3. Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

а) заява на придбання валюти;

б) документи не подаються;

в) договір з нерезидентом, вантажна митна декларація;

г) заявки з розрахунком витрат на відрядження за кордон, на експлуатаційні витрати транспортних засобів, які виконують рейси за кордон.

4. У разі придбання валюти на валютній біржі за гривни її балансова вартість визначається:

а) виходячи з курсу НБУ на дату придбання валюти;

б) виходячи з курсу НБУ на дату перерахування коштів на придбання валюти;

в) як сума гривень, сплачених платником податків у зв'язку з її придбанням без урахування комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти;

г) як сума гривень, сплачених платником податків у зв'язку з її придбанням з урахування комісійних та інших витрат, пов'язаних з придбанням валюти.

5. З операцій з придбання валюти стягується:

а) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1,3% від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти без урахування комісійної винагороди по цих операціях;

б) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1,3% від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти з урахуванням комісійної винагороди по цих операціях;

в) не стягуються збори;

г) збір на обов'язкове пенсійне страхування у розмірі 1 % від суми гривень, витрачених на придбання ввалюти без урахування комісійної винагороди по цих операціях.

6. Для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями необхідно подати наступні документи:

а) заяву на придбання валюти;

б) документи не подаються;

в) договір з нерезидентом, вантажну митну декларацію;

г) обґрунтування необхідного розміру валюти.

7. Отриманняздобуття індивідуальної ліцензії нбу не передбачене при проведенні наступнихслідуючих валютних операцій:

а) здійснення платежів в іноземній валюті за межі України на виконання обов'язків перед нерезидентами з оплаті продукції, послуг, робіт;

б) надання і отриманняздобуття резидентами кредитів в інвалюті у випадках, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановленіустановлені законодавством межікордони;

в) використання інвалюти на території України як засобу платежу або як застави;

г) здійснення інвестицій за кордонкордон спадщині.

8. Операції з придбання валюти проводяться підприємствами:

а) самостійно на міжбанківському валютному ринку;

б) самостійно у будь-якому пункті обміну валют;

в)через уповноважені банки у пункті обміну валют;

г) виключно на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки.

9. У випадку, якщо курс Національного банку України на дату зарахування валюти відрізняється від комерційного курсу продажу, така різниця відображається у складі:

а) доходів чи витрат від операційних курсових різниць на рахунках 714 чи 945;

б) доходів чи витрат від неопераційних курсових різниць на рахунках 744 чи 974;

в) інших операційних доходів або витрат на рахунках 949 чи 719;

г) інших доходів або витрат на рахунках 746 чи 977.

10. Валюта, в якій здійснюється оплата товару за контрактом - це:

1. валюта ціни;

2. валюта платежу;

3. засіб платежу;

4. валюта угоди.

11. Валюта, в якій виражається ціна товару в контракті, - це:

1. валюта платежу;

2. засіб платежу;

3. валюта угоди;

4. форма платежу.

12. Як називається ціна, яка встановлюється у призначені договорами строки на основі узгоджених джерел:

1. тверда ціна;

2. рухома ціна;

3. ціна з наступною фіксацією;

4. ковзаюча ціна.

13. Як називається ціна, яка узгоджується і встановлюється в момент підписання зовнішньоторговельного контракту і не змінюється протягом строку його дії.

1. тверда ціна;

2. рухома ціна;

3. ціна з наступною фіксацією;

4. ковзаюча ціна.

14. Які способи фіксації ціни використовуються в міжнародних контрактах купівлі-продажу:

1. базисна ціна;

2. кумулятивна ціна;

3. змінна ціна;

4. ковзаюча ціна.

15. В якому із перерахованих випадків валюта ціни, як правило, не збігається з валютою платежу?

1. щодо угоди клірингу;

2. щодо угоди типу "оффсет";

3. рамочні угоди;

4. компенсаційні угоди.

16. Встановлення цін на товар з погляду захисту позиції –

1. встановлення цін на товар із врахуванням задовільного покриття затрат;

2. застосовується, коли фірма контролює певний сегмент ринку й основні зусилля спрямовує на поліпшення споживчих властивостей вже існуючих товарів на ринку і за рахунок цього підвищує їхню ціну;

3. встановлення цін на товар при виході на новий ринок;

4. застосовується, коли фірма, займаючи міцні позиції на ринку, встановлює спочатку максимально високі ціни на товари.