Тривалість життя листків

Тривалість життя листків визначають із часу появи їх із брунь­ки до опадання. У більшості рослин вона становить кілька міся­ців. Але є рослини, в яких листки живуть роками, такі рослини називають вічнозеленими. Проте тривалість життя їх листків ста­новить 1,5—5 років і більше. Вічнозеленість створюється тим, що систематично старі листки змінюються на нові (брусниця та муч­ниця звичайна, сосна лісова тощо).

Вік листків залежить не лише від походження рослин, а й від екологічних умов. Чим триваліший вегетаційний період, тим ко­ротший період життя листків. Листки активно функціонують і тому швидко зношуються.

Метаморфози листків

У зв'язку з виконанням різноманітних функцій листки видо­змінюються. Найпоширеніші видозміни — це колючки, вусики, філодії, листки-луски, листки-пастки для уловлювання комах, приквітки (мал. 55; див. уклейку).

Колючки розташовані у вузлах стебел, із пазухи їх виходить бічний пагін. Прикладом таких видозмін є колючки барбарису, на які перетворюються листки.

Вусики підтримують стебло у вертикальному положенні, чіпляючися за опору або за інші рослини. Вусики утворюються у гороху з окремих верхівкових листків складного листка.

Філодії— листкоподібні розширення черешків, які виконують функції листків. Це явище характерне для акацій австралійських, в яких листки в посушливий період року опадають.

Листки-луски поділяють на два види. До перших належать соковиті луски цибулини, в яких відкладаються запасні поживні речовини. До другого — покривні луски, які оберігають рослини від висихання і промерзання (сухі луски цибулини, луски бру­ньок).

Листки-пастки для уловлювання комах — спеціальні присто­сування, що ловлять комах і розщеплюють їх білки до амінокис­лот, які всмоктуються рослиною. Прикладом може бути росич­ка, яка росте в помірних широтах на торфовищах. На листках росички, зібраних у розетку, є залозисті волоски з липким секре­том. Невеликі комахи затримуються липкими волосками і пере­травлюються ферментами, які є в інших волосках.

Приквітки — листки, у пазухах яких розвиваються квітки.

Чашолистки, пелюстки — частини квітки, також видозмінені листки, можуть утворюватися і з тичинок (махрові квітки).

Використання вегетативних органів у різних галузях на­родного господарства та в медицині.

У харчовій промисловос­ті використовують коренеплоди моркви посівної, петрушки го­родньої, буряка столового тощо.

У цукровій промисловості використовують коренеплоди цу­крових буряків. Як кормові культури в тваринництві — кормові буряки, турнепс тощо. Каучук, який отримують із коренів коксагизу, і гутаперчу, яку отримують із коренів бруслини бородав­частої, застосовують у різних галузях промисловості. У будів­ництві використовують стовбури дерев тощо.

У медицині як лікарську рослинну сировину застосовують ко­рені алтеї лікарської, валеріани лікарської, синюхи блакитної, листки кропиви дводомної, шавлії лікарської, бруньки берези бородавчастої, кору дуба звичайного, крушини ламкої тощо.