Обмеження прав Гетьманщини і гетьманської влади, запроваджені московською владою за Конотопськими (1672 р.) і Переяслівськими (1674р.) статтями

Конотопські статті 1672 р.:

Основні положення:

1. заборона гетьману судити й звільняти генеральну старшину без ради з усією старшиною;

2. заборона гетьману листуватися з іноземними володарями, і особливо П. Дорошенком, без ради зі старшиною;

3. вилучення положення про необхідність присутності гетьманських представників на з'їздах послів, де обговорювалися українські справи.

Характерні риси правління І. Самойловича:

1. проводив лінію аристократизації старшинського класу;

2. всі важливі питання вирішувала виключно старшинська рада;

3. скасована загальна рада;

4. рядові козаки не мали право голосу;

5. сформована гетьманська гвардія;

6. остаточне вирішення питань належало гетьману;

7. утримував наймане військо;

8. введені нові податки.

Переяславські статті 1674 р.

Основні положення:

1. заборона гетьману без дозволу царя надавати допомогу будь-якій стороні у разі нападу на Польщу;

2. заборона гетьману карати будь-кого без суду і згоди старшини;

3. заборона посилати гетьманських представників на переговори царських послів з польськими або кримськими послами;

4. козацький реєстр становив 20 тис. осіб, але жалування йому встановлювалося подвійне;

5. у разі нападу ворогів на Гетьманщину козацьке військо збиралося на річці Росава, між Каневом і Корсунем, туди прибувало і царське військо.

Боротьба Речі Посполитої і Османської імперії за Правобережну Україну

Бучацький мирний договір. Укладений 18 жовтня 1672 р. у місті Бучач між Річчю Посполитою і Османською імперією.

Основні положення:

1. Річ Посполита віддавала Туреччині Подільське воєводство;

2. Річ Посполита визнавала незалежність “Української держави’ (перше використання назви у міжнародному договорі) в межах Брацлавщини та Південної Київщини, які переходили під владу П. Дорошенка;

3. поляки зобов'язувалися сплачувати контрибуцію за зняття турецькою армією облоги Львова;

4. Річ Посполита зобов'язувалася сплачувати щорічну данину турецькому султану в розмірі 22 тис. злотих.

Польський сейм відмовився затвердити умови договору, і війну було поновлено.

Журавненський мирний договір Укладений 17 жовтня 1676 р. у селищі Журавне між Річчю Посполитою і Османською імперією.

1. Поділля залишалося у складі Османської імперії;

2. значна частина Правобережної України (за винятком колишніх Білоцерківського і Паволоцького полків) визнавалася польською стороною козацькою територією, підвладною гетьману П. Дорошенку;

3. скасовувалася щорічна данина, яку Річ Посполита повинна була сплачувати Османській імперії за умовами Бучацького мирного договору.

Польський сейм не затвердив умови договору, що призвело згодом до нової війни.

Поділля і частина Правобережної України, що була підвладна гетьману П. Дорошенку, перейшли до складу Речі Посполитої після поразки турецької армії під Віднем (1683 р.) і укладення Карловицького миру 1699 р.

ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ (1677-1678 РР.) ТА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДОГОВІР 1681 Р.

У 1676 р. І. Самойловича проголошено гетьманом всієї України.

Чигиринські походи - військові походи турецько-татарської армії на Чигирин з метою загарбання Правобережної України.

Причини:

1. прагнення турецького уряду зберегти свій вплив в Україні після зречення П. Дорошенком гетьманства в 1679 р.;

2. повернення турецьким султаном з константинопольського монастиря Ю. Хмельницького і проголошення його гетьманом і “князем малоросійської України”;

3. Ю. Хмельницький з невеликим загоном з'явився на Поділлі, закликав визнати його владу

і повернутися під протекторат турецького султана

Перший похід 1677 р.: ¹

1. у серпні 120-тисячна турецька армія і 40-тисячне татарське військо разом із загонами Ю. Хмельницького розпочали облогу Чигирина, який захищало близько 5 тис. українських козаків і 24 тис. московських стрільців;

2. облога міста тривала три тижні;

3. на допомогу обложеним прибула 54-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом Г. Самойловичем;

4. 28 серпня відбулася битва під Чигирином;

5. турецьке командування вирішило зняти облогу Чигирина і відступити.

Другий похід 1678 р.:

1. у липні 200-тисячна турецько-татарська армія вдруге взяла в облогу Чигирин;

2. місто захищав 15-тисячний україно-московський гарнізон;

3. після місячної облоги і безперервних штурмів турки захопили Чигирин;

4. 120-тисячна україно-московська армія, очолювана воєводою Г. Ромодановським і гетьманом І. Самойловичем, прибула на допомогу обложеним на початку липня. Проте турецькі

війська не допу стили її до міста;

5. під натиском турок україно-московська армія відійшла до Дніпра і ЗО серпня

переправилася на лівий берег;

6. виснажені боротьбою за Чигирин турецько-татарські війська не стали її переслідувати і

відступили з України.

Наслідки походів:

1. було зруйновано гетьманську столицю Чигирин;

2. Османська імперія назавжди припинила завойовницькі походи в Україну;

3. уся влада на Правобережжі від Брацлавщини до Чигирина до 1681 р. перейшла до рук Ю. Хмельницького.

Бахчисарайський мирний договір — угода Московської держави з Османського імперією та Кримським ханством про 20-річне перемир'я, яка завершила війни 70-х рр. XVII ст. між цими державами за володіння українськими землями.

Основні умови:

/ кордон між державами встановлювався по Дніпру;

і/ за Османською імперією закріплювалися Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля;

V/ татарські орди могли вільно кочувати і полювати в південних степах по обидва боки

Дніпра; _ .

V/ територія між Дністром і Бугом протягом 20 років залишалася нейтральною і

незаселеною;

• обидві сторони зобов'язувалися не споруджувати і не відновлювати на ній укріплення;

\/ турецький султан і кримський хан зобов'язувалися не допомагати ворогам Москви;

^ територія Лівобережної України, Київ з кількома правобережними містечками і Запоріжжя визнавалися за Московською державою;

V" козаки і все населення мали право ловити рибу, полювати, добувати сіль і вільно плавати по Дніпру та його протоках до Чорного моря.

Значення договору:

[/ став спробою примирити інтереси Московської держави та Османської імперії в їхньому суперництві за українські землі;

у/ вкотре закріпив перерозподіл українських земель між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині;

V/ зміцнив міжнародне становище Московської держави і примусив Річ Посполиту шукати шляхи до врегулювання відносин з нею.

“Вічний мир” - договір між Річчю Посполитою і Московською державою, укладений

2. травня 1686 р. у Москві на основі Андрусівського перемир'я 1667 р. 1. Річ Посполита остаточно визнавала приєднання до Московської держави Лівобережної України, Чернігово-Сіверщини, Києва і Запоріжжя;

2. Північна Київщина, Волинь і Галичина входили до складу Речі Посполитої;

3. Брацлавщина і Південна Київщина ставали нейтральною зоною і мали залишатися незаселеними;

4. Річ Посполита за відмову від претензій на Київ отримувала компенсацію в розмірі 146 тис. карбованців;

JT Московській державі поверталася Смоленщина, а за Річчю Посполитою визнавалися завойовані нею ліфляндські землі;

6. Поділля, у разі визволення від турецької влади та за згодою Московської держави, повинно було увійти до складу Речі Посполитої;

%. обидві сторони зобов’язувалися не укладати сепаратного миру з Османською імперією;

8. православному населенню у Польщі гарантувалося вільне віросповідання;

3. між державами встановлювалася свобода торгівлі й налагоджувався поштовий зв’язок;

2. Московська держава розривала попередні договори з Османською імперією і Кримським ханством, вступала до військового союзу з Річчю Посполитою та до антитурецькоі “Священної ліги” (Австрія, Польща, Венеція, Папська держава) і зобов'язувалася організувати воєнний похід проти Кримського ханства, а Річ Посполита - проти Білгородської орди і турецького війська.

Історичне значення:

1. міжнародно-правовий акт, який остаточно закріпив поділ Гетьманщини на дві частини;

2. означав розрив Річчю Посполитою і Московською державою раніше укладених договорів з Османською імперією;

3. відіграв значну роль у боротьбі з турецькою агресією у Східній та Південно-Східній Європі