Курс „Риторика” (Кафедра культурології)

Залюбівська Оксана Броніславівна, викладач кафедри культурології. Автор навчальних програм з курсів “Риторика”, “Методика педагогічної майстерності” для магістрів та студентів економічного факультету ВНТУ. Сфера наукових інтересів: риторика, методика викладання риторики, культура мовлення, педагогіка. Має біля 10 наукових публікацій. Працює над дисертацією “Риторика як навчальна дисципліна в системі підготовки спеціалістів в технічному університеті”.

Ознаки риторичного Ренесансу, який розпочався в Європі у другій половині ХХ століття, стають нині помітним й в Україні. Причини відродження риторики різноманітні. З одного боку, очевидними є суспільно-політичні, соціально-економічні причини. Демократія, відновлення прав особистості, свобода слова, розвиток підприємництва вимагають значного розширення логосфери особистості, активізації її мовленнєвої діяльності. З іншого боку, важливими постають причини психологічного характеру. Сучасній людині властиве прагнення вільно виявляти свою індивідуальність, неповторність. Поглиблення ж розбіжностей між людьми породжує труднощі, конфлікти у спілкуванні, знижує рівень комунікабельності. На кількості та якості міжособистісної та ділової комунікації позначається ще ряд соціально–психологічних факторів сьогодення: фактор “особистої автономії” (уявлення про особисте “я” як щось окреме і самодостатнє); фактор урбанізації і відчуження особистості; фактор “інформаційного вибуху” (швидкий розвиток засобів масової інформації та комп’ютеризації суспільства). Згадані явища сучасного життя спричиняють актуальність риторики – науки про ефективну мисленнєво–мовленнєву діяльність. Отож закономірно, що ця наука поновлює своє місце серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу у системі освіти України.

Риторика є класичною гуманітарною дисципліною яка завжди була неодмінною частиною освіти у всьому світі. І, як зазначають Н.Чибісова та О.Тарасова, з моменту свого виникнення риторика не була спрямована на масовий „продукт”, а була зорієнтована на формування особистості. Ще давні педагоги-ритори виробили певний комплекс характерних рис, які слід виховувати в оратора: особливий тип мислення, якість мовлення, культура спілкування, висока моральність. Риторика являє собою синтез наук: логіки, етики, естетики, лінгвістики, психології. І в цьому велике значення риторики як навчальної дисципліни, що формує гармонійну особистість та фахівця.

Значення риторики як навчальної дисципліни визначається такими її рисами: універсальність (риторика пропонує алгоритм мисленнєво-мовленнєвої діяльності, який можна наповнити різним змістом – економічним, технічним, педагогічним тощо); синкритизм (риторика, органічно поєднуючи в собі певні аспекти філософії, логіки, етики, естетики, психології, соціології, лінгвістики, літературного та сценічного мистецтва, має значні можливості для розвитку інтелектуальної, моральної, естетичної культури людини); суспільно-гуманізуючий потенціал (риторика забезпечує людині розуміння мовленнєвого середовища, в якому вона знаходиться, орієнтацію у ньому, дає можливість формувати свою мовленнєву поведінку, оцінювати мовлення оточуючих).

В умовах явного мовного нігілізму, українсько–російської двомовності, існуючих у вітчизняній логосфері, риторика покликана також привернути увагу до проблем саме українського мовлення, загострити почуття пошани до рідної мови, посилити вимогливість, принциповість у ставленні до власної мовленнєвої культури, до мовлення оточуючих.

Мета пропонованого курсу “Основи риторики” – сприяти формуванню риторичної культури студентів. Риторична культура у даному курсі визначається як сукупність риторичних знань і умінь, що сприяють успішному здійсненню риторичної діяльності у різних її формах, видах, жанрах, стилях (усне і письмове мовлення; монолог, діалог; побутове, ділове, публіцистичне, наукове мовлення). Структуру курсу визначають три розділи: а) історія риторики; б) теорія риторики; в) риторична практика.

Прослухавши курс, студент знатиме:

• основні етапи формування і розвитку зарубіжної і вітчизняної риторики;

• основні поняття, закони і правила риторики;

• алгоритм створення риторичних текстів;

• види, жанри, стилі мовлення; основні комунікативні якості гарного мовлення;

• принципи і правила риторичної етики, етикету;

• шляхи і способи самовдосконалення риторичної культури.

Студент вмітиме:

• створювати текст відповідно до цілей і умов риторичної ситуації;

• розробляти стратегію діалогу, групової дискусії, змоделювати їх відповідно до цілей і умов риторичної ситуації;

• представляти промову слухачам (володіти технікою мовлення);

• організовувати і вести діалог (дискусію);

• аналізувати, оцінювати чужу і власну риторичну діяльність; розпізнавати риторичні маніпуляції своїх співрозмовників.

Риторична культура – багатоаспектне поняття. У ньому можна виділити інтелектуально–творчий, мовностилістичний, психолого–педагогічний, етичний, естетичний аспекти. Тому заняття з риторики передбачають розвиток творчого мислення, уяви, уваги, пам’яті; формування вмінь встановлювати контакт з аудиторією, зі співрозмовником, викликати увагу слухачів і керувати нею; володіти прийомами впливу на аудиторію, адекватно поводитися у конфліктних ситуаціях; володіти собою, виступаючи перед великою аудиторією тощо.

Курс викладається на лекційних і практичних заняттях. На заняттях застосовуються такі методи навчання: метод досліджень; бесіда; риторичні вправи та завдання: виступи-промови на задану і вільну теми; промови-імпровізації; аналіз і самоаналіз публічних виступів; аналіз і редагування риторичних текстів; тестування; комунікативні ігри (інтерв’ю, прес-конференція, ділові переговори, групова дискусія, “суд присяжних” тощо); вправи на розвиток творчого, асоціативного мислення, пам’яті, психофізичної свободи; вправи на розвиток правильності, точності, багатства, виразності мовлення; практикум з виразного читання.