- •Методика виконання самостійної роботи
- •Будова та обладнання водопроводу. Основнi етапи та послiдовнiсть очистки і знезараження води.
- •Санація (оздоровлення) джерела місцевого водопостачання (криниці)
- •Методики покращення якості водопровідної води Методика очистки води методом коагуляції Вибір дози коагулянта
- •Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність для проведення знезараження води
- •Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
- •Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Ситуаційні задачі
- •Вихідний контроль рівня знань студентів
- •1. Назвіть основні види покращання якості питної води:
- •2. Укажіть основні способи пом'якшення води:
- •3. Перерахуйте хімічні (реагентні) методи знезаражування води:
- •4. Укажіть основні засоби хлорування води:
- •5. Перерахуйте основні етапи санації криниці:
- •6. Назвіть види санації криниць:
- •7. Назвіть зони санітарної охорони джерел водопостачання:
- •8. На великих водогонах визначення залишкового хлору проводиться:
- •9. Назвіть відстань, на якій водогінні труби повинні розміщуватися для запобігання замерзання або нагрівання:
- •10. Назвіть основні види покращання якості питної води:
- •12. Перерахуйте основні етапи санації криниці:
- •13. Укажіть основні засоби хлорування води:
- •14. Перерахуйте показники надійності знезаражування питної води, що проведене
- •Проміжний контроль рівня знань студентів
- •1. Перерахуйте фізичні (безреагентні) методи знезаражування води:
- •2. Назвіть хімічні сполуки, що використовуються для проведення хлорування:
- •7. Перерахуйте основні методи дезактивації води:
- •8. Укажіть основні методи знешкодження води:
- •9. Назвіть основні методи очистки води:
- •10. Назвіть основні засоби освітлення води:
- •11. Назвіть засоби опріснення води:
- •12. Укажіть основні методи знезаражування води:
- •13. Укажіть основні етапи стандартизації якості питної води:
- •14. Назвіть основні види фільтрації води:
- •15. Назвіть схему водопроводу для обробки води з поверхневого джерела:
- •16. Перерахуйте складові частини водопровідної системи:
- •22. Укажіть основні методи знешкодження води:
- •23. Укажіть основні методи знезаражування води:
- •24. Укажіть основні етапи стандартизації якості питної води:
- •25. Назвіть основні види фільтрації води:
- •26. Назвіть хімічні сполуки, що використовуються для проведення хлорування:
- •27. Укажіть основні види коагуляції води:
- •28. Укажіть основні засоби знебарвлення води:
- •29. Перерахуйте основні засоби дезодорації води:
- •30. Перерахуйте основні методи дезактивації води:
- •Кінцевий контроль рівня знань студентів
- •2. Визначіть необхідну кількість хлорного вапна (25% активного хлору), що необхідно для проведення знезараження 1000 л води методом перехлорування:
Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
В колби або склянки наливають по 200 мл води (до мітки), яка підлягає знезараженню. В кожну колбу спеціальною піпеткою (1мл) вносять відповідно 1 2, та 3 краплі 1% розчину хлорного вапна, добре перемішують скляною паличкою та залишають на 30 хвилин, через 30 хвилин у воді визначають наявність залишкового хлору, для цього в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Вміст колб, (склянок) перемішують і спостерігають, чи з’явилось синє забарвлення, яке виникає у тих колбах (склянках) де є вільний хлор, який залишився невикористаним після окислення органічних речовин у воді. Кількість залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію до повного знебарвлення. 1 крапля 0,7% гіпосульфіту відповідає 0,04 мг хлору.
Проводять відповідні розрахунки та вибирають ту колбу (склянку), в якій вміст залишкового хлору становить 0,3-0,5 мг/л.
Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
Після додавання розчину НСl, 5% розчину КJ та 1% розчину крохмалю колір змінився у всіх склянках. Вміст залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію.
Забарвлення відбулось:
У 1-й склянці – після додавання 1 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 2-й склянці – після додавання 2 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 3-й склянці – після додавання 3 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
Розрахунок
Перша склянка: на 200 мл – 1 крапля 0,7% гіпосульфіту,
на 1000 мл – х
1000 1
х = ––––––– = 5 крапель
200
Залишковий хлор становить 5 крапель 0,04 мг = 0,2 мг/л.
Друга склянка: на 200 мл – 2 краплі,
на 1000 мл – х
1000 2
х = –––––– = 10 крапель
200
Залишковий хлор становить 10 крапель 0,04 мг = 0,4 мг/л.
Третя склянка: на 200 мл – 3 краплі,
на 1000 мл – х
1000 3
х = –––––– = 15 крапель
200
Залишковий хлор становить 15крапель 0,04 мг = 0,6 мг/л.
При знезараженні води за хлорпотребою вміст залишкового хлору у питній воді має складати 0,3–0,5 мг/л. Така концентрація спостерігається у другій склянці (0,4 мг/л). Отже, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна проводять за даними цього варіанту.
Приклад розрахунку необхідної кількості хлорного вапна на 1 л води
на 200 мл – 2 краплі 1 % розчину хлорного вапна
на 1000 мл – х
1000 2
х = –––– = 10 крапель
200
1 мл 1% розчину хлорного вапна – 25 крапель
х – 10 крапель
10 1
х = ––——–– = 0,4 мл 1% розчину хлорного вапна
25
100 мл 1% розчину хлорного вапна – 1 г сухої речовини
0,4 мл 1% розчину хлорного вапна – х
0,4 1
х = ––——– = 0,004 мл = 4 мг сухого хлорного вапна
100
Отже, для проведення знезараження 1 л води за хлорпотребою нормальною дозою хлору необхідно 4 мг хлорного вапна.
З метою проведення гігієнічної оцінки якості питної води слід використовувати Державні санітарні норми і правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", 2010 р. (ДСанПіН).
Контроль ефективності очистки води проводять за органолептичними показниками (Додаток 2 табл. 1).
Контроль ефективності знезараження води проводять за бактеріологічними показниками (Додаток 2 табл. 3) та залишковому хлору.
Додаток 1
Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Рекомендовані значення |
Мінералізація загальна (сухий залишок) Загальна жорсткість Лужність загальна Магній Фтор |
мг/дм3 моль/дм3 моль/дм3 мг/дм3 мг/дм3 |
Не менше ніж 100 і не більше ніж 1500 Не менше ніж 1,5 і не більше ніж 7 Не менше ніж 0,5 і не більше ніж 6,5 Не менше ніж 10 і не більше ніж 80 Не менше ніж 0,7 і не більше ніж 1,5 |
Додаток 2
Вимоги до водопровідної води та води джерел місцевого водопостачання згідно
Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною", 2010 р. (ДСанПіН)
Таблиця 1
Органолептичні показники якості питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
|
Водопровідна вода |
З джерел місцевого водопостачання |
||
Запах (при t 20°С та 60°С) Смак та присмак Забарвленість Каламутність |
Бали бали градуси НОК |
2 2 20 (35) * 1,0 (3,5) |
3 3 35 3,5 |
Примітка: НОК – нефелометричні одиниці каламутності;
* – величини, зазначені в дужках, допускаються з урахуванням конкретної ситуації.
Таблиця 2
Фізико-хімічні показники якості питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
|
Водопровідна вода |
З джерел місцевого водопостачання |
||
Водневий показник Сухий залишок Загальна жорсткість Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо загальне Хлор залишковий вільний Хлор залишковий зв’язаний |
рН мг/дм3 моль/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 |
6,5–8,5 1000 (1500) 7 (10) 250 (500) 250 (350) 1,0 0,05 (0,5) 0,2 (1,0) 0,5 1,2 |
6,5–8,5 1500 10 500 350 не визначається 0,5 1,0 0,5 1,2 |
Таблиця 3
Мікробіологічні показники епідемічної безпеки питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
|
Водопровідна вода |
З джерел місцевого водопостачання |
||
Загальне мікробне число при t 37°С Загальні колі форми (колі-індекс) E. coli Патогенні ентеробактерії Коліфаги Віруси |
КУО/см3 КУО/100см3 КУО/100см3 Наявність в 1 дм3 КУО/дм3 Наявність в 10 дм3 |
100 (50) відсутність відсутність відсутність відсутність відсутність |
100 1 відсутність відсутність відсутність відсутність |
Примітка: КУО - колонієутворювальні одиниці
Таблиця 4
Паразитологічні показники безпеки питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
|
Водопровідна вода |
З джерел місцевого водопостачання |
||
Патогенні кишкові найпростіші Кишкові гельмінти |
клітини, цисти в 50 дм3 клітини, яйця, личинки в 50 дм3 |
відсутність
відсутність |
відсутність
відсутність |
Таблиця 5
Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
Показник |
Одиниця вимірювання |
Норматив, не більше |
Клас небезпеки |
|
Водопровідна вода |
З джерел місцевого водопостачання |
|||
Алюміній Амоній Кадмій Кремній Миш’як Молібден Свинець Ртуть Нітрати Нітрити Фториди |
мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 мг/дм3 |
0,2 (0,5) 0,5 (2,6) 0,001 10,0 0,01 0,07 0,01 0,0005 50,0 0,5 1,5 |
не визначається 2,6 не визначається не визначається не визначається не визначається не визначається не визначається 50,0 3,3 1,5 |
2 – 1 2 2 2 2 1 – 2 2 |
Примітка:– величина, зазначена в дужках, допускається, якщо обробляти воду реагентами, що містять алюміній;
Таблиця 6