Тести з соціальної філософії –модуль 2

1.1. Що визначає розвиток суспільства?

а) закон

б) закономірність

в) тенденція

г) природне середовище

д) народний характер

1.2. Що найбільшою мірою заважає об’єктивному пізнанню суспільства?

а) суб’єктивність дослідника

б) відсутність всебічних знань про його історію

в) унікальність подій в суспільстві

г) хибна методологія аналізу

д) політичні владні чинники

1.3. Чому відносно суспільства існує багато вчень?

а) домінує суб’єктивність дослідника

б) залежить від вибору методології аналізу

в) суспільство неоднорідне

г) суспільство не розвивається лінійно, однозначно

д) бажання вчених бути оригінальними

1.4. Що найбільшою мірою впливає на розвиток суспільства?

а) видатні особистості

б) свідома діяльність провідних соціальних структур

в) природно-географічні фактори

г) духовно-культурна спадщина народів

д) економічні чинники

2.1. Які людські потреби визначають розвиток суспільства?

а) матеріальні

б) збереження зв’язку зі своїми попередниками

в) релігійні

г) духовно-пізнавальні

д) всебічний розвиток людини

2.2. Який фактор є головним у створенні суспільства?

а) природно-географічна сумісність проживання

б) спільність трудових операцій

в) спільність вірування

г) змістовна єдність мовної комунікації

д) спільність психофізіологічних потреб

2.3. Чим можна пояснити майже неполітичні зміни в розвитку первісно-родового суспільства?

а) це ще природний спосіб життя людей, отже, незмінний

б) відсутністю можливостей запозичити досвід інших родових спільнот

в) ворожнечею між родо-племінними спільнотами

г) нерозвиненістю потреб

д) відсутністю спеціалізованого розподілу праці між людьми

2.4. Суспільство – це соціально-духовний організм, засобами якого люди, як його складові, задовольняють свої потреби й інтереси. Які з них найбільшою мірою?

а) колективному захисті від зовнішніх небезпек

б) мові

в) трудових навичках

г) індивідуальному розвитку

д) матеріально-тілесні потреби

3.1. Кому належить авторство матеріалістичного розуміння історії?

а) Платону

б) Демокріту

в) Ж.-Ж. Руссо

г) Марксу

д) Спінозі

3.2. Яка школа в соціальній філософії своєю основою має принцип „Знайти, щоб передбачити; передбачити, щоб уникнути?”

а) марксистська

б) позитивістська

в) прагматична

г) феноменологічна

3.3. Хто є розробником розуміючої соціології?

а) Аристотель

б) Вебер

в) Фейєрбах

г) Сорокін

д) Шпенглер

3.4. Хто із соціальних філософів розробив концепцію мімезису як рушійної сили розвитку суспільств?

а) О.Кант

б) В. Парето

в) А. Тойнбі

г) Г. Спенсер

д) Е. Фромм

4.1. Що у Марксовій концепції суспільства є критерієм його розвитку?

а) предмет праці

б) знаряддя праці

в) продуктивність праці

г) характер виробничих відносин

д) всебічний розвиток людини

4.2. Яке соціальне значення О.Кант вважав позитивним?

а) логічно обґрунтоване

б) взяте з почуттів

в) те, що відповідає уявленням людини

г) втілене в предметні форми

д) корисне для конкретної людини

4.3. Яку дію М. Вебер вважав соціальною?

а) сумісну з іншими людьми

б) спрямовану на матеріальні предмети

в) осмислену взаємодію з іншими людьми

г) спрямовану на пошук мотивів поведінки інших

д) традиційну

4.4. А. Тойнбі пояснював розвиток суспільства в категоріях „виклик-і-відгук ”. Наведіть якомога більше факторів виклику, з якими зіштовхуються певні суспільства (Ціна одного фактора – 2 бали).

5.1. П. Сорокін запропонував соціокультурний підхід до аналізу суспільства. Що його визначає?

а) ідейна єдність людей

б) спільні вірування

в) душевно-понятійна комунікація

г) єдність матеріальних інтересів

д) сумісне проживання на певній території

5.2. Кому належить методологія аналізу суспільства в координатах: „злочин - покарання”, „подвиг - винагорода”, „дозволений” акт – „належна”реакція”?

а) Марксу;

б) Достоєвському;

в) Спенсеру;

г) Сорокіну;

д) Леніну

5.3. Кому належить визначення суспільства як прояву „певного настрою і способу мислення всієї общини”?

а) З. Фрейду;

б) Г. Спенсеру;

в) Е. Дюркгейму;

г) Г. Плеханову;

д) К. Попперу

5.4. Е.Фромм вважав, що людина мотивує свою поведінку в суспільстві двома імперативами: мати або бути. Як би Ви, як студент, розрізнили ситуацію „Мати знання і бути в знанні”? [Оцінка за роздуми з цього питання до 12 балів].

6.1. Г. Спенсер вважав, що суспільство як соціальний організм знає багато аналогій з індивідуальним живим організмом, його тілесними функціями. Ви, як медики, напишіть, що в людині відповідає таким органом суспільство-держави.

Тіло держави Тіло людини

1) верховна влада -

2) нагороди і покарання -

3) майно і багатство -

4) благо народу -

5) радники -

6) правосуддя і закон -

7) злагода -

8) бунт -

9)міжусобна війна -

Сила, пам'ять, душа, нерви, покликання людини, смерть, здоров’я, хвороба, розум і воля.

За 8 вірних відповідей 10 балів; 6-8; 4-5; 3-2.

6.2. О. Шпенглер розробив вчення про „закриті” соціокультурні цивілізації, які не впливають одна на іншу і, врешті, помирають, вироджуючись в цивілізації. Що спричиняє загибель?

а) унікальність культури;

б) відсутність зовнішнього живлення;

в) втрата творчих ідей;

г) омасовлення культури;

д) технологічність свідомості.

6.3. За яких умов соціальний детермінізм не суперечить свободі волі людини?

а) вона знає, що таке детермінізм, тому хоче бути вільною

б) суспільство є демократично-правовим

в) людина має розвинену самосвідомість

г) суспільство будується від людини

д) всі рішення приймаються на основі соціологічних досліджень потреб та інтересів людини

6.4. Існує такий закон: „Громадська думка править світом”. Чому це їй вдається?

а) вона перемагає кількісно (числом)

б) вона досить консервативна

в) її сила в інертності мислення

г) її суть – традиція

д) на її боці природні захисні інстинкти

7.1. Е.Фромм вважав, що людина мотивує свою поведінку в суспільстві двома імперативами: мати або бути. Як би Ви, як студент, розрізнили ситуацію: „Мати пам'ять і бути при пам’яті ”?

7.2. Як ви розумієте релігійну концепцію походження людини?

а) як буквальне творіння людини Богом із глини (праху земного)

б) як духовне творіння Богом

в) як божественність людського мовлення

г) як прагнення людини до досконалості

д) як здатність людини до критичного самоаналізу

7.3. Кому належить ноосферна концепція розвитку Всесвіту?

а) П. Сорокіну ; б) А. Ейнштейну; в) В Леніну; г) Т. де Шардену; д) Х. Ортегі-і-Гасету

7.3.а.Що таке ноосфера?

а) простір світової душі

б) простір світового духу

в) простір світового закону притяжіння

г) сфера наукових знань

д) сфера впливу людини на природу

7.4. У чому Х. Ортега-і-Гасет вбачав „бунт мас”?

а) прояві зневаги до еліти

б) небажанні творчого саморозвитку

в) споживацькому відношенні до артефактів

г) відсутності почуття вдячності творчим людям

д) самовдоволеності

8.1. Е.Фромм вважав, що людина мотивує свою поведінку в суспільстві двома імперативами: мати або бути. Як би Ви розрізнили ситуацію: „Мати владу і бути у владі”?

8.2. Персоналістська цивілізація твориться певними діями. Поставте напроти них відповіді

а) потрібно „вийти з себе” щоб позбутись (чого?)_______________

б) потрібно „розуміти”(що?) __________________________________

в) потрібно „мати біль у грудях” (яку?) ___________________________

г) потрібно „віддавати” (що?) ___________________________________

д) потрібно „бути вірним” (чому?) ______________________________

8.3. Трудова теорія походження людини стверджує, що її створила праця. Яка саме?

а) виготовлення знарядь праці

б) сумісна праця

в) передача в спадок знарядь праці

г) передача трудового досвіду мовою

д) праця над змістом мови

8.4. Які природні фактори, за Ч. Дарвіном, призвели до формування людини? Оскільки Ви медики, назвіть їх самостійно.

У чому суть соціал-дарвінізму? – Сформулюйте це як закон суспільного життя.

9.1. Е.Фромм вважав, що людина мотивує свою поведінку в суспільстві двома імперативами: мати або бути. Як би Ви розрізнили ситуацію: „Мати віру і бути у вірі”?

9.2. Як би Ви розрізнили:

а) суб’єктивність – це

б) суб’єктивізм – це

в) суб’єкт – це

г) суб’єктність – це

9.3. Який головний атрибут родо-племінної спільності людини?

а) спільна мова

б) спільні вірування

в) спільна територія

г) спільна історія

д) кровна спорідненість

9.4. Яку владу мають жінки в умовах матріархату?

а) політичну

б) моральну

в) виховну

г) розподільчу

д) об’єднавчу

10.1. Який головний атрибут народності?

а) спільна історична пам'ять

б) спільна територія проживання

в) спільна мова

г) спільна релігійність

д) кровна спорідненість

10.2. Що трансформує народність в народ?

а) наявність спільної мови

б) наявність спільної території

в) наявність централізованої державної влади

г) спільність історичної долі

д) духовно-культурна ідентичність

10.3. Яка головна ознака політичної нації?

а) наявність централізованої політичної влади

б) громадянський тип суспільства

в) спільність економічного життя

г) усвідомлення приналежності до нації її громадян

д) єдність розмаїтого соціокультурного життя

10.4. Які фактори спричинили перехід від полігамної до моногамної патріархальної сім’ї?

а) потреба позбутись інцесту

б) економічні міркування

в) поява духовних почуттів на рівні „чоловік – жінка”

г) поступове усвідомлення єдності роздвоєного

д)міф про Адама і Єву

11.1. Чому теорією людини-індивіда можна вважати міфологію? Тому що в ній:

а) індивід розчиняється в роді

б) героїзуються всі природні бажання індивіда

в) немає поділу на „суб’єкт – об’єкт”

г) індивід усвідомлює себе як біологічний вид

д) всі духовні бажання представлені в матеріально-речовій формі буття

11.2. Що є головним у визначенні людини як особистості?

а) особливості природного характеру

б) приналежність до певних соціальних структур

в) розчиненість у суспільному соціумі

г) налаштованість на соціальне самопізнання

д) приналежність до певного соціокультурного простору

11.3. Як Ви розумієте зміст поняття „індивідуальність”? Дайте коротке визначення і наведіть певні класифікаційні характеристики „природної індивідуальності”, враховуючи також Вашу професію.

11.4. Є особистості зі статусом „вільних індивідуальностей”. Яка її головна властивість?

а) природна мотивація поведінки

б) підлеглість соціальним стереотипам

в) цілеспрямована самовдосконалювальна воля

г) інтелектуальне багатство

д) інтелектуально оформлений методологічний розум.

12.1. Що є головною цінністю для людини в якості індивіда?

а) самопізнання

б) розвиток практичних умінь і навичок

в) продуктивна праця

г) життєві матеріальні блага

д) здоров’я

12.2. Яка головна цінність для людини як особистості?

а) життєві матеріальні блага

б) розвиток пізнавальних здібностей

в) всебічний розвиток практичних умінь

г) єдність із духовним змістом суспільства

д) досягнення професійної досконалості

12.3. Яка наука вивчає та обґрунтовує систему людських цінностей?

а) філософія

б) праксеологія

в) етика

г) аксіологія

д) естетика

12.4. Що є головним у цінностях людини як вільної індивідуальності?

а) матеріальні блага

б) прижиттєва слава

в) подолання стереотипів соціальної поведінки

г) цілеспрямована розумно-вольова діяльність

д) бажання принципово нових відкритів

13.1. Чому говорять: „Правда хорошо, а щастя краще”? Дайте визначення правди і щастя і порівняйте їх цінність

13.2. Бог, згідно біблійної легенди, не радив людям ставати на шлях пізнання, вважаючи, що вони не справляються з проблемою добра і зла. Дайте лаконічне визначення добра і зла і поясніть, чому „в казці добро перемагає зло”, а в житті швидше навпаки.

13.3. Чим благо як цінність відрізняється від добра? Чому в релігійних вченнях йдеться про благодатну силу Святого Духа? Що це за дух?

13.4. Яку роль у житті людини відіграє ідеал? Дайте визначення ідеалу. Чи є ідея про щось бажане ідеалам?

14.1. Що досліджує в першу чергу політична свідомість?

а) матеріальні відносини між людьми

б) владні відносини між соціальними структурами

в) взаємодію людини і держави

г) форми державного устрою

д) державу як суспільний інститут управління

14.2. Що вивчає правосвідомість як головну свою ціль?

а) майнові відносини між людьми

б) політичні відносини між людьми

в) взаємодію суб’єктів економіки

г) сутність справедливості

д) законодавче поле суспільства

14.3. Що є головним змістом художньо-естетичної свідомості?

а) єдність добра і краси

б) внутрішній зміст людських почуттів в їх соціальному вимірі

в) необхідність (драматизм) людської душі

г) ідея прекрасного

д) аналіз мистецтва

14.4. Що визначає головний зміст матеріально-етичної свідомості?

а) міркування про добро і зло

б) пошук людиною сенсу життя

в) обґрунтування норм соціальної поведінки людини

г) стимулювання людини до критичного самоаналізу

д) вироблення ідеалів

15.1. Слово культура буквально перекладається як обробка. Чого саме в першу чергу?

а) природи (фізіології) людини

б) соціальної поведінки

в) зовнішнього довкілля

г) людських почуттів

д) свідомості людини науковими поняттями

15.2. Який фактор визначає поділ історії суспільства на дикість, варварство, цивілізація як найголовніший?

а) моральний

б) політичний

в) релігійний

г) правовий

д) науково-технологічний

15.3. Існують сотні визначень культури. Чому? Це залежить від:

а) об’єкта дослідження

б) рівня культури дослідника

в) мети дослідження

г) суспільного замовлення

д) методології аналізу

15.4. Кому належать такі визначення культури:

а) „сукупність символів” -

б) „форми розумової діяльності” -

в) „прояв релігійного духу” -

г) „система комунікацій” –

д) „інтелектуальні аспекти штучного середовища” –

Вибирайте серед К. Леві-Строса, Ж.Марітена, М. Вебера, Д. Мілля, Е. Кассірера

Для вар. 4. Термін „соціалізація” найбільшою мірою відноситься до:

а) вищих функцій психікі

б) тілесних функцій

в) людини як психосоматичної істоти

г) емоційно-чуттєвої функції

д) людини як суспільної істоти

ТЕСТИ З ВІДПОВІДЯМИ