3. -Обґрунтованість процесуальних рішень;

      обов'язок всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи з метою встановлення істини стосується лише особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора. Щодо суду, то він, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, повинен забезпечити сторонам належні умови для об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин справи;

-      всебічність, повнота й об'єктивність є вимогами, що характеризують способи дослідження обставин справи, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені й полягають у такому:

а)  всебічність - це висунення та перевірка всіх можливих версій, що випливають з обставин справи;

б)повнота - це правильне, повне визначення всіх обставин, які підлягають доказуванню у справі, збирання, перевірка й оцінка всієї сукупності доказів, що стосуються справи;

в)об'єктивність - це неупередженість осіб, які ведуть розслідування та здійснюють судовий розгляд справи.

4. - Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

Ст 19 1. Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили.

2. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.

5. -Обов’язковість судових рішень;

Цей принцип як одна з основних засад судочинства підкреслює авторитет судової влади і сприяє утвердженню режиму законності й зміцненню правопорядку в державі. Конституція України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124). Цій нормі відповідає стаття 403 КПК, яка встановлює, що вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. За невиконання судового рішення (вироку, рішення, ухвали, постанови), що набрало законної сили, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 372 КК).

6. - Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

Конституція України передбачає, що відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди (ч. 4 ст. 125).

На судові рішення, зазначені у ст. 347 КПК, може бути подана апеляція засудженим, виправданим, потерпілим, прокурором та іншими особами, вказаними у ст. 348 КПК, у порядку і строки, передбачені ст. 349 КПК. Апеляційний розгляд кримінальної справи поділяється на дві частини: попередній розгляд і розгляд у судовому засіданні. За результатами попереднього розгляду приймається одне з рішень, зазначених у ч. 4 ст. 357 КПК і ст. 364 КПК. Апеляційний суд може визнати необхідним проведення судового слідства у повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно (ч. 3 ст. 358 КПК). Крім того, з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції апеляційний суд має право дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 358 КПК). У результаті розгляду справи в апеляційному суді приймається одне з рішень, зазначених у ст. 366 КПК. У касаційному порядку можуть бути перевірені судові рішення, зазначені у ст. 383 КПК. Касаційне провадження є формою перевірки судових рішень з метою виправлення судових помилок і провадиться у строки і порядку, визначеному статтями 392- 395 КПК. За результатами касаційного розгляду справи приймається одне з рішень, указаних у ст. 396 КПК, яке є остаточним і підлягає безумовному виконанню.