8. Рекомендації лікарів відносно раціонального харчування - не більше ніж ... Рекомендації.

Неправильно. Зловживання солодощами, жирною їжею, кухонною сіллю і продуктами багатими холестерином має негативні наслідки. Надлишок жирів "осідає" на стінках судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки. Переїдання веде до появи зайвої ваги. Щоб "обслужити" додаткову вагу, серце повинно працювати з підвищеним навантаженням.

Кавоманам корисно буде дізнатися, що навіть одна філіжанка кави в день (не кажучи про п'ять-шість) збільшує ризик розвитку гіпертонії в три рази. До речі, філіжанка кави підвищує тиск на 3 одиниці в людей здорових і на 8 - у тих, хто має проблеми з тиском.

Для тих, хто віддає перевагу солоному, вчені приберегли досить переконливі докази. Виявляється, що знизити верхній тиск на 5-10 одиниць допоможе ... сіль, якщо зменшити її кількість до 6 грамів (пів чайної ложки) в день.

9. Підвищений тиск в останні місяці вагітності - звичне явище.

Неправильно. В більшості вагітних тиск навпаки падає. В деяких після дванадцятого тижня вагітності тиск, дійсно, може підвищуватися на 25 (верхній) і 15 (нижній) одиниць. Але якщо підвищення тиску супроводжується поганими аналізами сечі (наявністю білка) і (або) набряками, це вже стає небезпечно для здоров'я.

Дуже важливий нюанс: щоб знизити артеріальний тиск, не всі поради підходять вагітним жінокам. Їм не можна худнути, самостійно екпериментувати з сіллю

(забудьте про безсольові дієти) і фізичним навантаженням. А знижувати артеріальний тиск можна лише під контролем лікаря акушер-гінеколога та кардіолога.

10. При гіпертонічній хворобі ліки потрібно приймати в тому випадку, коли тиск "підскочив" або під час профілактичного курсу лікування.

Неправильно. Якщо поставлений діагноз "гіпертонічна хвороба", без таблеток не обійтись (винятком є легкі форми, які піддаються "дієтичній" корекції). Це означає, що кожного дня потрібно приймати ліки для того, щоб тиск не "скакав". Створюється свого роду "фон", приякому тиск, якщо і підскакує, то не настільки високо і небезпечно. А гіпертонічний криз (коли тиск підвищується дуже сильно і швидко) відноситься до суто "лікарняних" випадків і потребує спеціального лікування. Адже знижувати тиск потрібно правильно: різке зниження тиску нічим не ліпше від його підвищення. При правильно підібраному лікуванні кризів не повинно бути.

11. Визначити гіпертонію можна за результатами одиного вимірювання.

Неправильно. Діагноз "гіпертонія" ставиться, якщо підвищений тиск реєструється під час трьох повторних візитів до лікаря, за умови, що тиск міряли правильно.

До речі, спеціалісти виділяють особливий вид хвороби - "гіпертонія білого халата". Це такий стан пацієнта, при якому в кабінеті лікаря тиск в нього підвищується, а за порогом - знижується. В таких випадках необхідне спеціальне дослідження: добовий моніторинг артеріального тиску. Протягом доби за тиском слідкує запрограмований комп'ютер. Аналіз п'ятидесяти (і більше) вимірювань дозволяє зафіксувати особливості, які звичайно виявити неможливо: наприклад, поведінка тиску вночі. Адже недостатнє зниження тиску під час сну - показник того, що підвищення тиску позначилося на "здоров'ї" серцевого м'яза і (або) нирок. Ці нюанси дозволяють краще підібрати ліки.

Трохи статистики

• В високорозвинених країнах підвищений тиск - проблема малозабезпечених верств населення, а в країнах що розвиваються - навпаки.

• Представники негроїдної раси хворіють на гіпертонічну хворобу частіше.

• Серед європейців найкраще справи з тиском ідуть в іспанців: сієста (післяобідній віпочинок) - дуже добра профілактика гіпертонії.

• Серцево-судинні захворювання є причиною 60% всієї смертності на земній кулі.

Фактори ризику:

• спадково-конституційні властивості;

• психоемоційні перевантаження;

• професійні шкідливості (шум, вібрація);

• симпатикотонія;

• особливості харчування (надміра nаcl, зловживання алкоголем, нікотином, жирною і солоною їжею);

• недостача іонів mg²⁺;

• надлишкова маса тіла та малорухомий спосіб життя.

Патогенез: найбільш прийнятною на сьогоднішній день залишається теорія "Неврозу вищої нервової діяльності", згідно з якою пусковим механізмом гіпертензії є порушення центральної регуляції тонусу вегетативної нервової системи. В подальшому до цього механізму приєднуються і гуморальні фактори регуляції артеріального тиску. Основними факторами, які сприяють таким порушенням є:

1) спадкова схильність;

2) вікова перебудова діенцефально-гіпоталамічних структкур;

3) нервово - психічне перенапруження.

• Зміни в ЦНС призводять до гіпертонусу симпатичної нервової системи. Це супроводжується збільшенням викиду симпатичних амінів (адреналіну і норадреналіну), що призводить до підвищення АТ. Основою такого підвищення тиску є посилення сили і частоти серцевих скорочень, тому гіпертензія буде з переважним підвищенням систсистолічного АТ.

• В подальшому приєднуються зміни в ренін-ангіотензивній системі. Нирки виробляють більшу кількість реніну ніж в нормі. В плазмі крові ця речовина трансформується в ангіотензин І. Під впливом ангіотензинперетворюючого фактору (АПФ) він перетворюється в ангіотензин ІІ, який має потужну судиннозвужуючу дію. Це другий із основних механізмів артеріальної гіпертензії.

• Ще один із основних патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії - затримка води і солі в організмі. Цей механізм забезпечується за допомогою альдостерону - гормону кори наднирника, який має мінералокортикоїдну активність. Цей механізм забезпечує зростання в першу чергу діастолічного артеріального тиску.

Такий механізм розвитку гіпертензії спостерігається приблизно у 90% пацієнтів із артеріальною гіпертензію. Але у деяких пацієнтів є інші механізми, що забезпечують підвищення тиску. Деякі захворювання пошкоджують механізми регуляції АТ внаслідок запальних, дистрофічних, ішемічних і обмінних процесів. В такому випадку гіпертензія є симптомом якогось іншого захворювання і такі випадки гіпертензії носять назву ВТОРИННА АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ.

В залежності від причин, які призвели до гіпертензії, вторинні артеріальні гіпертензії можна розділити на такі групи: