- •Оцінка інженерної обстановки
- •Загальні положення
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Ступені ураження міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Кількість особового складу медичних формувань цо, які повинні залучатися для надання медичної допомоги потерпілому населенню
- •Кількість особового складу сил цо та техніки, яка необхідна для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100 тис. Осіб)
- •Кількість аварій на інженерних мережах та комунікаціях залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Визначення початкового радіуса Rо хмари газоповітряної суміші, м
- •Визначення величини надмірного тиску залежно від радіуса Ro
- •Приклад 1.
- •Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об’єктів господарської діяльності
- •Оцінка достатності захисної споруди за місткістю Приклад 2
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження
- •Коефіцієнт, який залежить від умов розміщення захисних споруд (Кр)
- •Приклад 3
- •Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням
- •Приклад 4
- •Варіанти завдань
Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
Характер дії на об'єкт |
Ступінь руйнування об'єкт а господарської діяльності |
|||
слабкий |
середній |
сильний |
повний |
|
Вибух вибухової речовини (тротил) т. |
4,5 |
13,5 |
24 |
45 |
Вибух газоподібної суміші (вибухово-повітряна сила), кгс/см2 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
Таблиця 8
Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об'єкта господарської діяльності
Площа об'єкта в км2 |
Протяжність комунікацій в м/км2 |
Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності |
||
середній |
сильний |
повний |
||
1 |
5000/10000 |
2/3 |
3/5 |
5/9 |
2 |
3/4 |
4/6 |
6/12 |
|
3 |
3/5 |
5/7 |
7/14 |
|
4 |
4/6 |
7/13 |
10/20 |
|
5 |
5/8 |
10/19 |
13/27 |
|
10 |
8/16 |
19/37 |
27/55 |
Примітка. Структура аварій: водозабезпечення — 20%; каналізація — 20%; газозабезпечення — 25%; теплозабезпечення — 15%; електрозабезпечення — 20%.
Залежно від ступенів ураження об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в годинах (Т) визначається за формулою:
Т = в1· в2· W / П (5)
де в1 – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4–2,0;
в2 – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який дорівнює 1,3–1,4;
W– вірогідний обсяг виду роботи;
П – продуктивність формування при виконанні роботи.
Кількість формувань (Nф) для виконання певної роботи визначаємо за формулою: Nф = Т/ t (6)
де t – тривалість роботи за зміну (орієнтовно 10 годин).
Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будинків, споруд і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі повітря, які характеризують в результаті вибухів наведені в додатку 1.
При визначенні інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності до уваги необхідно брати комплексний підхід, який враховує всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.
Одним із видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибухові визначають три зони у вигляді кола.
Зона І (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони (RI) приблизно визначається згідно з формулою (7)
(7)
де Q– кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.
Кп – коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6 або визначаємо за табл. 9.
Таблиця 9