламентуються), а також максимальну торгову націнку та ін. Крім того, вона повинна враховувати принцип встановлення ціни (за одиницю товару, певну його вагу чи об'єм тощо).

Незалежно від методу визначення базових і остаточних цін для досягнення цілей цінової політики можуть застосовуватися різні стратегії ціноутворення як товаровиробниками, так і посередниками (див. пит. 2).

Слід зазначити, що конкуренті переваги має в першу чергу той товар, який здатний задовольняти потреби і запити споживачів не гірше, ніж товари-аналоги, при менших витратах на його придбання і експлуатацію протягом всього терміну служби (ціна експлуатації чи споживання):

де Я — інтегральний показник якості товару, що аналізується; Я_а — ін­тегральний показник якості товару-аналога; Ц - ціна експлуатації товару, що аналізується; Це_а - ціна експлуатації товару-аналога.

Ціну експлуатації товару (суму витрат споживання товару за період його експлуатації) можна розрахувати за формулою:

де Ц - ціна придбання товару; Ве_ij - витрати виду пов'язані з експлуатацією товару в періоді і; В₃ — залишкова вартість товару; п - кількість років експлуатації товару; т - кількість видів витрат, пов'язаних з експлуатацією товару; р - норма дисконту.

Якщо ж кращий товар однозначно визначити не можна, то вибір буде зроблено на користь того товару, який забезпечує мінімальне співвідношення «ціна експлуатації - якість»: