- •Житлове право України
- •Тема 1. Правове регулювання правовідносин у житловій сфері
- •1.1. Передумови реформування житлового права та сучасні тенденції розвитку житлового законодавства
- •1.2. Правове регулювання житлових відносин. Предмет та метод житлового права
- •1.3.Поняття та система житлового законодавства
- •1.4. Джерела житлового права
- •1.5. Учасники житлових правовідносин
- •1.5. Житлові права та обов’язки громадян
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2. Житловий фонд
- •2.1. Призначення житлового фонду України
- •2.2. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень
- •2.3. Передача житлового фонду в комунальну власність
- •2.4. Непридатність жилих будинків для проживання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 3. Забезпечення громадян жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду
- •3.1. Нормативна база
- •3.2. Квартирний облік
- •3.3. Розподіл та надання жилих приміщень
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду
- •4.1. Договір оренди жилого приміщення
- •4.2. Договір піднайму жилого приміщення
- •4.3. Збереження права на жиле приміщення за громадянами в разі їх тимчасової відсутності
- •4.4. Право наймача на заміну жилого приміщення більшого розміру на жиле приміщення меншого розміру
- •4.5. Обмін жилими приміщеннями
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 5. Приватизація державного житлового фонду
- •5.1. Право громадян на приватизацію державного житлового фонду
- •5.2. Приватизація частини комунальної квартири державного житлового фонду
- •5.3. Приватизація житла в будинку, що потребує ремонту
- •5.4. Приватизація громадського житлового фонду
- •5.5. Реприватизація житла
- •5.6. Доприватизація житла
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 6. Користування службовими жилими приміщеннями та гуртожитками
- •6.1. Користування службовими жилими приміщеннями
- •6.2. Користування гуртожитками
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 7. Організація та діяльність житлово-будівельних кооперативів
- •7.2. Порядок організації та діяльність жбк
- •7.3. Правові засади створення та діяльності молодіжних житлових комплексів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 8. Виникнення, реалізація та припинення права власності на жилі приміщення в будинках (квартирах) приватного житлового фонду
- •8.1. Підстави виникнення та припинення права власності на житло
- •8.2. Користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду
- •Контрольні питання
- •1. Назвіть підстави виникнення (набуття) права власності на житло
- •Література
- •Тема 9. Утримання приватного житлового фонду
- •9.1. Правове становище співвласників квартир.
- •9.2. Организация та діяльність товариства співвласників квартир
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 10. Квартирна плата. Пильги по квартирнОї плати. Субсидії. Безоплатний ремонт
- •10.1.Квартирна плата
- •10.2. Пільги по квартирній оплаті та плати за комунальні послуги
- •10.3.Субсидії
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 11. Виселення громадян з жилих приміщень державного житлового фонду
- •11.1. Виселення наймачів у зв’язку з капітальним ремонтом будинку
- •11.2. Виселення громадян з жилих приміщень із забезпеченням іншим житлом
- •11.3. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення
- •11.4. Порушення правил співжиття
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 12. Відповідальність за порушення житлового законодавства. Порядок розгляду і вирішення житлових спорів
- •12.1. Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства
- •12.2. Захіст та охорона житлових прав громадян
- •12.3. Характеристика спорів, що розглядаються в судовому порядку
- •Контрольні питання
- •Література
- •Висновки
1.4. Джерела житлового права
Поняття «джерело права» у правовій літературі вживається у двох значеннях: 1) фактора, що породжує право; 2) форми норми права.
Тому в юридичній науці термін «джерело права» використовується у широкому і вузькому значеннях. Більшість вчених-юристів, дослідників, спеціалістів під джерелом житлового права у вузькому значенні розуміють джерело виникнення права, органи та їхні посадові особи, уповноважені приймати нормативно-правові акти. Безпосереднім джерелом права є правотворча діяльність, що полягає у встановленні юридичних норм або у визнанні юридичними соціальних норм. Тобто під джерелом права розуміють зовнішню форму об'єктивізації його норм. Виходячи з цього, житлове право у вузькому значенні можна поділити за певними критеріями:
- за органами, що приймають рішення, джерела поділяються на закони, підзаконні акти, судові рішення, рішення Конституційного Суду;
- за змістом, формою правотворчості - нормативні та ненормативні джерела, до яких належать договори, звичаї, принципи житлового права, інші джерела, що не суперечать нормам та принципам права;
- за поділом права на приватне та публічне - джерела приватного та публічного права;
- за сферою правового регулювання - джерела у приватній, соціальній, державній сферах;
- за значенням - основні та допоміжні.
У широкому значенні під джерелом права розуміються пам'ятки історії, літописи, судові рішення та звичаї, що існували історично та мали значення для розвитку права й визначали основні напрями становлення права, умови його формування, тобто фактори правотворчості та загальнолюдські цінності, що безпосередньо впливають на процес формування й функціонування права.
Запропонована система дозволяє розміщувати джерела залежно від їх впливу на суспільні відносини за такими ієрархічними принципами: відмінність конституційного, державного і приватноправового регулювання; пріоритет актів законодавчої влади перед актами виконавчої та судової влади; перевага актів центральних органів виконавчої влади за підпорядкованістю органів у порівнянні з нижчими рішеннями місцевих рад; наявність загальних і спеціальних актів, що дозволяє усувати суперечності між різними нормативними актами.
1.5. Учасники житлових правовідносин
Учасниками житлових правовідносин є громадяни, юридичні особи, держава в особі спеціально створених органів, органи місцевого самоврядування, громадські організації.
Специфіка житлових правовідносин полягає у тому, що окрема їх частина, особливо та, що виникає за умови забезпечення житлом державного чи комунального житлового фонду, в т.ч. і на праві соціального найму, є адміністративними правовідносинами, а подальше користування житлом на умовах оренди чи найму є цивільно-правовими відносинами, що суттєво впливає на зміст правового становища суб’єктів житлового права, на обсяг їхніх прав і обов’язків.
Тому за нормами житлового, цивільного законодавства сторонами житлових правовідносин, з однієї сторони, виступає уповноважений суб’єкт, наділений повноваженнями, з другої – заінтересований суб’єкт – фізична особа. Сторона, наділена владними повноваженням, представлена державними органами та їх посадовими особами. До уповноважених можна віднести: власників житла – органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації (юридичні особи); житлові та житлово-будівельні кооперативи; товариства співвласників богатоквартирного жилого будинку.
Суб’єктний склад осіб у житловій сфері розподіляється на юридичних та фізичних осіб. Серед фізичних осіб слід вказати, насамперед власника, наймача, орендаря, піднаймача, тимчасових жильців, які можуть виступати як зобов’язаною, так і уповноваженою особою.
Заінтересованими особами є: громадяни, їх представники, у тому числі органи опіки та піклування.
Суб’єктами права власності Цивільним кодексом визначена також держава Україна. Право власності в інтересах якої здійснюють органи державної влади, та територіальна громада разом з утвореними нею органами місцевого самоврядування.