3. Програма установки
Програма установки, установник або інсталятор(англ. installer) – це програма, що встановлює програмне забезпечення на комп'ютер. Деякі установники спеціально зроблені для установки файлів, що втримуються в них, інші ж є універсальними й працюють, зчитуючи вміст комплекту програмного забезпечення, яких необхідно встановити.
Розходження між системою керування пакетами й установником:
Система керування пакетами Package Management System |
Установник (інсталятор) Installer |
Звичайно частина операційної системи |
Кожний продукт поставляється разом зі своїм установником |
Використовує одну базу даних для установки |
Робить свою установку |
Може перевіряти й управляти всіма пакетами в системі |
Працює тільки зі зв'язаним продуктом |
Один виробник |
Багато виробників |
Один формат пакета |
Багато форматів установника |
4. Розповсюджені програми установки
Сімейство Windows
Найбільш популярним форматом для сімейства Windows NT є установочний пакет MSI, що встановлюється за допомогою Установника Windows. Компанії, що роблять засоби для створення інсталяторів: InstallShield (InstallShield Wizard), Macrovision (InstallAnywhere), Wise Solutions, Inc., SetupBuilder. Більшість із цих засобів можуть створювати як пакети MSI, так і свої власні пакети.
Безкоштовними альтернативами є NSIS, Clickteam Install Creator, Inno Setup, Install Simple, а також інструментальні засоби від Microsoft (WiX).
Сімейство UNIX
Більшість дистрибутивів операційних систем на базі GNU, Linux і BSD має убудовані системи керування пакетами, за допомогою яких можна встановлювати як необхідні компоненти операційної системи, так і стороннє програмне забезпечення, найчастіше навіть якщо воно використовує власний установник, яким це не передбачено.
Сімейство Maс OS
Mac OS X також використовує систему керування пакетами. Деякі комерційні додатки для Mac OS X використовують окремий установник, наприклад, Installer VISE або Stuffit Installer Maker. Додатка, які не мають потреби в установці додаткових компонентів системи, можуть бути встановлені за допомогою простого копіювання файлів додатка в потрібне місце на жорсткому диску. Mac OS X також включає окремий додаток для відновлення програм Software Update (також відоме як команда оболонки softwareupdate), але воно підтримує тільки програмне забезпечення продуктів Apple.
Програми установки й архіватори
Деякі архіватори (наприклад WinRAR, 7-Zip і інші) також дозволяють створювати установники.
Деякі операційні середовища – наприклад, Windows NT (за замовчуванням) і Xfce 4 (за бажанням користувача), містять функцію автоматичного запуску певної програми, що перебуває на носії, при його вставці в пристрій читання.
Як компроміс між Установником Windows і системами керування вмістом UNIX-подібних систем, існують системи керування установкою Windows.
5. Установник Windows
Windows Installer (установник Windows) – підсистема Microsoft Windows, що забезпечує установку програм (інсталятор). Є компонентом Windows, починаючи з Windows 2000; може доустановлюватися й на більш ранні версії Windows. Вся необхідна для установки інформація (іноді й разом із установлюваними файлами) утримується в настановних пакетах (installation packages), що мають розширення .msi.
Логічна структура пакета
Інсталяційний пакет описує установку одного продукту й має свій GUID (унікальний ідентифікаційний номер). Продукт складається з компонентів (components) (теж мають свої GUID), згрупованих у можливості (features).
Компонент (component) – мінімальна неподільна настановна одиниця, що представляє собою групу файлів, значень реєстру, створюваних папок і інших елементів, об'єднаних загальним ім'ям (ім'ям компоненти) і або встановлюваних разом, або не встановлюваних. Компоненти сховані від кінцевого користувача. Кожний компонент має ключовий шлях (key path) – наприклад, ім'я свого головного файлу – по якому визначається наявність цього компонента на комп'ютері користувача.
Можливість (feature; у русифікованій версії Windows саме це слово перекладається як «компонент», що вносить плутанину) – це ієрархічна група компонент і/або інших можливостей. Коли при установці показується діалог вибору встановлюваних частин програми, користувач управляє вибором саме можливостей. Вибір можливості для установки спричиняє установку всіх компонентів, які в неї включені.
Фізична структура пакета
Файл .msi являє собою складений документ OLE. OLE – технологія зв'язування й впровадження об'єктів в інші документи й об'єкти, розроблена корпорацією Майкрософт, (OLE compound document – у тому же форматі-контейнері зберігаються документи Microsoft Word, Excel і т.д.). У цьому файлі .msi утримується невелика реляційна база даних – набір з декількох десятків взаємозалежних таблиць, що містять різну інформацію про продукт і процес установки. При цьому всі строкові дані в базі зберігаються разом в окремому потоці документа, а в таблицях бази на них є посилання; у такий спосіб уникають дублювання рядків, що значно зменшує розмір бази.
Крім бази, структура файлу .msi передбачає переміщення туди користувальницьких сценаріїв і допоміжних DLL, якщо такі потрібні для установки, а також самих установлюваних файлів, запакованих у форматі .cab. Файли можна розміщати й окремо від пакета, у запакованому або розпакованому виді (зі збереженням структури каталогів).
Процес установки
Процес установки складається з декількох етапів:
збір інформації;
виконання (властиво установки);
можливо, відкату (у випадку помилки або скасування установки користувачем).
Дії
Кожний етап установки складається з послідовності дій (actions), записаної в базі даних. Діям привласнені номери, що визначають порядок їхнього виконання, а іноді – і умови, при яких дії виконуються або не виконуються.
Більша частина дій – це стандартні дії, характерні для типового процесу збору інформації й установки. Всі ці дії документовані. Крім них, користувач може визначити й свої дії (custom actions).
Дії, певні користувачем, можуть бути або написані на одній зі скриптових мов, убудованих в операційну систему (JScript або VBScript так само й Eclipse, побічна мова від C++), або розміщатися в спеціально створеної DLL (написаної на таких мовах, як C, C++ і т.д.). Файли із цими діями містяться усередину файлу .msi і витягають звідти на початку запуску інсталяції.
Збір інформації
На етапі збору інформації Windows Installer збирає інструкції (або шляхом взаємодії з користувачем, або програмним шляхом) установити або видалити одну або кілька можливостей, що входять у продукт. Ці інструкції надалі формують на основі бази даних внутрішній сценарій, що детально описує наступний етап виконання.
Цей етап називають також безпосереднім режимом (immediate mode).
Виконання
До початку цього етапу інсталятор генерує внутрішній сценарій, призначений для виконання без втручання користувача. Цей сценарій виконується інсталятором у привілейованому режимі служби NT (конкретно – під аккаунтом LocalSystem). Привілейований режим потрібно через те, що інсталяція могла бути запущена користувачем, що не володіє необхідними правами для зміни системних параметрів і файлів (хоча право встановити програму йому було надано).
Цей етап іноді називається відкладеним режимом (deferred mode).
Відкат
Якщо яка-небудь із дій, заданих у сценарії, кінчається невдачею, або установка в процесі відміняється користувачем, всі дії, виконані до цього місця, відкочуються, повертаючи систему в стан, що був до установки. Відкат забезпечується наявністю для кожної дії, що вносить зміну в систему, зворотньою до неї. Уводячи в пакет нестандартні дії, програміст також повинен створити зворотні до них для правильної роботи відкату.