2. Цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

Оформлення документарних цінних паперів здійснюється з видачею сертифікатів цінних паперів і веденням реєстрів власників іменних цінних паперів у разі випуску іменних цінних паперів. До них належать: заставна, приватизаційні майнові сертифікати, векселі тощо.

Оформлення без документарних цінних паперів здійснюється з веденням прав за такими цінними паперами в системі депозитаріїв. Бездокументарною формою цінного паперу є здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір (ст.1 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»)

До них належать: акції, житлові чекі, іменні ощадні сертифікати тощо.

• Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

Випуск емісійних цінних паперів вимагає обов'язкової державної реєстрації, без якої він визнається недійсним. Існує один боржник та значна кількість кредиторів – осіб, які придбали емісійні цінні папери одного випуску.

До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі – сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.

Неемісійні - комерційні цінні папери, які характеризуються тим, що видаються емітентом конкретному набувачу. Випуск неемісійних цінних паперів не вимагає здійснення державної реєстрації емісії. Існує один боржник та, як правило, один кредитор. До неемісійних цінних паперів належать: вексель, закладна, коносамент тощо.

• За формою випуску цінного папера, останні поділя­ються на іменні, ордерні та цінні папери на пред'явника (ст. 197 ЦК). В залежності від того, до якого із цих видів належить цінний папір, визначається спосіб його передачі.

Іменним цінним папером є такий документ, в тексті якого зазначений його власник. Однак для легітимації володільця цінного папера якості суб'єкта права необ­хідно, щоб його ім'я бую зазначене не лише у тексті цінного папера, а й у реєстрі власників іменних цінних паперів. Зокрема, у Законі України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» вказано, що права на участь в управлінні на одержання доходу тощо (тобто як майнові, так і особисті права), які випливають із іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. На наш погляд, досить точно поняття іменного цінного па­пера було дане М. Агарковим, який визначав імен­ний цінний папір як документ, який легітимує свого утримувача у якості суб’єкта зазначеного у ньому права, якщо він визначений у якості такого як в тексті доку­мента, так і в книзі зобов'язаної особи (реєстрі).

Іменні цінні папери можуть переходити від одних до інших осіб, однак це пов'язане з виконанням певних формальностей. Передача здійснюється шляхом відступлення права вимоги (цесії) (п.4 ст.197 ЦК). Відступлення права вимоги (цесія) – договірна передача зобов’язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредитору (цесіонарію). У Господарському кодексі – шляхом повного індосаменту (п.3 ст.163 ГК).

Обов'язковим є внесенням змін у реєстр власників іменних цінних паперів. Крім того, можуть встановлюватись обмеження чи навіть заборона щодо передачі іменних документів як у законодавстві, так і в самих цінних паперах. Зокрема, іменним цінним папером, що не піддягає обігу, а його продаж (відчуження) ін­шим особам визнається недійсним, є іменний ощад­ний сертифікат або приватизаційний майновий сертифікат. «Трансфер» – процедура обігу іменних цінних паперів у цивілістичній літературі (Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. – М., 1993.) Процедура обігу іменних цінних паперів визначена нормативними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Україні (ДКЦПФРУ). До іменних цінних паперів можуть відноситись: акції, ощадні сертифікати, облігації, житлові чеки.

Ордерним цінним папером є такий документ, держатель якого є легітимованим у якості суб'єкта зазначеного в ньому права, якщо на ньому зупиняється безперервний ряд передавальних записів. Із даного визначення можна зробити висновок, що ордерні цінні папери передаються шляхом вчинення на них передавального запису —індо­саменту, який може бути іменним, бланковим або доручним. При вчиненні іменного індосаменту вказується ім'я особи, що передає цей документ (індосант), а також ім'я набу­вача (індосата). У разі ж передачі ордерного цінного па­пера шляхом вчинення бланкового передавального запи­су індосанту достатньо просто поставити у документі свій підпис. Держатель ордерного цінного папера, до якого він перейшов через бланковий індосамент, може у будь-який час вписати своє ім'я у документ.

Таким чином, держателю ордерного документа нада­на не обтяжена особливими формальностями можли­вість передачі прав по цінному паперу. Слід підкреслити, що кожний індосант по ордерному цінному паперу від­повідає не тільки за дійсність права, яке він передає ра­зом з документом, але й за його здійснення. Найбільш поширеними ордерними цінними паперами є коноса­мент, заставна і вексель.

За ст. 198 ЦК особа, що випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно. У разі задоволення вимоги законного володільця цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто зобов'язався за цінним папером, вони набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за цінним папером.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.

Однією із основних відмінностей між іменними і ор­дерними цінними паперами є те, що при передачі імен­ного цінного папера відчужувач відповідає лише за дійс­ність права, яке випливає із документа, а при передачі ордерного цінного папера відчужувач (індосант) відпові­дає не тільки за дійсність права, яке випливає з доку­мента, але й за його здійснення. Держатель ордерного цінного папера може звернутись до кожного індосанта з вимогою задоволення прав, які посвідчуються цінним папером.

Під цінними паперами на пред'явника розуміють па­пери, володіння якими безпосередньо забезпечує мож­ливість здійснення виражених у них прав. Здійснити право за цінними паперами на пред'явника може особа, що його пред'явить.

Цінні папери на пред'явника відрізняються вія імен­них та ордерних за такими ознаками:

1) вони випускаються без зазначення особи, яка має право на цінність за документом, а суб'єктом виражених у них прав визначають свого держателя, який пред'являє їх зобов'язаній особі;

2) вони передаються шляхом простої передачі доку­мента новому держателю.

3. В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні

емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі; є)заставні; ж) чекі.

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати Фонду операцій з нерухомістю (ФОН);

4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Відповідно до п.2 ст.195 ЦК види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

• Акція (ст. 6 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»)- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка. Акції поділяються на привілейовані і прості. Привілейовані акції дають їх власникам пільгові права майнової участі, але вони мають обмежені управлінські права, якщо інше не передбачено статутом. Акції є іменними, емісійними, бездокументарними цінними паперами.

• Інвестиційний сертифікат (ст.3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», ст.12 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок») - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

За своєю правовою природою інвестиційні сертифікати є цінними паперами, які випускаються для накопичення коштів з метою подальшого їх інвестування і отримання прибутків від такої діяльності. При чому передбачається, що прибуток отримуватимуть як власники сертифікатів, так і їх емітенти. Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Інвестиційні сертифікати є іменними, емісійними цінними паперами.

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі; є) заставна; ж) чек.

• Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Емітент може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі, можуть бути іменними або на пред’явника, грошовими або товарними; випускаються шляхом емісії.

Залежно від емітента передбачені такі види облігацій: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик.

• Казначейські зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. В Україні можуть випускатися довгострокові (від 5 до 10 років), середньострокові (від 1 до 5 років) і короткострокові (до 1 року) казначейські зобов’язання. Рішення про випуск казначейських зобов’язань приймається Міністерством фінансів України за дорученням КМУ. Кошти, отримані від випуску казначейських зобов’язань, витрачаються на покриття поточних видатків державного бюджету. Казначейські зобов’язання розміщуються у документарній або бездокументарній формі і можуть бути іменними або на пред’явника.

• Ощадні (депозитні) сертифікати – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення) та є неемісійними цінними паперами. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

• Векселі - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Простим є вексель, за яким векселедавець бере безумовне зобов'язання сплатити у певний строк вказану у ньому грошову суму уповноваженій по векселю особі (векселедержателю), тобто платником є векселедавець. Переказним векселем (траттою) визнається вексель, за яким зобов'язання сплати вказаної у ньому суми покладається на третю особу (трасата), якій векселедавець (трасант) дає просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити відповідну суму векселедержателю (ремітенту), тобто платником є третя особа. Зазвичай, платниками за переказним векселем є банки, у яких відкриті рахунки векселедавців. Правове регулювання здійснюється відповідно до Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 5.04. 2001 року Вексель – це неемісійний, ордерний цінний папір.

• Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. (ст.20 Закону України «Про іпотеку» від 5.06. 2003 р.)  Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.

Заставна є ордерним цінним папером, тому може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та іпотечним договором, на підставі якого була оформлена заставна. Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску заставної її оригінал передається іпотекодержателю. Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів — іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів (ст.31 Закону «Про іпотеку»).

• Чек застосовується для здійснення розрахунків у безготів­ковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готів­кою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку - емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателеві зазначену в чеку суму коштів (р.1 п.4 Інструкції № 135 "Про безготівкові розрахунки в Ук­раїні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р.), ст. 1102 ЦК.

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати Фонду операцій з нерухомістю (ФОН).

Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші фінансові установи, які мають право на провадження такого виду діяльності. Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлюється Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19. 06. 2003 р. та Законом України «Про іпотечні облігації» від 22.12.2005 р.

• Іпотечний сертифікат - особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Випуск іпотечних сертифікатів спрямований для врегулювання відносин з іпотечним кредитуванням.

• Іпотечними облігаціями є облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановленому цим Законом. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.

4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними і право на їх одержання та використання мають лише громадяни України. Порядок випуску та обігу приватизаційних паперів визначається Законом України від 6 березня 1992 року « Про приватизаційні папери» , а також іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст.1 Закону в Україні випускаються приватизаційні папери трьох видів: приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони. Приватизаційні папери використовуються громадянами України лише шляхом їх обміну на паї, акції, інші документи, що встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна відповідно до номіналу приватизаційного паперу з обов’язковим відображенням змісту обмінної операції як на самому приватизаційному папері, так і в супутніх документах, і супроводжується погашенням приватизаційного паперу. Правочини, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених законом, є недійсними. Приватизаційні цінні папери за своїм правовим режимом не підлягають вільному обігу і не є доходними (дивіденди по ним не нараховуються).

5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів. Визначення похідного цінного паперу або дериватива наведено у п. 1.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, кошти (валютні цінності), матеріальні або нематеріальні активи (товари) на визначених ним умовах у майбутньому. До них, відповідно до Правил випуску та обігу фондових деривативів, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24 червня 1997 року №13, належать опціони, ф’ючерси та варанти.

Опціон - стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який закріплює право (але не зобов'язання) його власника на придбання від емітента опціону (опціон на купівлю) чи на продаж емітенту (опціон на продаж) у термін, визначений в ньому, зазначену в ньому кількість базового активу за зафіксованою при укладанні ціною.

Ф'ючерсний контракт (далі - ф'ючерс) - стандартний документ, укладений як стандартизований контракт, який засвідчує зобов'язання продати (придбати) відповідну кількість базового активу у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни базового активу під час укладання контракту.

Варант - різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом із власними привілейованими акціями чи облігаціями та надає його власнику право на придбання простих акцій даного емітента протягом певного періоду за певною ціною.