Німецька класична філософія

Частина філософії Нового часу.

Причини виділення в окремий етап: по-новому осмислила і сформувала попередні знання, філософії надавши їм нового трактування.

Принципи (ідейні надбання) введені німецькою класичною філософією:

1. Принцип активності, людина знає лише те і на стільки, що і наскільки входило в контекст її діяльності, причому ця діяльність зумовлена людською активністю.

2. Принцип системності знання, будь-які знання набувають своєї достовірності та цінності тоді, коли входять в систему знань.

3. Принцип розвитку, по висхідній – прогрес, по низхідній - регрес все в світі взаємопов’язане - результат розвиток.

4. Принцип рефлексії, розвиток пізнання відбувається завдяки рухові від неусвідомленого до усвідомленого, від усвідомленого частково і до усвідомленого повніше.

Засновником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант.

Філософія Канта

1. Докритичний - намагався пояснити сучасний стан космосу.

2. Критичний – намагався дати відповіді на основну світоглядну проблематику, розглянути можливості людського розуму.

3. Антропологічний – розробка відповіді на питання ”Що таке людина?”

Кант займався також розробкою етичних, естетичних і соціальних ідей.

Світ людини-це предмети та явища, які упорядковуються людською свідомістю.

Філософія Фіхте

Вважав людську діяльність найвищою людською цінністю, свободи. «Діяти! - Ось для чого ми існуємо».

Відомий громадський діяч.

Філософія Гегеля

Творець всеосяжної системи філософії,яка охоплювала всі сфери людського знання

Субстанція – абсолютна ідея (це основа всього сущого, яка представлена у вигляді енергетичного, мислячого утворення).

Гегель вважав, що джерелом будь-якого розвитку є внутрішні суперечності речей та явищ.

Також Гегель був засновником діалектичної логіки.

Філософія Фейєрбаха

Останній представник НКФ, зробив спробу перевести всі ідеї своїх попередників в русло людського самовизначення і самоутвердження, поклавши в основу своєї філософії антропологічний принцип.

Був проти релігії. Людина хоче бути счасливою- ось причина існування релігії. Людина вірить у досконалу безсмертну істоту, томущо сама прагне бути безсмертною і досконалою.Замість віри в бога потрібно вірити в ЛЮДИНУ.

Карл Маркс – німецький філософ, засновник перших міжнародних пролетарських організацій, співавтор ідеологічної течії ( пізніше названої марксизмом)

Марксизм – ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і „теорію” революційного перетворення” буржуазного суспільства в соціалістичне і комуністичне. Творцями марксизму є Карл Маркс (1818 – 1883) та Фрідріх Енгельс (1820-1895). Шлях до побудови такого суспільства вбачав у знащенні приватної власності шляхом классової боротьби,яка проголошувалась рушійною силою історії. Людина для нього – це держава,суспільство, клас, колектив, сукупність суспільних відносин.

Праці:„Капітал”, „Рукописи 1844 року”.

Висновки:

Німецька класична філософія збагатила науку цілою низкою плідних ідей, що були розроб­лені з надзвичайною глибиною, розмахом та майстерністю.

Водночас німецька класична філософія вичерпала ідейний та ме­тодологічний потенціал класичної філософії і постала, з одного боку, неперевершеним взірцем культури мислення, а з іншого — як переддень появи принципово нової філософії.