Лікування:

1. Консервативне лікування:

- починається з перших днів життя дитини;

- бинтування по Фінку до 12 дня життя;

- етапні лонгетно-циркулярні гонітні гіпсові повязки з послідовною корекцією компонентів деформації ( приведення переднього відділу стопи, варусна деформація, еквінус стопи);

- зміна повязок 1 раз на 2 тижні;

- досягнута ступінь корекції фіксується гіпсовими повязками на протязі 3-6 місяців (зміна повязок 1 раз в 3-4 тижні) з послідуючим переходом на емолітинові тутори на протязі 1-2 років, а потім ортопедичне взуття.

2. Показанням до оперативного лікування є важка ступінь деформації, що не корегується консервативними методами.

Види оперативних втручань:

- радикальна операція на мяких тканинах стопи за Зацепіним;

- операції із застосуванням апаратів зовнішньої фіксації;

- корегуючі остеотомії.

3. В періоді реабілітації лікування включає ЛФК, масаж ,парафінові аплікації, електростимуляцію мязів нижньої кінцівки.

Показано санаторно-курортне лікування в спеціалізованих санаторіях (Крим, Євпаторія).

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

Протокол діагностики та лікування плосковальгусної деформації стоп

Код Q66.4

Класифікація.

1. Вроджена плосковальгусна деформація стоп супроводжується вродженим вертикальним положенням тарану.

2. Вторинна вроджена плосковальгусна деформація стоп зустрічається на фоні мієлодисплазії та інших захворювань ЦНС, ускладнень травм та оперативного лікування інших ортопедичних захворювань.

3. Ригідна плоскостопість повязана з різними формами зрощення кісток предплюсни.

Діагностика.

1.Дані обстеження:

• у немовлят стопа знаходиться в положенні пронації;

• жирова подушка на стопі в ділянці повздовжнього зводу створює враження плоскостопості;

• стопа має форму гойдалки;

• у старших дітей виявляється вальгусне відхилення пяти більше 5 градусів, різке сплощення повздовжнього зводу стопи, відведення переднього відділу стопи назовні, скарги на швидку втомлюваність та біль у стопах та мязах гомілки.

2.Рентгенологічне обстеження.

Оцінюються наступні основні групи показників:

1. Форма, розміри та строки появи ядер окостеніння кісток стопи.

2. Кути між вісями ядер окостеніння кісток стопи та гомілки.

3. Локалізація відносно друг друга кісток стопи.

4. Звертається увага на наявність підзвиху у суглобі Шопара.

Рентгенологічне обстеження виконують одразу після виявлення пороку.

3. Дитина обовязково обстежується на наявність патології кульшових суглобів, мязової кривошиї, сколіозу. Спостерігається педіатром та дитячим неврологом.

Лікування.

Консервативне лікування.

• корегуючі редресації з фіксацією циркулярними гонітними гіпсовими повязками. Важливим моментом є більш ранній початок лікування;

• масаж;

• електростимуляція мязів гомілки;

• лікувальна фізкультура;

• подокоректори та ортопедичне взуття.

Оперативне лікування виконується після досягнення дитиною віку 1 року.

Показанням до оперативного лікування є важкі форми плосковальгусної деформації стоп, компоненти якої не коригуються в ході консервативного лікування.

Типи операцій:

- операції на мяких тканинах (капсулотомії, відкрита корекція та фіксація кісток стопи в поєднанні з сухожильно-мязевими пересадками або без них);

- операції на кістках (корегуючі остеотомії таранної та пяткової кісток, кісток плесни);

- операції з використанням апаратів зовнішньої фіксації.

Лікування вторинних форм плосковальгусної деформації стоп.

Звичайно починають з консервативних методів на фоні лікування основної патології. У важких випадках ригідних дислокацій виконують операції на сухожильно-капсульному апараті та операції на кістках.

У всіх випадках лікування повинно бути комплексним та включати адекватне ортезне забезпечення.

Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521