1.2. Завдання вивчення дисципліни

Набуття здібностей чітко доводити значення екологізації виробництва та оволодіти навиками грамотного керівництва проектуванням і експлуатацєю сучасного виробництва, яке являє собою сукупність технологічних і енергетичних процесів і відповідного обладнання. До даного часу виробництва отримують первинні матеріальні та енергетичні ресурси зі сторони, хоча при правильній розробці енерго-технологічної схеми виробництва від цього можна відмовитися. Усвідомлення проблеми та шляхів покращення екологічного стану природного середовища. Формування здатності до творчого вирішення завдань енерготехнології. Вирішення питань щодо впливу різних виробництв на навколишнє природне середовище.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

• закономірності взаємозв”язку та взаємообумовленості технологічних і енергетичних процесів з метою економії паливно-енергетичних ресурсів і створення практично безвідходного виробництва за матеріалом та енергією;

• принцип роботи ТЕС. Складові: паливне господарство, котельне обладнання, установки водопідготовки, системи технічного водопостачання та золошлаковидалення, електротехнічне господарство та управління енергообладнанням;

• енергетичні ресурси: первинні (відновлювані та невідновлювані) та вторинні (продукти збагачення та сортування вугілля, гудрони, мазут та ін.);

• вплив на довкілля, починаючи з видобування палива і до передачі енергії;

• холодильні установки;

• методи прямого перетворення енергії;

• енерго-технологічне комбінування.

Підготовлений фахівець повинен вміти:

• розрізняти вплив на довкілля ТЕС, які працюють на різних видах палива.

• аналізувати існуючі методи підвищення ефективності споживання палива;

• давати оцінку проблемам, пов’язаним із експлуатацієї існуючих енергетичних установок;

• аналізувати шляхи підвищення коефіцієнта використання палива;проблеми, пов’язані зі впливом вугільно-паливного циклу на атмосферу.

• оцінювати енергетичну ситуацію в державі;

• давати оцінку проблемам, пов’язаним з утилізацією енергетичних відходів;

Викладання дисципліни проводиться для студентів-магістрантів спеціальності «Прикладна екологія та збалансоване природокористування (за галузями)». Теоретичні та практичні заняття проводяться у складі навчальних груп. Для оцінювання знань студентів використовується поточний і підсумковий контроль.

Поточний контроль проводиться із застосуванням рейтингової системи оцінки успішності навчання студеннтів за кожною пройденою темою програми.

Форми контролю:

Поточний контроль у вигляді опитування на практичних заняттях, тестування.

Підсумковий контроль – залік.

1.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідні студенту для вивчення дисципліни

№ п/п	Назва дисципліни
1.	Енергозберігаючі технології
2.	Техноекологія
3.	Основи промислової екології

2. Зміст дисципліни

2.1. Лекції: дфн – 32 год., зфн – 0 год.

№ п/п	Найменування розділів, тем			К-кість годин
1.	Природні ресурси та проблеми їх використання. Поняття про природно- ресурсний потенціал. Ознаки природних ресурсів.			2
2.	Основні шляхи підвищення ефективності використання природних ресурсів. Напрямки вирішення економіко-екологічних проблем природокористування			2
3.	Право природокористування: поняття та види. Загальне та спеціальне природокористування.		2
4	Принципи природокористування. Класифікація основних видів природокористування. Принцип єдності охорони природи та її раціонального використання.			2
5.		Сутність поняття ресурсозбереження. Шляхи екологізації природокористування.		2
6.	Ресурсозбереження як складова основних напрямків інтенсифікасії використання ресурсів. Ресурсомісткість. Ресурсовіддача.			2
7.	Вторинні ресурси як основні джерела ресурсозбереження. Реутилізація вторинних ресурсів.			2
8.	Безвідходні технології як основний важіль ОНС та економії ресурсів. Концепція безвідхідних технологій.			2
9.	Пріоритетні напрямки та обсяги ресурсо- та енергозбереення			2
10.	Політика енергозбереження в Україні. Проблеми та перспективи.			2
11.	Створення енерго-технологічних систем			2
12.	Вторинні енергоресурси (ВЕР) та енерготехнологічне комбінування. Класифікація ВЕР. Джерела ВЕР. бладнання для викорисятання ВЕР.			2
13.	Використання низькопотеенціаліальних теплових ВЕР. Теплозабезпечення Одержання холоду. Агротеплофікація.			2
14.	Потенціал та пріоритетні напрямки енергозбереження. Сучасний стан і перспективи.			2
15.	Оцінка максимальних технічно можливих і економічно ефективних рівнів енергозбереження в різних галузях економіки.			2
16.	Оцінка загального обсягу технічно можливого енергозбереження та його пріоритетніих напрямків.			2