3.Зносостійкі матеріали.

Зношування виробу-це втрата геометричних розмірів та маси в процесі експлуатаціі.

Знос-пошкодження окремих ділянок або виробу в цілому при експлуатаціі або при зовнішніх впливах.

Зносостійкі — матерівли,здатні опиратися зношуванню при експлуатаціі або зовнішніх впливах.

Деталі, які піддаються зносу, розділяють на дві групи: 1) деталі,які утворюють пару тертя (вальниці ковзання та котіння, зубчасті передачі); 2) деталі, знос яких відбувається під впливом робочого середовища (рідина, газ).

Характерні види зносу деталей першої групи – абразивний (твердими частинками, які потрапили в зону контакту), адгезійний, окислювальний, від втоми, фретінг-процес. Деталі другої групи, як правило, піддаються абразивному зносу (наприклад, стирання грунтом), гідро- та газоабразивному (твердими частинками, перемішаними рідиною або газом), ерозійному, гідро- та газоерозійному (потоком рі дини або газу), кавітаційному (від гідравлічних ударів рідини).

Молекулярно-механічна теорія тертя визначає два основних

шляхи підвищення зносостійкості матеріалу:

1) підвищення твердості поверхні виробів, які знаходяться в контакті;

2) зниження міцності адгезійного зв’язку. Підвищення твердості має метою припинити пластичну деформацію та запобігти мікрорізанню поверхні тертя, забезпечити, по можливості, пружне деформування ділянок контакту.

Підвищення твердості має метою припинити пластичну деформацію та запобігти мікрорізанню поверхні тертя, забезпечити, по можливості, пружне деформування ділянок контакту.Зниження міцності адгезійного зв’язку необхідне для запобігання схопленню металевих поверхонь. Найбільш ефективно це досягається відокремленням поверхонь тертя рідким або твердим мастилом.Адгезія особливо небезпечна для контакту виробів із твердих матеріалів. У випадку руйнування захисних оксидних плівок, вона сприяє значному пошкодженню обох поверхонь тертя. При сполученні твердого та м’якого матеріалів схоплення відбувається в менш небезпечній формі.

Бувають: Матеріали, стійкі до абразивного зносу (інтенсивність зношення залежить від умов діі абразивних частинок(швидкості руху,кута атаки,дисперсності та форми).Серед таких матеріалів найбільш розповсюдженні білі чавуни або карбідні сплави.У25Г10Н6Т,У25Х20Н12,У25Х28.

Матеріали з високим опором зносу від втомиВ процесі втоми здобувають здобувають розвитку під дією знакозмінних циклічних напружень.Можуть відбуватися структурні зміни,пошкождення ділянок через наявність дефектів.,зародження та розвиток тріщин.Цим недолікам запобігають вироби, поверхня яких обробляється таким чином,що створюються стр-ра та властивості відмінні від серцевини.(хто,наклеп,нанесення покриттів,напилення)ШХ15,95Х18Ш,8Х4В9Ф2

Матеріали стійкі до зносу в умовах великого тиску та ударних навантажень.В деяких виробах потрібно мати високу зносостійкість в поєднанні з вязкізтю,щоб запобігти крихкому руйнуванню.У високомарганцевих сталях А класу висока здатність до розвитку наклепу,наприклад 110Г13Л.Твердість після ТО збільщ в 3 рази.Крім сталей А класу, використовують сталі зі стр-рою метастабільного А.Метастабільність полягає в тому,що при певних умовах впив дефомаційних зусиль призведе не до розвитку наклепу,а до структурних перетворень — А=>М деформ.Такі сталі здебільшого використовують при виготовленні виробів,які зазанють при експлуатаціі кавітаційних пошкоджень(зношування локального характеру в потоці рідини),напр. Судові гвинти.30Х10Г10.